ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ У НАУКОВІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Від того, наскільки правильно і доречно дібрані слова, залежить точність і виразність нашого мовлення. Одне й те саме слово може називатися по-різному. Наприклад, поняття "говорити" може бути передане кількома словами: говорити, казати, мовити, розмовляти, балакати, гомоніти (розмовне). Такі слова називаються синонімами.

Синоніми (від гр. synonymos - однойменний) - це слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням. Як правило, слова-синоніми об'єднуються у певний синонімічний ряд. Найуживаніше із стилістичного боку нейтральне слово синонімічного ряду називають домінантою. Так, у синонімічному ряду «дбати, піклуватися, турбуватися, непокоїтися, хвилюватися, тривожитися» найуживанішим є слово «дбати».

Синоніми ми відрізняються один від одного або семантичними (значеннєвими), або стилістичними відтінками. У зв'язку з цим синоніми поділяються на семантичні і стилістичні.

Семантичні синоніми відрізняються один від одного відтінками у значенні: давній, старий, колишній, древній, стародавній, старовинний. Названі слова близькі за значенням, але кожне з них маг свій смисловий відтінок: давній звичай, старий лікар, колишній пацієнт, древні слов 'яни, стародавня історія, старовинні ікони.

Стилістичні синоніми - слова, однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками і емоційним забарвленням: говорити-мовити-пророчити-верзти. Бувають випадки, коли слова є синонімами тільки тоді, коли вжиті в прямому значенні. Тоді вони можуть виступати в однакових контекстах. Розглянемо це на прикладі слів хворобливий і хворовитий.

«Хворобливий» у прямому значенні найчастіше вживається, коли йдеться про факт або явище, які свідчать про хворість, є наслідком хвороби: хворобливий вираз очей, хворобливе марення і т.д. «Увагу Тараса привернули його строгі очі й жовтуватий, хворобливий колір обличчя» (О. Іваненко) «Ніч минула без сну. В хворобливому маячінні жінці ввижалися образи чоловіка і сина» (О. Довженко).

У переносному значенні «хворобливий» означає «ненормальний, з відхиленням від норми». Здебільшого в такому значенні слово передає відхилення від норми в бік збільшення, виражає надмірність почуттів чи риси характеру: хворобливе честолюбство, хвороблива любов (тобто надмірна): «Мати любила свою одиницю без міри, без тями, якоюсь хворобливою, нервовою любов'ю» (І. Нечуй-Левицький).

Коли говорять про душевний біль, вживають слово «болісний».

«Хворовитий» у розмовній мові вживають для характеристики постійної ознаки людини, схильної до хвороби, нездорової: «бліде, хворовите лице», «немічна та хворовита людина». У переносному значенні слово «хворовитий» не вживається.

Українська синонімія, як і синонімія будь-якої мови, створювалася впродовж історичного розвитку мови. Насамперед виникнення синонімів пов'язане з ходом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис предметів і явищ. Велике значення для розвитку синонімії слів має вплив міжнародних контактів, коли лексичний склад мови збагачується словами іншомовного походження. Цей процес знайшов своє відображення у формуванні наукової, зокрема медичної термінології, що є цілком природно. Адже практично жодна мова при творенні термінів не може обійтися своїми власними лексичними ресурсами.

Приклади синонімії в українській медичній термінології

Анемія - недокрів'я - пристосування

вакцинація - щеплення

авітаміноз - вітамінна недостатність

вібрація - коливання безповітряний простір

дефект - вада - походження

експеримент - дослід - розсіяння

малярія - пропасниця - вдихання ліків

симптом - ознака - виділення

Синоніми служать не лише для найточнішого висловлення думки: вони допомагають також знайти найдоречніший спосіб висловлення. У певних ситуаціях загальновживане слово може виявитися надто прямолінійним, навіть жорстоким. Тоді йому підшукують відповідну синонімічну заміну. Так, наприклад, у некролозі не повторюється слово «помер», його замінюють після одного вживання описовими зворотами «пішов від нас», «пішов з життя» та іншими, більш м'якими еквівалентами слів або виразів (евфемізмами).

Глибоко переплетеними виявилися давні й новіші мотиваційні ознаки в евфемічних назвах хвороб, наприклад у гуцульських говорах: біда (рак); сухі дрова в печі (туберкульоз); та хорова (зоб); тота слабість (конвульсія); чорна слабість, чорна хороба (чума, холера); тетюха (малярія); лихе (епілепсія). Не випадково частина таких назв через етап персоніфікації перейшла до назв демонімів і міфонімів.

Мотивація різної глибини проступає в евфемізмах, що репрезентують поняття "вагітна": у тязі, у вазі, ходить така, у такім стані, при надії, самодруга, ходить дитиною та ін. Такий характер мають евфемічні назви на позначення окремих фізіологічних процесів, фізичних і психічних станів людини.

Евфемізми не є недавнім винаходом людства. Германці в часи середньовіччя, щоб зменшити свій страх перед ведмедем, називали його шукачем меду. Греки, намагаючись задобрити богів, називали їх добрими створіннями. Говорять, що в середні віки португальці перейменували «Мис штормів» на «Мис доброї надії». Евфемізми використовують для того, щоб замаскувати небажане слово. Так, наприклад, невдача може бути названа як «неповний успіх».

Пароніми

Пароніми (від гр. раrа - поблизу, поруч і оnymа - ім'я) - слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою.

Дискваліфікація - декваліфікація

Дискваліфікація - оголошення когось не гідним або не здатним викопувати певну роботу чи обов'язки через професійну непідготовленість. Декваліфікація - втрата особою фахових знань, через що вона стає неспроможною виконувати свою роботу чи обов'язки.

Подразнення - роздратування

Подразнення - термін фізіологічний, що означає два поняття. Насамперед - це вплив якогось фактора чи речовини на організм або на окремий орган, тканини, клітини, внаслідок чого виникає біль, свербіння, запалення або якась інша специфічна реакція: "І.П. Павлов та його співробітники показали, що процес збудження у корі великих півкуль головного мозку розвивається залежно від сили подразника" ("Медичний вісник").

Подразнення також означає стан запалення, почервоніння внаслідок дії на шкіру або слизову оболонку якихось факторів. Наприклад: "За останні дні подразнення на руці хворого зменшилося".

Запам'ятайте значення слів-наронімів, що вживаються у фаховому мовленні медика:

Активація - активізація - активність

Активація - збудження чогось, посилення діяльності організму, рівень активації, енергія активації.

Активізація - спонукання кого-, чого-небудь до діяльності, більший вияв чогось: активізація діяльності кори головного мозку (організму, психічних процесів).

Активність - діяльна, енергійна участь у чому-небудь: біологічна активність, висока активність.

Апендикс - апендицит

Апендикс - червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких тварин: здоровий апендикс.

Апендицит - запалення апендикса, хронічний апендицит, хворіти на апендицит.

В'язи - м'язи

В'язи - шийні хребці, задня частина шиї: міцні, сильні в'язи.

М'язи — тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху частини тіла: сильні треновані м'язи, м'язи животи, ноги, руки.

Тамувати - тамувати

Тамувати - послаблювати, зменшувати вияв чого-небудь; заспокоювати, втихомирювати: гамувати стукіт серця, хвилювання, спрагу.

Тамувати - зупиняти, стримувати плин, рух чого-небудь, не давати чому-небудь виявитися повною мірою: тамувати кров, біль, кашель, плач, сміх, стогін, страх.

Здравиця - здравниця

Здравиця - тост або промова, фрази з побажанням здоров'я, успіхів: виголосити, сказати здравицю.

Здравниця - місце, установа, де відпочивають і лікуються: кримська здравниця.

Кривавий - кровний - кров'яний

Кривавий - залитий кров'ю, пов'язаний з пролиттям крові, жорстокий: кривава помсти, кривиш мозолі.

Кровний - який мас спільних предків: кровний брат, кровна рідня.

Кров'яний - який міститься в крові або виник із крові: кров'яна плазма. Кров'яний тиск - тиск крові у серцево-судинній системі людини й тварин.

Лікарняний - лікарський – лікарський - лікувальний

Лікарняний - який стосується лікарні: лікарняне містечко, заклад, одяг, режим. Лікарняний листок (бюлетень) - документ, що засвідчує право робітника або службовця на тимчасове звільнення від роботи.

Лікарський - який стосується лікаря і його діяльності, іноді - лікування: лікарська діяльність, праця, обхід, консультація, етика, таємниця.

Лікарський - який стосується ліків: лікарські рослини,препарати.

Лікувальний - який пов'язаний з лікуванням, використовується для лікування: лікувальний режим, ефект, харчування, фізкультура.

Пітний - потовий

Пітний - укритий потом, спітнілий: пітний лоб, голова, рука, шия.

Потовий - який виділяє піт: потові виділення, потові залози.

їда - їжа

їда - споживання їжі: їда повільна, швидка, всухом'ятку.

їжа - харчі: їжа багата, різноманітна, рослинна, суха.

Сердечний - сердешний - серцевий

Сердечний - сповнений доброзичливості, чуйності: сердечна людина.

Сердешний - який викликає співчуття, бідолашний, нещасний: сердешна жінка, батько, хлопець.

Серцевий - який стосується серця, його діяльності, пов'язаний з хворобами серця, їх лікуванням, серцевий м'яз, напад.

Скальпель - скарпель

Скальпель - невеличкий хірургічний ніж: скальпель гострий, довгий.

Скарпель - інструмент для гладкої обробки каміння: скарпель гострий, тупий, новий, старий.

Стрес - струс

Стрес - загальна відповідь організму на дію внутріш­ніх або зовнішніх подразників: стрес емоційний, психіч­ний, фізіологічний.

Струс - різкий коливальний рух, поштовх. Струс мозку - ушкодження мозку і мозкових оболонок при за­критих травмах голови. Надзвичайне сильне переживання, глибоке зворушення. Нервовий струс - сильне збудження нервів.

Поиск по сайту: