Типологічна характеристика цивілізацій Сходу

Створивши перші в світі держави, жителі Стародавнього Сходу заклали основу світової культури. Практично цивілізація складається з трьох компонентів: 1) соціальної структури та економічних досягнень; 2) держави і 3) історично-культурного компоненту. Цей третій елемент виникає з моменту появи елементів духовної культури, а завершується з появою писемності та міфологічно-релігійних систем.

Народи Стародавнього Сходу пройшли довгий і складний шлях. У кінці IV- на початку III тис. до н.е. перші писемні системи появились в народів Єгипту та Месопотамії. Потім був тривалий час виникнення інших систем, який призвів до появи фінікійського алфавіту. Потурбувались жителі Сходу і про матеріал для письма. Єгипетський папірус та китайський папір служили не тільки послідуючим поколінням, але і ознаменували початок розвитку літератури на нових засадах. Їх літературні твори служили наступним поколінням і навіть зараз виглядають для нас звичними.

Наукові знання і зараз вражають нас точністю та практичністю.Ми користуємось багатьма речами, а не знаємо що їх багаторічна історія веде до Стародавнього Сходу. До цих пір люди користуються годинником, компасом, математичними символами, не знаючи навіть, що вони створені тисячі років тому.

Кожна цивілізація Стародавнього Сходу залишила після себе храми, палаци, чудові міста, скульптуру, кераміку та живопис. Серед споруд, які вже в стародавні часи називали чудесами світу - єгипетські піраміди, Вавілонська вежа, висячі сади Семіраміди, ворота і стіни Вавілона. Сюди включали палац Кіра ІІ (але ми не знаємо який, оскількі палаци знаходяться у всіх резиденціях.)

На початку своєї історії всі народи Стародавнього Сходу мали племінну організацію з елементами територіальної або сусідської общини. Шляхів розвитку держави було декілька. Суспільства, які займались іригаційним рільництвом, об’єднувались для проведення складних систем зрошення. Тут ми бачимо два варіанти. В Єгипті це “номи”, а в Месопотамії міста - царства.

Інші держави створювали союзи племен. Ці союзи були потрібні або для захисту своєї території від войовничих сусідів (Урарту, Мітанні) або для завойовницьких походів (Хеттське царство, Ассірія, перси та мідійці). Такі союзи були спрямованні на контакти з сусідами і носили військовий характер. Більш складними щляхами йшов процес розвитку Індії і Китаю. Ці райони мали свої особливості і дали ще два варіанти державного розвитку (кастовий і державно бюрократичний).

При всіх особливостях розвитку держави сходу утворювали в основному дві форми організації влади - царство та імперію. Різниця між ними була незначною. Царство мало стабільну територію або зону і виникало в результаті внутрішнього розвитку. А імперія була формою похідною від царства. Вона утворювалось тоді, коли царство вставало на шлях загарбань і починало поглинати сусідні держави. Обидві форми природньо носили монархічний характер. Цар, Фараон, Імператор - були необмеженими правителями і передавали свою владу у спадщину. В їх руках знаходилась судова та виконавча влада. Вони стояли на чолі армії. Релігійна влада також була особливістю Стародавнього Сходу. Будучи символом держави правитель на Сході не міг бути простою людиною і визнавався або живим богом, або головним жерцем, або у крайньому разі сином бога. Така форма монархії отримала назвау східна деспотія.

Багато держав Стародавнього Сходу загинуло і лише найбільш сильні, чи навпаки необтяжені гіркими помилками, народи вступили в нашу еру. Але знання єгиптян, шумерів, персів, китайців та інших народів, що створили перші держави не пропали. Вони вірно служать всьому людству. Не зникли навіть їх боги, яким поклоняються буддисти, індуси та їудаїсти.

На всій цій території проживала величезна кількість племен, що розмовляли на різних мовах і відносились до різних рас. Але серед них були ті народи, які першими вступили на шлях побудови держави і першими досягли рівня цивілізації. Це були єгиптяни, шумери, китайці, семітські народи і індоєвропейці. Якщо ви поглянете на таблицю, вам буде легше уявити співвідношення народів у різний проміжок часу. Ви побачите, що розвиток держави йшов у гострій конкуренції семітської та індоєвропейської мовних сімей. Перші переважали у першій половині ІІ тис. до н.е., а другі - створили потужні імперії і держави пізніше:

________________________________________________________________________

Три линії розвитку етнічної ситуації в історії Стародавнього Сходу

________________________________________________________________

IV-III тис. до н.е. Єгиптяни Шумеры Дравідійці(Хараппа)

Амореї-Вавілоняни

III-II тис. до н.е. Аккадці Ассірійці

Кассити Хуррити Китайці

Хетти І ндоарії

II-I тис. до н.е. Фінікійці Євреї Сірійці Арамеї Халдеї Араби

ФрігійціЛідійціСкіфиМідійціПерси

Інші мовні сім’ї

семітскі народи

індоєвропейці

Безумовно етнічні відмінності впливали на формування виду державного утворення. Але в умовах Сходу навіть умовні подібності сприяли об’єднанню людей заради кращого життя. Наслідки численних міграцій приводили до змішання народів і іноді це приводило до появи нових етнічних утворень. Дуже часто у склад імперій входили не тільки племена, які говорили на різних мовах, але й такі які відносились до різних рас. Кожний приносив свій вклад і від того наскільки мудро переможці відносились до переможених залежала доля обидвох народів. Тому невірно підкреслювати якусь особливу роль семітів, чи арійців, або ж шумерів.

Усі найдавніші людські цивілізації пройшли майже однакові шляхи розвитку. В бронзовому віці вони всі проходили шлях через общину “ном” або через місто-державу. Далі до великого об’єднання навколо найсильнішої общини, або в межах певного річкового басейну або природнього комплексу. Головним в розвитку державності є співвідношення між двома суспільно- економічними секторами: державного (храмового та царського) і общинно-приватного.

1. Іригаційний - панування першого сектора та використання результатів праці безправного, але відносно вільно господарюючого населення. Таким шляхом розвивалась держава у Єгипті та Месопотамії.

2. Військово- контактний - це варіант, при якому завойовники встановлюють централізовану систему управління на основі податків або данини. При цьому об’єктами управління стають общини, економічна основа яких завойовниками не руйнується. Хеттська держава, Ассірія, Ізраїль, елліністичні держави та Персія. До неї можна віднести і палацові господарства Кріту та мікенської Греції. В колі цього варіанту відбувається процес утворення “світових імперій”. В межах їх розвитку також існують обидва сектори.Занепад державних господарств та необхідність об’єднати регіони, що виробляють засоби виробництва, з регіонами продуктів харчування та ремесла, беспосереднього профілю споживання призводить до елементів приватної власності. Сектори економіки розташовані: приватно общинний у місті, а державний - у сільській місцевості.

3. Кастовий - базується при наявності багатих природних ресурсів. Тоді завойовникам, або прошаркам, які зацікавлені у створенні держави, потрібно встановити монополію на владу та управління загальнодержавним сектором на підставі релігійно-моральних норм та політичних рішень. Прикладом такого розвитку є індоарійські держави і держава Маур’їв.

4. Адміністративно-чиновницький - це встановлення умов для існування поділу суспільства на виробників та управляючих. Але на відміну від держав другого типу, родові відносини виступають не як елемент, а як об’єкт знищення. Основа для поділу на ранги та отримання посад грунтується на знаннях та відданості централізованій владі.

5. Американський - знаходиться у проміжному між 3 та 4 типами положень. Має елементи кастової системи та адміністративного апарату чиновників. Мезоамерика дуже нагадує кріто-мікенський тип. Оскільки мало матеріалу дослідники поки не схильні його визначати, як остаточний.

[1] Лес(або льос) - це частинки мінерального пилу, який здувають мусонні вітри з гірських височин з великим вмістом органічних решток.

[2] Зараз виявлено на північному сході Китая, ще одну культуру Хуньшань (рвйон Ляоніна).

[3] Их поцьомуу іноді називают Срединними царствами.

[4] Це європейська назва, у Китаю їх так не називали.

[5] Держава на півночі Китаю, одна з тих, що утворилась після розпаду імперіїХань.

[6] Так за допомогою дзеркала та прикрас її виманили з печери, куда вона заховалась в печері. Згідно з міфами речі ці були подаровані Аматерасу богу Ніннігі, від якого вели родовід японські імператори.

[7] Післе смерті він отримав ім’я Сьотоку тайсі.

[8] Він не хотів зайняти престол відразу, щоб не говорилипро те,що він це зробув заради імператорського титула.

[9] Останні два підняття датуються 70-35 та 25-10 тис. років назад

Поиск по сайту: