АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні вказівки. Суму матеріальних благ, вироблених суспільством за певний період часу у галузях виробничої сфери, називають сукупним суспільним продуктом

Читайте также:
  1. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. III. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .
  3. IV. Методичні матеріали до семінарських, лабораторних і практичних занять.
  4. VI. Методичні вказівки щодо виконання індивідуальних завдань.
  5. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
  6. Вказівки до виконання контрольної роботи.
  7. Вказівки по виконанню випробування компресора, аналізу результатів та розрахунків
  8. Вказівки щодо виконання і оформлення курсового проекту.
  9. Довідкові та навчально-методичні матеріали
  10. Загальні вказівки
  11. Загальні методичні вказівки
  12. Загальні методичні вказівки

Суму матеріальних благ, вироблених суспільством за певний період часу у галузях виробничої сфери, називають сукупним суспільним продуктом, матеріальна частина якого створюється у таких галузях, як сільське господарство, будівництво, лісове господарство і, особливо, промисловість, на яку припадає біля двох третіх його загального обсягу.

Промислова продукція – це прямий корисний результат промислово-виробничої діяльності підприємства (фірми), виражений у формі продуктів або у формі виробничих послуг.

До промислової продукції не відносять закуплену сировину; продукцію непромислових, хоча і виробничих підрозділів підприємства (транспортного цеху, будівельного підрозділу чи підсобного сільськогосподарського виробництва); відходи, одержані в процесі виготовлення продукції, навіть якщо вони реалізовані; виробничий брак.

До робіт промислового характеру відносять ремонт, операції часткової обробки матеріалів і деталей.

Промислова продукція, стосовно ступеня завершеності виробництва, може виступати у вигляді готових виробів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва.

У процесі вивчення виробництва та збуту промислової продукції статистикою розв’язуються такі завдання:

- визначаються обсяги виробництва окремих видів і всієї продукції в натуральному і вартісному виразах;

- вивчаються взаємозв’язки виробленої та реалізованої продукції;

- проводиться аналіз виконання планів виробництва і договірних зобов’язань з поставки продукції;

- вивчається динаміка виробництва і збуту продукції;

- вивчається асортимент, комплектність і ритмічність випуску продукції;

- аналізується якість продукції, визначаються економічні наслідки змін її якості.

Вивчення обсягу промислової продукції, виявлення закономірностей його зміни в часі та ступеня задоволення населення окремими її видами здійснюється на основі обліку продукції в натуральних одиницях (штуках, кілограмах, метрах і т.ін.) – у разі одного виду продукції, умовно-натуральних – різновидів продукції, об’єднаних основною споживною ознакою, вартісних – різних видів продукції.

Розрізняють поточні і фіксовані (порівняльні) оптові ціни підприємства, які діють у певних межах простору і часу. Для оцінки господарської діяльності підприємств і характеристики виробничих зв’язків використовують поточні (діючі) ціни. Для планування і обліку виконання планів за рік, квартал, місяць, для визначення динаміки обсягу продукції використовують порівняльні (незмінні) ціни.

Серед вартісних показників, які характеризують діяльність підприємства, розрізняють показники валового обороту, валової продукції, товарної продукції, реалізованої продукції, обсягу продукції в нормативах собівартості й вартості обробітку та чистої продукції.

Валовий оборот (ВО) – це вартість всього обігу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства незалежно від її подальшого призначення.

До складу ВО включають такі елементи продукції:

- вартість готових виробів (ГВ);

- вартість напівфабрикатів (НФ) основного виробництва;

- вартість продукції допоміжних цехів у вигляді інструментів, оснастки (ПД);

- вартість виконаних робіт промислового характеру (Рп);

- зміна залишків незавершеного виробництва ().

Внутрішньозаводський оборот (ВЗО) – це вартість продукції, виробленої одними цехами підприємства і спожитої в інших цехах цього підприємства у цьому ж періоді.

Валова продукція (ВП) характеризує в грошовому виразі кінцевий результат промислово-виробничої діяльності підприємства за звітний період.

Валову продукцію підприємства можна визначити двома способами:

ВП = ВО – ВЗО

ВП = ГВ + НФр + Рпс + DНФ + DПД + DЗ,

де НФр – реалізовані напівфабрикати;

Рпс – вартість робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зі сторони, включаючи капітальний ремонт власного устаткування і транспортних засобів;

DНФ – різниця у залишках напівфабрикатів;

Д – різниця продукції допоміжних цехів.

Товарна продукція (ТП) промислового підприємства є частина валової продукції, яка підготовлена для її реалізації.

Товарну продукцію підприємства можливо розрахувати:

ТП = ВП – НЕ,

де НЕ –нетоварні елементи, які складаються з вартості зміни залишків незавершеного виробництва, напівфабрикатів та інструментів власного виробництва (DЗ+ DНФ + DПД).

ТП = ГВ + НФр + Рпс + ПДс,

де ПДс – вартість продукції допоміжного виробництва, відпущеної у звітному періоді за межі основної діяльності.

Реалізованою називають продукцію (РП), що відвантажена споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти. Реалізована продукція ідентична товарній за сукупністю тих елементів, що її становлять.

Між розглянутими показниками обсягу промислової продукції існує взаємозв’язок:

,

де - коефіцієнт, який відбиває співвідношення валової продукції і валового обороту. Чим більший цей показник, тим менший внутрішньозаводський оборот і вищий ступінь готовності виробів цехів підприємства;

- коефіцієнт товарної і виробленої валової продукції, що відбиває, скільки гривень товарної продукції припадає на 1 грн. виробленої валової продукції;

- коефіцієнт відвантаження, який показує, скільки гривень відвантаженої продукції припадає на 1 грн. виробленої товарної продукції. Чим більший цей показник, тим швидше відбувається відправка готової продукції споживачам;

- коефіцієнт реалізації, який виражає, скільки гривень реалізованої продукції припадає у даному періоді на 1 грн. відвантаженої продукції.

Чисту продукцію (ЧП) розуміють як частину виробленої у промисловості продукції, що відповідає заново створеній вартості.

ЧП = ВП - S матеріальних затрат на її виробництво.

Динаміка виробництва продукції характеризується індексами фізичного обсягу продукції. Використовуються як індивідуальні (при характеристиці випуску окремих видів продукції): , де q 1 і q 0

виробництво даного виду продукції у натуральному виразі відповідно у звітному і базовому періодах, так і загальні індекси (при характеристиці випуску різноманітний продукції):

, де р 0 – фіксована оптова ціна підприємства за одиницю відповідного виду продукції.

Індекс фізичного обсягу продукції можна визначити також, виходячи з системи взаємопов’язаних індексів, зокрема індексу вартості продукції , індексу цін на цю продукцію . Якщо поділити перший індекс на другий, то одержимо індекс фізичного обсягу:

.

Однією з важливих проблем статистики продукції залишається обчислення індексу обсягу продукції за тривалий період, протягом якого діяли різні порівняльні ціни. У цьому разі потрібно провести відоме з курсу загальної теорії статистики змикання рядів динаміки.

При статистичному вивченні ритмічності виробництва і реалізації продукції вирішується ряд методологічних питань: визначення суті ритмічності, зокрема, що слід вважати порушенням ритму, а також вибір показників ритмічності.

Ритмічну роботу підприємства розуміють, як виробництво і реалізацію продукції відповідно до встановленого графіка.

Рівномірність роботи підприємства – це рівний випуск продукції за рівні проміжки часу у звітному періоді.

Найпростішим показником рівномірності виробництва продукції є питома вага продукції, виробленої чи реалізованої за кожну декаду в загальному обсязі випуску продукції за місяць загалом.

При розрахунку показників ритмічності фактичні показники порівнюють з плановими.

При визначенні виконання завдання з асортименту продукції розраховують показники виконання за кожним видом і на основі цього роблять висновок про те, по якому виду продукції завдання виконано (якщо кількість фактично виробленої продукції цього виду дорівнює чи більша від плану), а по якому ні.

Виконання плану за асортиментом – один з показників, що характеризує діяльність підприємства з точки зору пропорційності виробництва відповідно завданню. Показник визначається методом заліку. Розрахунки зводяться до того, що прийнятий в залік обсяг продукції співставляється із завданням. Зараховується фактичний випуск на рівні, що не перевищує запланований. При проведенні розрахунків, якщо вивчається випуск одного виду продукції, то розрахунок можна вести в натуральному виразі, в іншому випадку – у вартісному.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)