Специфіка церкви як соціального інституту

Вплив релігії на суспільство і що відбуваються в ньому, реалізується через її інститути - церква, релігійні організації, об'єднання віруючих.
Важливим елементом релігійного комплексу є церква - одна з соціальних інститутів, що володіють низкою характерних ознак. Перш за все, це наявність професійного духовенства, яке формується по ієрархічній системі. Наприклад, християнська церква з перших століть свого існування побудувала свою ієрархію по "феодальному зразку". Крім всього цього, церква виступає і як юридична особа, що володіє певною власністю, яка становить економічну основу її існування. Для церкви типово також наявність чітко розробленої догматики і деталізованого культу.

Внутрішня структура такого інституту є організаційно оформлена взаємодія різних систем, функціонування кожної з яких пов'язане з формуванням соціальних організацій та установ, що також мають статус соціальних інститутів. Зокрема, на рівні церкви вже чітко розділяються керуюча і керована системи. Перша система включає в себе групу займаються виробленням, зберіганням і переробкою релігійної інформації, координацією власне релігійної діяльності і відносин, контролем поведінки, що включає в себе розробку і застосування санкцій. Друга, керована підсистема, що включає в себе масу віруючих. Між цими підсистемами існує система нормативно оформлених, ієрархічно витриманих відносин, що дозволяють здійснювати управління релігійною діяльністю. Регулювання цих відносин здійснюється за допомогою так званих організаційно-інституційних норм. Ці норми містяться в різного роду статутах і положеннях про конфесійних організаціях. Вони визначають структуру цих організацій, характер відносини між віруючими, священнослужителями різних рангів, між керівними органами організацій та їх структурними підрозділами, які регламентують їх діяльність, права і обов'язки.
Церква— організація віруючих, що склалася в процесі розвитку віровчення і об'єднання людей в межах спільної релігії. Для церкви притаманне існування системи обов'язкових догматів, обрядів (культів). її управління основане на ієрархії. У православній церкві відбувається чітке розмежування між священно- і церковнослужителями, тобто духовенством (кліром), яке наділене особливою благодаттю, та мирянами— простими віруючими. Церква — не тільки релігійний заклад, а й соціальний інститут, тому вона розв'язує не лише релігійні проблеми, а й соціальні. Підтримуючи правлячий режим, церква виконує свою основну функцію — соціально-політичну; проводить активну боротьбу за мир, безпеку, і в цьому вияв миротворчої функції; утримує за свій рахунок дитячі будинки, лікарні, старечі пансіонати тощо і цим виконує благодійну функцію. Окрім того, церква виконує функції управління церковними парафіями, підготовки кадрів священиків, економічну, культурно-просвітницьку, зовнішніх зв'язків тощо.

Поиск по сайту: