|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Скорочування слів і словосполученьДотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582-97), що чинний від 1998 року. Основні правила скорочення: 1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу. 2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення. 3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні. 4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень: к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін. 5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини: д-р (доктор), д-ри (доктори) м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін. 6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на: - авський -ентальний –ільський -адський -енький –інський -ажний -ерський –ірський -азький -еський –істий -айський -ецький –ічий -альний -євий –ічний -альський -ивний -кий -аний -инський -ний -анський -ирський -ній -арський -истий -ований -ативний -иський -овий -атський -ицький -овський -ацький -ичий -одський -евий -ичний -ольський -ейський -іальний -орський -ельний -івний -ський -ельський -івський -уальний -ений -ійний -чий -енний -ійський -яний -енський -ільний -янський скорочують відсіканням цієї частини слів. 7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний, -номічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова: -афічний, -огічний, -омічний, -авчий: географічний — геогр., соціологічний — соціол. і под. 8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський: шевченківський — Шевченків, франківський — франків, і под. 9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення: грузинський народ — грузин. народ Бориспільський край — Бориспіл. край Луганська область — Луган. обл. і под. Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично: Харківська область — Харк. обл. Харківський район — Харк. р-н і под. 10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний: калійний — калійн. олійний — олійн. червоний — червон. і под. 11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують: вищий — вищ., але вища — не скорочують учений — учен., але вчена — не скорочують міський — міськ., але міська — не скорочують і под. 12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний: торф'яний — торф'ян. слов'янський — слов'ян, і под. 13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним: грецький — грец. гуцульський — гуцул. сільський — сіл. і под. 14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних: законний — закон. іменний — імен. щоденний — щоден. і под. 15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова: експериментальний — експерим., а не експериментал., експеримент. фундаментальний — фундам., а не фундаментам., фундамент. графічний — графіч. комічний — коміч. континентальний — континент. і под. 16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2. 17. У словосполученні скорочують кожне слово: видавничий відділ — вид. від. допоміжна картка — допом. карт, умовний друкований аркуш — ум. друк. арк. і под. В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення: без року — 6. р. без ціни — б. ц. вихідні дані — вих. дан. і так далі — і т. д. та под. 18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, відсікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський: місто Кам'янець Подільський — м. Кам'янець-Поділ. місто Корсунь-Шевченківський — м. Корсунь-Шевченків. і под. Примітка. Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка та под. 19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький — греко-католиц. фізико-математичний — фіз.-мат. хіміко-технологічний — хім.-технол. і под. 20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення: агролісомеліоративний — агролісомеліор. лісогосподарський — лісогосп. і под. 21. Однокорінні прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочуються однаково: карпатський — карпат., закарпатський — закарпат., прикарпатський — прикарпат. і под. 22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово: відеофонограма — відеофоногр. діафільм — дф міська державна адміністрація — міськдержадмін. і под. 23. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна, окрім слів, що наведеш в додатку 2. 24. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають: Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч. Лікарські рослини: Словник-довідник, а не Лікарські рослини: Слов.-довід.; але Біологія: Підручник для 10-го класу — Біологія: Підруч. для 10-го кл., Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря — Лікарські рослини: Слов.-довід, лікаря. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |