АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Культура стародавнього Китаю

Читайте также:
  1. II. Культура и экономика.
  2. VI. ПОЛИТИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА США
  3. Арганізацыйная культура бібліятэкі.
  4. Б) Інформаційна культура та її складові
  5. Бегазы-дандыбаевская культура (X-VIII вв. до п.э.).
  6. Бегазы-Дандыбаевская культура - феномен поздней бронзы Центрального Казахстана.
  7. Билет №8 Культура и цивилизация
  8. Виникнення держави та рання історя Китаю.
  9. Виходячи з поживності добрив і знаючи дози виносу речовин відповідними культурами, можна обчислити приріст їх урожайності.
  10. ВОЕННАЯ КУЛЬТУРА АДЫГОВ (КАБАРДИНЦЕВ, АДЫГЕЙЦЕВ, ЧЕРКЕСОВ): НАСЛЕДИЕ ПРОШЛОГО В РЕАЛИЯХ НАСТОЯЩЕГО
  11. Вопрос 9. Речевая культура. Стилистические и лексические приемы ораторской речи. Логика речи.
  12. ГЛАВА 12. КУЛЬТУРА ЗАКОНОТВОРЧЕСТВА

Особливий розвиток культури Китаю відбувся вже в період Чжоу. До цього часу, в умовах племінної строкатості, жодна з релігій та культурних традицій не претендувала на особливе положення. Але певні спроби осмислення історіії людства та місця людини на землі в умовах розвитку держави йшли. На міських площах, у палацах правителів та домівках знаті відбувались нукові тв ідейні дискусії. У знаменитій “академії Цзіся” одночасно сходились до тисячі “мужів, вправних у сперечанні”. Цей період істороії культури Китаю називають ще періодом “суперництва ста шкіл”. В цей період і виникли два основні напрямки наукової думки стародавнього Китаю - конфуціанство та даосизм.

Конфуціанство. Конфуціанство виникло на рубіжі VI - V ст. до н.е. Засновником вчення вважається Вчитель Кун (Кунцзи, в латинській вимові - Конфуцій). Цей мандруючий проповідник з царства Лу (551-479 рр. до н.е.) був згодом обожнений. Існуючи спочатку як філософське вчення, конфуціанство стає релігією в 59 р. до н.е. З”являється державний культ Конфуція, який проіснував до 1928 року. Конфуцій виклав своє вчення у вигляді бесід з учнями, які пізніше були зведені до книги “Луньюй” (“Бесіди і судження”). Конфуцій побудував своє вчення так, що увесь світ став жорсткою, але цілком організованою системою. Поглинувши у себе давні культи китайців, конфуціанство встановлювало надприродні сили Неба як верховного божества та відтак земного правителя, як сина Неба.

З волі Неба суспільство поділено на “керуючих” - благородних мужів, здатних до морального самовдосконалення і “керованих” - низький люд, який мусить годувати та утримувати правлячу еліту. Головний принцип Конфуція:” Правитель повинен бути правителем, батько-батьком, син-сином”. Те, що конфуціанство освячувало нерівність людей і було на боці монархії стало причиною підтримки прихільників цього вчення правителями Китаю. Проте в основі вчення лежало також негативне ставлення до вього нового. Знаменита фраза Конфуція:”Я передаю, а не створюю” - стала причиною боротьби прихильників цього вчення проти введення писаних законів.

Вислови та саме вчення мало і позитивні риси: по-перше, Конфуцій був засновником першої в світі приватної школи і заклав основи викладання життєвих правил китайської народної мудрості. По-друге, він закликав до знань державних чиновників, зробивши знання критерієм службової кар”єри.

Пізніше учні Конфуція посилили ці риси та пристосували вчення до потреб імперії. В конфуціанстві формуються ідеї про свідоме втручання у державні справи. Вчення стає релігією непримиренних з пишним ритуалом жертвоприношень.

Даосизм. Виникнення іншого напрямку у культурі Китаю - даосизму - було пов”язане з ім”ям мудреця, сучасника Конфуція, з царства Чу - Лаоцзи, який вважається створювачем “Даодецзин” (“Книги про Шлях і доброчинність”). Слово дао в китайській культурі сприймається як шлях. Проте для Конфуція - це божествений Шлях Небес (небесна воля), а для Лаоцзи - це Шлях природи, вічний рух та закон природи. Вчення даосизму швидко опанувало розумом тих, хто стояв за рівність усіх жителів Піднебесної. Даоси засуджували гніт, війни, виступали проти розкошів та багатства, поборів влади. Це сприяло популярності вчення, хоча у ньому не було відкритих закликів до повалення існуючого режиму. Більш того, учні Лаоцзи були більш схильні до іронічного спостереження дійсності та відмові у необхідності слідувати моралі. “ Зі смертю зникає душа людини” - говорив один з них, -”а гуманність, справедливість, обов”язок потрібні не більш ніж шостий палець на нозі”.

Являючись опозицією конфуціанству - державній релігії імперії Хань - даосизм також, поступово до II ст. н.е., перетворювався на релігію. Він стає, наприклад, головним ідейним змістом та програмою повстання “Жовтих пов”язок”.

В добу Східного Чжоу з”являються перші литературні твори. Першим жанром в якому творили китайці була поезія. Перші поети оспівували красу людських почуттів та міфологію. Першим поетом в Китаї, який присвятив свою творчість жіночій красі та коханню став Сун Юй (290-223 рр. до н.е.). Серед літературних творів поетів переважають містичні і фантастичні твори. За імператора Уді була створена “музична палата”. Тут зберігалися тексти народних пісень, писались музичні твори. В добу Хань в Китаї виник театр.

Найбільші досягнення науки пов”язані з імперією Хань. В I столітті до н.е., в Китаї - вперше в історії - за легендою Цай Лунем - було винайдено папір. До цього китайці писали на бамбукових дощечках або шовку. До речі, це і визначило напрямок написання китайських ієроглифів. Тоді ж було винайдено і туш, яка стала попередником чорнил. Чжан Хен (78-139 гг. н.е.) утворив глобус, який відображав рух небесних тіл, а також найдавніший сейсмограф - прилад для визначення сили підземних поштовхів. Китайські математики знали дясяткові дробі та дії з від”ємними числами.

Досягненням світового значення в галузі фізичних знань було винайдення компасу у вигляді квадратної пластини з магнітною “ложкою”, що знаходилась на її поверхні і вільно оберталась, незмінно вказуючи своєю ручкою на південь. Було розроблено положення механіки про дію та протидію: “Якщо вода стрімко рухається, вона стає диким потоком; якщо стріла пущена летить вона далеко. Але все це володіє силою, що діє назад і все коливається у цій протидії... Такий є дао (природній порядок) природи”(Цзя І).

Китайські астрономи в 28 р. до н.е. вперше відмітили наявність сонячних плям. Були описані 2500 зірок, які входять у 320 сузірь.

До видатних успіхів китайських ремесел відноситься старовинне лакове виробництво. Китайські лаки високо цінувалися за унікальні властивості, наприклад, здатність консервувати дерево, протистояти дії кислот та високих температур (до 500° С).

Ми вже нагадували про значення виробництва китайського шовку. Шовковичний червак (тутовий шовкопряд) не прищепився в жодній з країн світу, незважаючи на те, що було багато спроб його вивезти. Вивіз шовкопряду з Китаю карався смертю. Парфяни брали пізніше с китайських купців 25% за посередництво у торгівлі з Заходом.

З”явились в стародавньому Китаї і історичні праці. Найвидатнішим істориком був Сіма Цянь (ок. 145-86 рр. до н.е.), який написав - 130- томну історію Китаю від часів міфічного предка Хуанді до кінця правління імператора Уді.

У розвитку медицини слід виділити появу каталогу книг з різних хвороб і методів визначення хвороб за пульсом, які розробив Чжан Чжунцзин (150-219 рр. н.е.).

Період безумовного піднесення переживають в добу Хань архітектура, скульптура і розпис. Нажаль, ми можемо судити про будівлі того часу лише по глиняних моделях та зображеннях на рельєфах. Ханьські будівлі були, звичайно, дво- та триповерховими з баштами, черепичні покрівлі, яких були багатоярусними.

 

  1. Час існування Хараппської цивілізації – 2500-1700 рр. до н.е.
  2. Час створення Рігведи, першої релігійної книги індоарійців – ХІІ ст.. до н.е.
  3. Дві найдавніші епічні поеми Індії – Махабхарата та Рамаяна
  4. Чотири прошарки ведійського суспільства – брахмани, кшатрії, вайш’ї та шудри.
  5. Перші три династії держави Магадха – Магадха, Шайшунагів, Хар’янка.
  6. Правління Чандрагупти Маур’я – 317 - 293 рр. до н.е.
  7. Правління Біндусари – 293 - 268 рр. до н.е.
  8. Правління Ашоки – 268 - 231 рр. до н.е.
  9. Як називався перший політичний трактат, який створив радник Чандрагупти І Каутілія – Артхашастра.
  10. Столиця імперії Маур’я – Паталіпутра.
  11. Імперія Гупта – 320-550 рр. н.е.
  12. Назва індуїзма на санскриті – санатана-дхарма
  13. Скільки людей в світі сповідують іудаїзм – 1 млрд.
  14. Три основних боги в індуїзмі – Брахма, Вішну та Шива.
  15. Сiдхартха Гаутама Шакьямунi – 563-486 рр. до н.е.
  16. Дві основні течії буддизму – хінаяна та махаяна.
  17. Людина, що наблизилась до досягнення нiрвани, але через велике спiвпереживання до iнших людей вiдмовляється вступити в нею, добровiльно приймає страждання, утримується вiд власного спасiння, поки всi решта не будуть звiльненi вiд страждань – бодхiсаттва.
  18. Патанджалi – засновник школи йога ІІ ст. до н.е.
  19. Коли і де виникли шахи – чатуранга, VI cт. н.е. Індія
  20. Царство Шан-Інь – 1600-1027 рр. до н.е.
  21. На місті якого сучасного китайського міста знаходилась столиця Шан – Аньян.
  22. Західне Чжоу – 1027 – 770 рр. до н.е.
  23. Східне Чжоу 770- 249 рр. до н.е.
  24. Період Чжаньго – 480-221 рр. до н.е.
  25. Друга столиця Чжоу – Лоян.
  26. Як називали себе правителі Чжоу – ван
  27. Імперія Цинь – 221-206 рр. до н.е.
  28. Реформи Шан Яна – 361-338 рр. до н.е.
  29. Правління Ци Шихуан-ді – 246-209 рр. до н.е.
  30. В якому році була знайдена Терракотова Армія в гробниці Цинь Шихуан-ді – 1974.
  31. Столиця Цинь – Сяньян.
  32. Для захисту від яких племен будувався Великий китайський мур – сюнну.
  33. Лю Бан або Гао Цзу – 206-195 рр. до н.е.
  34. Імперія Хань – 206 р. до н.е. – 220 р. н.е.
  35. Рання Хань – 206 р. до н.е. – 8 р. н.е.
  36. Імперія Сінь – 9-23 рр.
  37. Пізня Хань – 23-220 рр.
  38. Правління У-ді – 140-87 рр. до н.е.
  39. Захоплення імперією Хань корейської держави Чосон – 108 р. до н.е.
  40. Столиця імперії Ранньої Хань – Чан’янь.
  41. Постання червонобрових – 17-29 рр.
  42. Столиця Пізньої Хань – Лоян.
  43. Повстання жовтих пов’язок – 184-207 рр.
  44. Доба Саньго – 220-280 рр.
  45. Імперія Цзинь – 280-420 рр.
  46. Кун Цзи (Конфуцій) – 551-479 рр. до н.е.
  47. Засновник даосизму – Лао Цзи
  48. Винахідник паперу – Цай Лунь 50-121 рр.
  49. Чжан Хен 78-139 рр. небесний глобус
  50. Сима Цянь – автор Ши цзи (Історичних записок) 109-91 рр. до н.е.
  51. Чотири держави Південно-Східної Азії – Юе, Аулак, Тейау і Намв’єт.
  52. Найдавніша імперія Бапном (Фунань) – І-ІІІ ст.
  53. Найдавніша корейська держава Чосон – ІІІ ст. до н.е.
  54. Три корейських держави І пол.. І тис. н.е. – Когуре, Пекче та Сілла.
  55. Перша згадка про найдавнішу японську державу – 239 р.цариця Хіміко
  56. На якик двох островах знаходилась держава Ямато – Хонсю та Сікоку.
  57. Богиня Сонця покровитель правителей Ямато – Аматерасу.
  58. Реформи Умаядо (Сьотоку) – 574-622 рр.
  59. Перша японська конституція – 604 р.
  60. Перехід влади до імператора Тендзі – 662 р. Ніппон
  61. Кодекс Тайхо – 701 р.
  62. Поява самураїв – VIII ст.
  63. Клан імператорів, що запровадив синтоїзм – Фудзівара.
  64. Перша столиця держави Японії – Нара
  65. Дата відкритя Америки Христофором Колумбом – 12 жовтня 1492 року
  66. Від кого отримав назву континент – Амеріго Веспуччі
  67. Лейф Ерікссон Щасливий – 970-1020 рр.
  68. Коли картопля потрапила в Європу і звідки – 1551 з Перу.
  69. Перша цивілізація Америки – ольмекська ХV-IV ст. до н.е.
  70. Бог землеробства ольмеків – Кецалькоатль
  71. Місто держава Теотіхуакан – І-VII ст.
  72. Держава тольтеків – VIIІ-ХІІ ст.
  73. Міста майа – Чічен-Іца, Ушмаль та Коба 600-900 рр.
  74. Заснування міста Теночтітлан, столиці імперії ацтеків – 1325 р.
  75. Взяття столиці ацтеків Фердінандо Кортесом – 1521 р.
  76. Столиця імперії інків – Куско.
  77. Верховні божества інків – Інті та Віракоча.
  78. Прихід інків і створення імперії – Х ст.
  79. Знищення імперії інків Ф.Піссаро – 1532 р.
  80. Перша столиця держави Куш – Напата.
  81. Царство Мерое – 24 р.- 325 р.
  82. Царство Аксум 325 – ІХ ст..
  83. Роки життя Мухаммеда – 571-632 рр.
  84. Переселення пророка в Медіну, початок мусульманської ери – 622 р.

Початок обряду хадж – 629

 

 

Матеріали дя допитливих.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)