Цитати про багатство

«І я кажу вам: здобувайте собі друзів з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі. Вір­ний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, непра­ведний і у великому. Отже, якщо ви у неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам іс­тинне? І якщо в чужому не були вірні, ваше хто вам дасть? Ні­який слуга не може служити двом господарям, бо або одного знена­видить, а другого полюбить, або до одного виявлятиме прихиль­ність, а другого занедбає. Не мо­жете служити Богові і мамоні» (Від Луки святе благовістування 16:9-13)

«Коли ж вони слухали це, роз­повів ще одну притчу; бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже повин­не скоро відкритися. Отже, сказав: один чоловік високого роду вирушав у далеку країну, щоб прийняти собі царство і поверну­тися. Покликавши десятьох ра­бів своїх, дав їм десять мин і сказав їм: пустіть їх у діло, поки я повернусь. Але громадяни не­навиділи його і відправили слі­дом за ним посланців, сказавши: ми не хочемо, щоб він царював над нами. І коли він повернув­ся, прийнявши царство, то звелів покликати рабів тих, яким дав срібло, щоб довідатися, хто що придбав. Прийшов перший і сказав: господарю, мина твоя при­несла десять мин. І сказав йому: гаразд, добрий рабе! За те, що ти у малому був вірний, візьми уп­равління над десятьма містами. Прийшов другий і сказав: госпо­дарю, мина твоя принесла п’ять мин. Сказав і цьому: і ти будь над п’ятьма містами. Прийшов ще один і сказав: господарю, ось твоя мина, яку я зберігав, загорнувши в хустину, бо я боявся тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.

Господар сказав йому: твоїми вустами суджу тебе, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв. Чому ж ти не віддав сріб­ла мого купцям, щоб я, повернув­шись, узяв його з прибутком? І сказав тим, що там стояли: ві­зьміть у нього мину і дайте тому, що має десять мин. І сказали йому: господарю, у нього є десять мин. Кажу ж бо вам, що всяко­му, хто має, тому дасться; а хто не має, відбереться і те, що має.

А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, при­ведіть сюди і повбивайте пере­ді мною. Сказавши це, Ісус пі­шов далі, підіймаючись до Єру­салима» (Від Луки святе благовістування 19:11-28).

«І Він, звівши очі Свої на учеників Своїх говорив:

Блаженні убогі духом, бо ваше є Царство Боже.

Блаженні ті, що жадають те­пер, бо насититеся.

Блаженні ті, що плачуть тепер, бо втішитеся.

Блаженні будете, коли знена­видять вас люди і коли розлучать вас і ганьбитимуть, і знеславлять ім’я ваше заради Сина Людсько­го. Радійте того дня і веселіть­ся, бо велика вам нагорода на небесах. Так робили пророкам батьки їхні.

Але горе вам, багаті, бо ви вже одержали свою втіху. Горе вам, ситі нині, бо будете голоду­вати. Горе вам, що смієтесь тепер, бо будете плакати і ридати! Горе вам, коли всі люди говоритимуть про вас добре, бо так робили лже­пророкам батьки їхні» (Від Луки святе благовістування 6:20-26)

«Бо хто має, тому дасться і при­множиться, а хто не має, у того відніметься і те, що має» (Від Матвія святе благовістування 13:12)

«Він говорить: так. І коли уві­йшов він у дім, то Ісус, випередив­ши його, сказав: як тобі здається, Симоне, царі землі з кого беруть мито або податки: зі своїх синів чи з чужих? Петро говорить Йому: з чужих. Ісус сказав йому: отже, сини вільні; але, щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь вудку, і першу спійману рибу візьми, відкрий їй рот і зна­йдеш статир, візьми його і віддай їм за Мене і за себе» (Від Матвія святе благовістування 17:25-27)

Поиск по сайту: