Послідовність виконання завдання

По-перше, треба побудувати епюри внутрішніх силових факторів при згинанні для усіх балок свого варіанту завдання.

Умова міцності за нормальними напруженнями повинна виконуватись у найбільш небезпечній точці небезпечного перерізу

(4.1)

або для перерізів, симетричних відносно нейтральної лінії

(4.2)

Небезпечним вважається переріз, де на епюрі M _X діє максимальний за модулем внутрішній момент згину M_Xmax.

Небезпечна точка у перерізі має координату Y_maxі розташовується на найбільшій відстані від нейтральної лінії – осі X.

Допустиме напруження визначається за формулою:

(4.3)

Необхідний момент опору знаходиться з умови міцності

(4.4)

Підбір необхідних розмірів перерізів балки виконується таким чином:

q для двотавра та швелера номер профілю визначається з порівняння знайденого моменту опору із даними сортаменту /ДСТ 8239-72, СТ СЕВ 2209-80, ДСТ 8240-72/.

q для прямокутника осьовий момент опору визначається за розмірами сторін h та b як:

,

де h – бік прямокутника, перпендикулярний осі X.

Оскільки

, / =2; 0,5 /,

то і звідки . Площа перерізу ;

q для кола , тоді , а площа перерізу .

q для кільця , де ; d, D– внутрішній і зовнішній діаметри кільця відповідно. Площа кільця .

Визначення запасу міцності складного перерізу:

1. По параметру L / табл.2/ та сортаменту стандартних профілів встановити характерні розміри перерізу і зобразити його, додержуючись масштабу.

2. Розбити переріз на такі прості складові частини, центр ваги яких і осьові моменти інерції відомі чи легко знаходяться.

3. Для кожної складової частини перерізу визначити і накреслити власні головні центральні вісі X _i, Y _i.

4. Обчислити координати центру ваги складного перерізу:

, , (4.5)

де S_Yi, S_Xi - статичні моменти i-ої складової частини перерізу відносно будь-якої фіксованої системи осей - координати центрів ваги i -ої складової частини перерізу у вибраній системі координат ; A_i- площа i-ої складової частини перерізу.

Підсумування у (4.5) проводиться за кількістю N складових частин перерізу.

5. Накреслити головні центральні осі X, Y складного перерізу.

6. Визначити осьовий момент інерції I_X поданого перерізу, враховуючи наступне:

якщо головні центральні осі X_i, Y_i складової частини перерізу паралельні головним центральним осям X, Y, то

, (4.6)

де a_i-відстань між осями X та X_i;

I_Xi- момент інерції складової частини перерізу відносно власної осі X_i; момент інерції складної фігури відносно головної центральної осі дорівнює сумі моментів інерції її складових частин відносно тієї самої осі:

(4.7)

Таким чином,

(4.8)

7. Максимальні напруження знайти за формулою (4.1).

8. Запас міцності складного перерізу підрахувати згідно (4.9).

(4.9)

Графіки розподілу нормальних і дотичних напружень достатньо збудувати тільки для балки двотаврового перерізу. Епюри нормальних напружень визначити у перерізі, де діє M _Xmax, а розподіл дотичних напружень знайти для перерізу з максимальною за модулем поперечною силою Q _Ymax. На епюрі зазначити зони розтягу та стиску, а на епюрі - напрям вектора дотичних напружень. Підрахунок дотичних напружень провести за формулою Д.І.Журавського (4.10) для характерних точок перерізу:

- найбільш віддалених від нейтральної осі;

- що лежать на стику полки двотавра зі стінкою;

- що лежать на нейтральній осі перерізу.

, (4.10)

тут Q_Ymax - максимальне за модулем внутрішнє зусилля у балці;

S_X^відс - статичний момент відсіченої частини площі перерізу на тому рівні, де визначається дотичне напруження відносно нейтральної осі X;

I_X - осьовий момент інерції перерізу;

b - ширина площі перерізу на рівні, де визначається дотичне напруження.

9. Переміщення (прогин) в балках знаходяться згідно з енергетичним методом за допомогою інтеграла Мора:

, (4.11)

який можна обчислити за правилом Верещагіна.

(4.12)

У співвідношенні (4.12)

M_X- епюра згинального моменту від зовнішніх сил;

- епюра “фіктивного” згинального моменту від одиничної сили, прикладеної в перерізі, де знаходиться прогин.

Слід прийняти до уваги, що вираз (4.12) можна підрахувати графоаналітичним способом згідно з формулами, наведеними на рис.4.1, при цьому загальні епюри згинальних моментів треба розбити на такі частини, в межах яких зазначені функції залишаються незмінними.

10. Вибір припустимого значення зовнішньої сили виконати згідно з умовами міцності для складного перерізу з урахуванням різних властивостей чавуну на розтяг та стискання.

Рис. 4.1

Додаток 1

Зразок виконання завдання   Вихідні дані: nT = 1.5, L = 10 см Матеріал балок №1-4– сталь = 300 МПа E = 2·105 МПа Матеріал балки №5- чавун КЧ 30 – 6 E=1.55 105 МПа

Розрахунок на міцність балки 4:

1. Визначення реакцій опор

Перевірка: .

2. Визначення поперечних зусиль Q_Y та моментів згину M_X

3. Підбір перерізів з умови міцності

Приймаємо Ι №16:

.

[ №16а:

А,см2	20.2					19.5
Аi/АI		2.8	4.5	3.9		0.9

Продовження додатку 1

4. Напруження у двотавру

5. Визначення коефіцієнта запасу міцності n_T⁰ складного перерізу

Витяг з сортаменту для швелера №10 дає:

Тоді для складного перерізу маємо:   ;

Продовження додатку 1

6. Розрахунок допустимої зовнішньої сили для балки складного перерізу (див. п. 5)

Матеріал – чавун КЧ 30 – 6,

Визначення реакції опор

Перевірка

Продовження додатку 1

Визначення Q_Y та M_X

1)

2)

3)

Для складного перерізу (дивись п.5) верхні волокна працюють на розтяг, а нижні на стиск. З умови міцності, беручи до уваги те, що M_{Xma x}= -5.04 q,

а)

б)

беремо менше значення: [ q ]=3249.6 Н/м» 3.25 кН/м, тоді

Треба зазначити, що цей переріз розташовано раціонально, бо у верхніх волокнах, працюючих на розтягування, абсолютні значення напружень менші, ніж у нижніх, тоді як [s]⁺<[s]^–.

Продовження додатку 1

7. Визначимо переміщення балки №4 в місці прикладання сили F₃. Для цього у цій точці прикладемо силу і побудуємо епюру .

Реакції опор:

Епюра будується за такими ж правилами, що і M_X. Епюру М_Х накреслимо ще раз з урахуванням значення у центрі другій ділянки М_Х(z₂=2)=0.

Визначаємо переміщення графічним обчисленням інтеграла Мора:

Для сталевої балки двотаврового перерізу (I_X = 873 см⁴)

Задача на визначення кута повороту будь-якого перерізу розв¢язується аналогічно, шляхом прикладання одиничного моменту .

Рис. 4.2 – Балка двотаврова Рис. 4.3 - Швелер

Поиск по сайту: