Пропозиція на ринку грошей

Пропозиція грошей - друга сила, що у взаємодії з попитом визначає кон'юнктуру ринку грошей. Як і попит на гроші, пропозиція їх є явищем залишку.

НА РІВНІ ОКРЕМОГО ЕКОНОМІЧНОГО СУБ'ЄКТА пропозиція грошей взаємодіє з попитом на гроші як його альтернатива. ЯКЩО ФАКТИ­ЧНИЙ ЗАПАС ГРОШЕЙ ОКРЕМОГО ІНДИВІДА ПЕРЕВИЩУЄ ЙОГО ПОПИТ НА ГРОШІ, А ЦЕ МОЖЛИВО ПРИ ЗРОСТАННІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ВАРТОСТІ ЗБЕРІ­ГАННЯ ГРОШЕЙ, ТО ЦЕЙ ІНДИВІД ПРОПОНУВАТИМЕ ЧАСТИНУ СВОГО ЗАПА­СУ ГРОШЕЙ НА РИНОК ДО ПРОДАЖУ. І НАВПАКИ, ПРИ ПЕРЕВИЩЕННІ ПО­ПИТУ НАД НАЯВНИМ ЗАПАСОМ ІНДИВІД БУДЕ КУПУВАТИ ЇХ НА РИНКУ чи іншими способами задовольняти попит. Тому на цьому рівні пропозиція і попит постійно чергуються — при зростанні рівня процента економічний суб'єкт виступатиме на ринку з пропози­цією грошей, а при зниженні — з попитом на гроші.

НА МАКРОЕКОНОМІЧНОМУ РІВНІ пропозиція грошей формується дещо по-іншому. Вважається, що ВСІ ЕКОНОМІЧНІ СУБ'ЄКТИ ОДНОЧА­СНО НЕ МОЖУТЬ ЗАПРОПОНУВАТИ НА РИНКУ ГРОШЕЙ БІЛЬШЕ ВІД НАЯВ­НОГО У НИХ ЗАПАСУ ГРОШЕЙ. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ніякі стимулюючі фак­тори, наприклад зростання процента, не можуть збільшити про­позицію грошей понад цю межу. ЯКЩО Ж ВИНИКАЄ ПОТРЕБА ЗБІЛЬ­ШИТИ ПРОПОЗИЦІЮ ПОНАД ЦЮ МЕЖУ, ЩО МОЖЛИВО ПРИ ЗРОСТАННІ СУКУПНОГО ПОПИТУ НА ГРОШІ, ТО ЦЕ МОЖНА ЗРОБИТИ ТІЛЬКИ ДОДАТКО­ВОЮ ЕМІСІЄЮ ГРОШЕЙ В ОБОРОТ. Тому емісія грошей розглядається як зростання пропозиції на ринку грошей, а вилучення грошей з обороту — як скорочення їх пропозиції.

Визнання емісії грошей вирішальним чинником зміни пропо­зиції грошей надає останній характеру екзогенного (екзо – ззовні) явища, рух якого визначається не внутрішньоекономічними процесами чи мотивацією самих економічних суб'єктів, а зовнішніми чинни­ками, що лежать у сфері банківської діяльності.

Важливо правильно визначити спів­відношення пропозиції і попиту як двох складових ринку грошей: яка з них є первинною, а яка — вторинною.

ОСКІЛЬКИ З ДВОХ СИЛ ГРОШОВОГО РИНКУ ПОПИТ НА ГРОШІ ЗМІНЮ­ЄТЬСЯ НАСАМПЕРЕД ПІД ВПЛИВОМ ОБ'ЄКТИВНИХ ЧИННИКІВ, ЩО ФОРМУЮТЬСЯ ВСЕРЕДИНІ СЕКТОРУ РЕАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ, А ПРОПОЗИЦІЯ ГРО­ШЕЙ МАЄ ПЕРЕВАЖНО ЕКЗОГЕННИЙ (ЗОВНІШНІЙ) ХАРАКТЕР, ТО ТІЛЬКИ ПОПИТ НА ГРО­ШІ МОЖЕ БУТИ ПЕРВИННИМ ЧИННИКОМ У ВЗАЄМОДІЇ З ПРОПОЗИЦІЄЮ ГРОШЕЙ. Остання повинна у своїй динаміці постійно орієнтувати­ся і прилаштовуватися до зміни попиту на гроші. Тільки за цієї умови вплив суб'єктивного фактора на кон'юнктуру грошового ринку буде мінімізованим, а зміни ключових індикаторів ринку (маса грошей, рівень процента, рівень інфляції тощо) будуть об'єктивними і не матимуть руйнівних наслідків. Вказана залеж­ність пропозиції грошей від попиту на гроші є об'єктивною зако­номірністю ринку грошей.

Форму­вання пропозиції грошей є над­звичайно складний процес зростання маси грошей (грошової пропозиції), на який, крім зміни попиту на гроші, впливає знач­на кількість інших чинників, що можуть деформувати пропози­цію грошей порівняно з попитом. Тому кожний із цих чинників можна розглядатись як самостійний фактор впливу на обсяг про­позиції грошей.

Такими чинниками можуть бути зміни:

—норми обов'язкових резервів;

—облікової ставки;

—типової ринкової процентної ставки;

—процентної ставки за депозитами до запитання;

—обсягу багатства економічних суб'єктів;

—тінізації підприємницької діяльності;

—стану довіри до банків, банківської паніки.

Поиск по сайту: