|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретичні відомості. Вимоги до розбавленої азотної кислоти згідно з ГОСТ 4461-67 наведенні в таблиці 5:Вимоги до розбавленої азотної кислоти згідно з ГОСТ 4461-67 наведенні в таблиці 5:
Таблиця 5-Вимоги до HNO3 згідно з ГОСТ 4461-67
Кислота повинна бути безбарвна або мати жовтуватий відтінок без осаду. Концентрована азотна кислота регламентується ОСТ 113-03-270-90 (табл. 6).
Таблиця 6 - Вимоги до HNO3 згідно з ОСТ 113-03-270-90
Якість азотної кислоти можна визначити фізико-хімічними методами контролю. До фізичних методів відноситься визначення відсотка вмісту азотної кислоти ареометром. Після заміру густини азотної кислоти згідно з ГОСТ 4461-67 за допомогою довідкових даних залежності густини розчинів азотної кислоти від їх концентрацій визначають вміст азотної кислоти в аналізованому розчині. Якщо густина визначається не при 20 °С, вноситься поправка на температуру. Загальна кислотність визначається - кислотно-лужним титруванням. До відомої кількості азотної кислоти додають відомий об¢єм надлишку лугу і при наявності індикатору відтитровують надлишок лугу розчином соляної кислоти відомої концентрації. За отриманими даними виконують розрахунки. Визначення вмісту оксидів азоту проводять перманганато- йодометричним методом. При цьому відбуваються реакції:
5N2O4 + 2H2O + 2KMnO4 = 4HNO3 + 2KNO3 + 2Mn(NO3)2, 2KMnO4 + 10KJ + 16HNO3=12KNO3 + 2Mn(NO3)2 + 5J2 + 8H2O.
Йод, що утворюється після взаємодії з надлишком KMnO4, відтитровується Na2S2O3 відомої концентрації. Кінець титрування визначають за знебарвленням розчину. Як індикатор використовують крохмаль. Вміст оксидів азоту розраховують в переліку на N2O4. Азотна кислота - малостійка сполука, що розкладається при кімнатній температурі:
2HNO3розб = 2NO2 +H2O+0,5O2, 2HNO3конц t= N2O3+O2+H2O.
При температурі близько 260 °С кислота розкладається повністю. Азотна кислота кристалізується при температурі -41,58 °С. За такої температури кристали мають білосніжний вигляд.
Таблиця 7 - Залежність густини HNO3 від температури.
В інтервалі від -30 °С до 50 °С густину НNO3 можна розрахувати за формулою:
r = 1,5492-0,00183 Т,
де Т - температура, °С.
Густина рідкої НNO3 збільшується з підвищенням тиску. Температура кипіння становить 82,6 °С. З підвищенням вмісту НNO3 температура кипіння збільшується до досягнення максимуму, що відповідає концентрації кислоти 68,4 %, потім знову зменшується. Максимальну електропровідність мають розчини НNO3, у яких концентрація становить 30-42 %. Максимальну в¢язкість мають розчини НNO3 з концентрацією 60-70 %. Азотну кислоту з концентрацією вище 99,55 % неможливо отримати шляхом простої дистиляції. Крім азотної і азотистої кислот існує надазотна НNO4, що утворюється під час обробки концентрованої НNO3 100 %-м пероксидом водню: HNO3 + H2O2 = HNO4 +H2O.
Надазотна кислота розкладається з вибухом. Механізм розкладання азотної кислоти може бути подано у вигляді:
2HNO3 = N2O5 +H2O N2O5 = NO3 + NO2 NO3 + NO2 = NO2 + NO +O2 NO3 + NO = 2NO2, NO3 + NO3 = 2NO2 + O2, де NO3 - проміжна сполука. Концентровану азотну кислоту можна отримати розкладанням нітрітів сірчаною кислотою, перегонкою концентрованої азотної кислоти і дробною кристалізацією.
2 Обладнання і хімічні реактиви: · ваги аналітичні, ГОСТ 21104-80, другого класу точності з найбільшою межею зважування 200 г; · набір ареометрів загального призначення, ГОСТ18841-81, з ціною найменшої поділки 1кг/м3(0,001 г/см3); · елктроплитка, ГОСТ 14914-83; · термометр ТЛ-24 Б2 за ГОСТ 215-73; · циліндр 1(3) - 100, ГОСТ 1770-74; · циліндр скляний для ареометрів, ГОСТ 18481, з безбарвного скла, з внутрішнім діаметром не менше ніж 25 мм; · бюретка 1-2-10(25)-0,05, 1-(4)-2-25-061, ГОСТ 20292-74; · піпетка 4(5)-2-1(2), 6(7)-2-5(10), 2-2-10, ГОСТ 20292-74 · склянка для зважування,ГОСТ 25336-82; · колба Кн-1-250-29/32, ТХС, ГОСТ 25336-82; · колба Кн-1-100-29/32, ТХС, ГОСТ 25336-82; · вода дистильована, ГОСТ 6709-72, без вмісту вуглекислого газу; · натрія гідроксид, ГОСТ 4328-77, С = 1моль/дм3 (готують за ГОСТ 25794.1); · кислота соляна, ГОСТ 3118-77, С = 1моль/дм3 (готують за ГОСТ 25794.1); · крохмаль ГОСТ 10163-76,1 % розчину,(свіжоприготовлений); · перманганат калію, ГОСТ 20490-75, С=0,1 моль/дм3; · тіосульфат натрію, ГОСТ 20490-75, С=0,1 моль/дм3; · калій йодований, С = 20 %, ГОСТ20490-75; · метиловий червоний (приготовлений за ГОСТ 4919.1-77), з масовою часткою 1 %-й.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |