|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Попит на ринку грошейПопит на гроші — одне з ключових і найскладніших явищ ринку грошей. ПОПИТ НА ГРОШІ ВИСТУПАЄ ЯК ЗАПАС ГРОШЕЙ, ЯКИЙ ПРАГНУТЬ МАТИ У СВОЄМУ РОЗПОРЯДЖЕННІ ЕКОНОМІЧНІ СУБ'ЄКТИ НА ПЕВНИЙ МОМЕНТ. Якщо такий запас грошей розглядати як елемент багатства, котрим володіють економічні суб'єкти, то ПОПИТ НА ГРОШІ МОЖНА ТРАКТУВАТИ ЯК ЇХНЄ БАЖАННЯ МАТИ ПЕВНУ ЧАСТИНУ СВОГО ПОРТФЕЛЯ АКТИВІВ (БАГАТСТВА) В ЛІКВІДНІЙ ФОРМІ. Такий (портфельний) підхід до вивчення попиту на гроші був застосований ДЖ. М. КЕЙНСОМ, КОТРИЙ НАЗВАВ СВОЄ ТРАКТУВАННЯ ПОПИТУ НА ГРОШІ ТЕОРІЄЮ ПЕРЕВАГИ ЛІКВІДНОСТІ. Трактування попиту на гроші як явища залишку зумовлює істотну відмінність його від попиту на дохід, що є явищем потоку. Наприклад, економічний суб'єкт хоче мати в цьому місяці дохід 10 тис. грн., а запас грошей на кінець місяця — 4,0 тис. грн. Якщо на початку місяця у нього не було запасу грошей, то це означатиме, що його попит на гроші зріс на 4,0 тис. грн. Для його задоволення з доходу 10,0 тис. грн. він повинен витратити на поточні потреби 6,0 тис. грн., а 4,0 тис. грн. відкласти в запас. Проте він може задовольнити свій попит на гроші продавши частину наявних у його портфелі активів, що не належать до запасу грошей, зокрема акції, автомобіль чи квартиру, а виручку помістити в запас. Це значить, що попит на гроші не тільки по суті відрізняється від попиту на дохід, а й має відносно самостійні джерела задоволення. НАЯВНІСТЬ ПОПИТУ НА ГРОШІ ОЗНАЧАЄ, ЩО В ЙОГО МЕЖАХ ЕКОНОМІЧНІ СУБ'ЄКТИ ТРИМАТИМУТЬ ГРОШІ В СЕБЕ, НЕ «ВИКИНУТЬ» НА ТОВАРНИЙ, ВАЛЮТНИЙ ЧИ ФІНАНСОВИЙ РИНКИ І НЕ ПОРУШАТЬ СФОРМОВАНОЇ ТАМ РІВНОВАГИ. Тому зростання попиту на гроші розширює економічну межу емісії грошей, її зростання не зашкодить указаним ринкам, буде безінфляційним, приведе до підвищення рівня монетизації економіки. У міру зростання попиту на гроші кожна грошова одиниця, що є в обороті, довше перебуватиме у розпорядженні окремого економічного суб'єкта, повільнішим буде її обіг, і навпаки. З цієї залежності випливають висновки, що мають важливе практичне значення: • оскільки попит на гроші — явище динамічне, то і швидкість обігу грошей не може бути постійною; • зростання швидкості обігу грошей унаслідок падіння попиту на гроші може компенсувати дефіцит платіжних засобів при зниженні рівня монетизації ВВП і послабити кризу неплатежів; • падіння швидкості обігу грошей через зростання попиту на них послаблює вплив збільшення маси грошей в обороті на кон'юнктуру ринків, гальмує його інфляційні наслідки; • у парі «попит — швидкість» визначальним є попит на гроші, а похідним - швидкість їх обігу. Тому чинники зміни попиту на гроші об'єктивно впливають і на швидкість їх обігу. Проте це не виключає зворотного впливу зміни швидкості обігу грошей на динаміку їх попиту. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |