|
||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Матеріали для самоконтролюТема: Фізіологічні та патологічні прикуси. Визначення прикусу. Характеристика фізіологічних прикусів. Патологічні прикуси I. Актуальність теми Знання основних морфо-функціональних характеристик постійного прикусу дозволить правильно виявити ортодонтичну патологію, спланувати лікування, спрогнозувати результати лікування в подальшому. Основні симптоми допоможуть в експрес діагностиці, постановці попереднього діагнозу. II. Навчальна мета Після самостійної підготовки студент повинен:
Знати: 1. Поняття прикус 2. Його види 3. Методику обстеження хворого 4. Характеристику фізіологічних прикусів 5. Патологічні прикуси Вміти: 1. Провести обстеження хворого 2. Розрізняти фізіологічні та патологічні види прикусів. 3. Знати періоди становлення висоти прикусу з чим їх пов’язують, прогностичне значення. 4. Давати характеристику фізіологічним прикусам
Базові знання,вміння,навички,які необхідні для вивчення теми
Зміст теми Прикусом називається характер змикання зубних рядів в положенні центральної оклюзії.
Прикуси ми поділяємо по функціональній ознаці на дві групи: фізіологічні і патологічні. До фізіологічних відносяться прикуси, що забезпечують повноцінну функцію, незалежно від розходження морфологічних особливостей; до патологічних – прикуси з порушенням функції.
До фізіологічних прикусів ми відносимо: ортогнатичний, прямий, фізіологічну прогнатію і фізіологічну опістогнатію; до патологічних прикусів – дистальний прикус (патологічну верхню прогнатію), мезіальний прикус (нижню прогнатію або прогенію), глибокий прикус, прикус, що знижується, відкритий прикус і косий прикус.
Ортогнатичний прикус. Ортогнатія характеризується морфологічними ознаками, з яких одні відносяться до всієї зубної дуги, інші тільки до фронтальних зубів, а треті тільки до жувального.
Ознаки, що відносяться до всієї зубної дуги: 1. Верхня зубна дуга має еліпсоїдну форму, нижня - форму параболи. 2. На верхній щелепі зубна дуга більше альвеолярної, а альвеолярна – більше базальної. На нижній щелепі спостерігаються зворотні взаємини: зубна дуга менше альвеолярної, а остання менше базальної. Таким чином, верхня зубна дуга більше нижньої, а верхня альвеолярна дуга менше нижньої. Цим пояснюється той факт, що при наявності зубів в оргтогнатичному прикусі верхній зубний ряд перекриває нижній, а при випаданні всіх зубів навіть при невеликій атрофії альвеолярних відростків спостерігається зворотне співвідношення альвеолярних дуг 3. Кожен зуб стикається, як правило, із двома антагоністами, з яких один називається головним, а інший — побічним (Алтухов), за винятком верхніх зубів мудрості і нижніх центральних різців, що мають по одному антагоністу. Кожен верхній зуб стикається з однойменним (головним) і нижнім зубом, що стоїть позаду; кожен нижній зуб стикається з однойменним (головним) і верхнім зубом, щостоїть попереду. 4. Зуби кожного зубного ряду, прилягаючи друг до друга, взаємно стикаються контактними пунктами, розташованими на апроксимальних поверхнях. 5. Висота зубних коронок поступово зменшується від центральних різців до молярів (виключення складають ікла). 6. Верхні зуби нахилені коронками назовні, а коренями — в середину, нижні зуби, навпаки, нахилені коронками у бік язика, а коренями —назовні.
Ознаки, що відносяться до змикання фронтальних зубів: 1. Верхні фронтальні зуби перекривають нижні зуби приблизно на одну третину коронки (1,5—3 мм) 2. Середні лінії між верхніми і нижніми центральними різцями лежать в одній сагітальній площині.
Ознаки, що відносяться до змикання жувальних зубів: Ці ознаки можуть бути двоякого роду: а) при змиканні у щічно-піднебінному напрямку; б) при змиканні в передньозадньому напрямку.
а) Ознаки, що стосуються змикання зубів у щічно-піднебінному напрямку: 1. Щічні горби верхніх зубів розташовані назовні від однойменних горбів нижніх зубів, тому верхні піднебінні горби попадають у подовжні борозенки нижніх зубів, а нижні щічні — у подовжні борозенки верхніх зубів. 2. Язичні горби нижніх зубів розташовані внутрішньо від піднебінних горбів верхніх зубів. 3. Зовнішні (щічні) і внутрішні горби як верхніх, так і нижніх жувальних зубів на обох сторонах щелеп розташовані на різних рівнях. Фронтальний розріз щелеп через жувальні зуби, що йде праворуч ліворуч або в зворотному напрямку, являє собою поперечну криву, опуклу на верхніх зубах і увігнуту на нижніх зубах.
б) Ознаки, що стосуються змикання жувальних зубів у передньо-задньому напрямку: 1. Передній щічний горб першого верхнього моляра розташований на щічній стороні першого нижнього моляра в поперечній борозенці між щічними горбами, а задній щічний бугор верхнього першого моляра лягає між дистально-щічним горбом першого нижнього моляра і мезиально-щічным горбом другого нижнього моляра. 2. Жувальні поверхні нижніх зубів, починаючи від премолярів і закінчуючи останнім моляром, створюють сагітальную увігнуту криву поверхню. Жувальні поверхні верхніх зубів створюють сагітальну криву, але не увігнуту, а опуклу, що повторює форму нижньої увігнутої кривої.
Прямий прикус. Другим варіантом фізіологічного прикусу є прямий. Прямий прикус відрізняється від ортогнатичного тим, що ріжучі краї верхніх зубів не перекривають, а попадають прямо, подібно щипцям, на ріжучі краї нижніх зубів. В області бічних зубів взаємовідношення між зубами таке, як і в ортогнатичному прикусі. В результаті при прямому прикусі відбувається більш швидке стирання зубів, чим при ортогнатичному.
Фізіологічна опістогнатія і фізіологічна прогнатія. Фізіологічна опістогнатія і фізіологічна прогнатія характеризуються тим же взаємовідношенням зубних рядів, яке властиво й ортогнатичному прикусу. Відрізняються вони від останнього тільки напрямком альвеолярних гребенів і фронтальних зубів. При опістогнатичному прикусі фронтальні зуби разом з альвеолярними гребенями обох щелеп спрямовані назад, при прогнатичному прикусі фронтальні зуби й альвеолярні гребені спрямовані вперед.Характер змикання зубних рядів у стані центральної оклюзії при цих різновидах прикусу такий же, як і при ортогнатії, тому вони також повноцінні у функціональному відношенні.
Серед патологічних прикусів ми можемо виділити: дистальний прикус (прогнатія), медіальний прикус (прогенія), глибокий прикус, відкритий прикус, перехресний прикус. Дистальний прикус – це порушення нормального співвідношення зубних рядів, при якому передньо-щічний горбик першого верхнього моляра змикається з однойменним горбиком першого нижнього моляра, а іноді потрапляє у борозенку між другим премоляром і передньо-щічним горбиком першого нижнього моляра. Порушується також змикання передніх зубів: між ними з’являється щілина і глибоке перекриття. Зуби верхньої щелепи дуже виступають уперед. Медіальний прикус характеризується порушенням співвідношення передніх і бокових зубів, при цьому нижні передні зуби висуваються вперед, перекриваючи однойменні верхні. Порушення взаємовідношень бокових зубів має такі ознаки: медіальний щічний горбик верхнього першого моляра контактує з дистальним щічним горбиком однойменного нижнього моляра або потрапляє у борозну між першим і другим моляром. За рахунок переважання ширини нижньої зубної дуги над шириною верхньої, щічні горбики нижніх зубів лежать назовні і перекривають однойменні верхні. Глибокий прикус характеризується крайнім ступенем перекриття передніх зубів, із відсутністю ріжучогорбикового контакту або останній має ковзний характер. Бокові зуби змикаються як і в ортогнатичному прикусі. У відкритому прикусі відсутнє змикання передніх зубів, а іноді й премолярів (передній відкритий прикус). Перехресний прикус супроводжується таким співвідношенням зубних рядів, при якому щічні горбики нижніх бокових зубів розташовані назовні від однойменних верхніх або нижні бокові зуби зміщені відносно верхніх у язиковий бік. При цьому в положенні центральної оклюзії з одного або двох боків відбувається перетин (перехрест) верхнього і нижнього зубних рядів.
Матеріали для самоконтролю. Питання. 1. Що таке прикус? 2. Види прикусів 3. Ортогнатичний прикус: співвідношення різців,співвідношення пре молярів і молярів? 4. Опишіть прямий прикус 5. Перерахувати патологічні прикуси Тести 1) Ортогнатичний прикус відрізняється від ортогенічного співвідношенням таких груп зубів: 1. Перших постійних молярів. 2. Іклів. 3. Премолярів. 4. *Різців. 5. Бічних зубів. 2) Передній щічний горбик верхнього першого постійного моляра при фізіологічному прикусі розташований у такий спосіб: 1. Над щічним горбиком однойменного нижнього. 2. *Між медіальним і середнім щічними горбиками однойменного нижнього. 3. Між горбиками нижнього першого моляра і другого премоляра. 4. Між горбиками першого і другого нижніх молярів. 5. Над щічним горбком другого нижнього моляра. 3) Прикус являє собою: 1. *Співвідношення зубів у центральній оклюзії. 2. Співвідношення зубів у передній оклюзії. 3. Співвідношення зубів у бічній оклюзії. 4. Співвідношення зубів у конструктивному прикусі. 5. Співвідношення зубів у звичайній оклюзії. Література Е.Р.Пеккер,1986 рік Н.П.Нестюричева,2003 рік
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |