|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ЧИННИКИ ПОПИТУ НА ГРОШІЗ'ясування мотивів, які заохочують економічних суб'єктів нагромаджувати гроші, дає можливість визначити чинники, які впливають на ці мотиви, а значить — на динаміку попиту на гроші. Представники всіх теоретичних концепцій попиту на гроші визнають зміну обсягів виробництва (або обсягів національного доходу) ключовим чинником впливу на попит. Цей вплив обумовлюється трансакційним мотивом нагромадження грошей — чим більший обсяг виробництва, тим більшим може бути обсяг операцій щодо його реалізації і тим більшим має бути запас грошей для виконання цих операцій. Зміна обсягу валового національного продукту, у свою чергу, визначається двома самостійними чинниками — динамікою рівня цін та рівня реального обсягу виробництва, кожний з яких може діяти незалежно один від одного, тому зміну абсолютного рівня цін та реального обсягу виробництва можна розглядати як самостійні чинники впливу на попит на гроші. При макроекономічному підході до аналізу попиту на гроші з'являється третій чинник — швидкість обігу грошей. Чим вища швидкість обігу грошей, тим меншим буде попит на гроші, і навпаки. Тобто вплив цього показника на попит обернено пропорційний. Оскільки швидкість обігу грошей формується під впливом багатьох чинників, то всі вони опосередковано теж впливають на попит на гроші. При мікроекономічному підході до аналізу попиту використовується чинник зміни норми процент: у міру зростання очікуваного доходу (норми процента) на альтернативні грошам активи попит на гроші знижуватися, а в міру зниження очікуваного доходу — зростати. Чинник накопичення багатства полягає в тому, що економічні суб'єкти, накопичуючи багатство у формі різних активів, відносно рівномірно розміщують приріст його між усіма видами активів, у тому числі й у вигляді запасу грошей. Унаслідок цього в міру збільшення маси багатства зростатиме і попит на гроші. Чинник інфляції впливає на попит на гроші в кількох напрямах. В умовах інфляції запас грошей в економічних суб'єктів неминуче знецінюється, і вони зазнають втрат, що само по собі провокує скорочення їх попиту на гроші. Крім того, інфляційне зростання цін підштовхує вгору ставку процента і всі інші очікувані доходи на альтернативні грошам види активів. Унаслідок цього буде зростати альтернативна вартість грошових запасів і скорочуватися попит на гроші. Разом з тим слід пам'ятати, що зростання цін є чинником позитивного впливу на попит, якщо воно не значне і не провокує інфляційних очікувань. З інфляційними очікуваннями тісно переплітаються очікування погіршення кон'юнктури ринків, зокрема скорочення товарної пропозиції, посилення товарного дефіциту, погіршення якості продукції тощо. В усіх цих випадках економічні суб'єкти віддадуть перевагу накопиченню багатства у товарній формі, а не в грошовій, і попит на гроші скоротиться. З УРАХУВАННЯМ ВСІХ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА ПОПИТ ФОРМУЛУ ЙОГО МОЖНА ЗАПИСАТИ У ТАКОМУ ВИГЛЯДІ: ДЕ МГ – ПОПИТ НА ГРОШІ Q — РЕАЛЬНИЙ ОБСЯГ ВВП; Р — СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ ЦІН; R — РІВЕНЬ ОЧІКУВАНОГО ДОХОДУ НА АЛЬТЕРНАТИВНІ ГРОШАМ АКТИВИ; В — ОБСЯГ БАГАТСТВА; I— РІВЕНЬ ІНФЛЯЦІЇ; О — ОЧІКУВАННЯ ЗМІН РИНКОВОЇ КОН'ЮНКТУРИ. ЗНАКИ (+), (-), ЩО СТОЯТЬ НАД ЛІТЕРАМИ, ПОКАЗУЮТЬ ЗАЛЕЖНІСТЬ ЗМІНИ ПОПИТУ НА ГРОШІ ВІД ЗМІНИ ВІДПОВІДНОГО ЧИННИКА: (+) ОЗНАЧАЄ ПРЯМУ ЗАЛЕЖНІСТЬ, (—) — ОБЕРНЕНУ НОРМУ ДЕПОЗИТНОГО ПРОЦЕНТА. Щоб краще зрозуміти функціональну залежність між основними чинниками, що визначають попит на гроші, зобразимо їх у вигляді кривих у системі координат, як це показано на рис. 1. По вертикалі системи координат відображена норма (в %) очікуваного доходу на альтернативні грошам активи, у тому числі норму депозитного процента. Зміна цієї норми означає зміну альтернативної вартості зберігання грошей у формі, яка не приносить доходу. По горизонталі відображений обсяг попиту на гроші в млрд. грн. Сукупність кривих МГ, МГ1, МГ2 відображає функціональну зміну попиту на гроші залежно від двох груп чинників: зміни номінального обсягу ВВП та зміни норми очікуваного доходу. Криві ПК, ПК1 і ПК2 відбивають зміну поточної каси як трансакційної складової попиту на гроші.
Рис. 1. Графік кривої попиту на гроші
Залежність попиту на гроші від номінального обсягу ВВП (Q) виявляється у зміщеннях кривої МГ вліво і вниз у позицію МГ1, якщо Q зменшується, чи вправо і вгору у позицію МГ2, коли Q збільшується. У цих випадках передусім зміщується крива поточної каси (ПК), яка реагує лише на зміни обсягу Q, про що свідчить її вертикальне положення. При зменшенні обсягу ВВП потреба в поточній касі буде зменшуватися, ПК зміститься в позицію ПК1 і «потягне» за собою криву загального попиту МГ у позицію МГ1. Відповідно при збільшенні обсягу ВВП потреба в поточній касі зростатиме, крива ПК зміститься в позицію ПК2 і «виштовхне» криву МГ у позицію МГ2. Аналогічно може впливати на зміну положення кривої МГ зміна обсягу багатства, що його мають у своєму розпорядженні економічні суб'єкти, оскільки вона, власне, є наслідком зміни обсягу ВВП. Залежність попиту на гроші від норми очікуваного доходу на альтернативні активи (R) виявляється у переміщенні його величини безпосередньо по кривій МГ. Якщо норма доходу зростає, наприклад з 6 % до 8 %, то попит з точки А, яка адекватна обсягу 20,0 млрд. грн., переміститься в точку Б, яка відповідає обсягу 15,0 млрд грн, тобто скоротиться на 5,0 млрд грн. І навпаки, при зниженні норми доходу, наприклад з 6 % до 4 %, обсяг попиту переміститься в точку В, адекватну 25,0 млрд грн, тобто зросте на 5,0 млрд грн. При цьому крива ПК залишається нерухомою, бо вважається, що трансакційна складова попиту не реагує на зміну норми доходу (процента). Насправді лінія ПК теж може реагувати на зміну рівня доходу завдяки більш раціональному зберіганню запасу грошей у поточній касі протягом платіжного періоду, наприклад розміщення частини їх у фінансові активи на строк, коротший від тривалості платіжного періоду. У разі одночасної зміни обох чинників впливу на попит відбудеться зміщення кривої попиту в нове положення (МГ1 чи МГ2) і самої точки попиту на новій кривій, що спричинить зміну попиту в іншому розмірі, ніж при зміні кожного з цих чинників окремо, зокрема в точку Б1 чи В2. З наведеного вище графічного зображення попиту на гроші чітко видно два різні характери його руху: • у вигляді переміщення самої кривої попиту — вгору і вправо чи вниз і вліво, що свідчить про еластичність попиту на гроші від номінального обсягу ВВП; • у вигляді руху точки попиту по його кривій — вгору і вліво чи вниз і вправо, що свідчить про еластичність попиту на гроші від процента та інших очікуваних доходів на активи. Ці два види руху потрібно чітко розрізняти, але розглядати у взаємозв'язку, щоб мати завершену картину динаміки попиту на гроші. Розглянуті вище мотиви та чинники руху попиту на гроші широко визнані у світовій літературі як об'єктивно діючі в розвинутій ринковій економіці. В умовах трансформаційної економіки України всі класичні чинники впливу на попит на гроші діють у деформованому вигляді. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |