Керування енергоспоживанням ПК

В наш час, коли персональний комп'ютер містить потужний процесор і відеопроцесор, декілька жорстких дисків й інших приводів та насичений різноманітними периферійними пристроями, актуальною є проблема керування енергоспоживанням. Головна мета цього керування є економія електроенергії, яка споживається ПК і всіма периферійними пристроями. Особливо актуальною ця проблема є для портативних комп'ютерів, оскільки навіть незначна економія спожитої електроенергії дозволяє продовжити життя акумуляторних батарей, а значить збільшити час роботи портативного ПК без перезарядки акумуляторів.

В комп'ютерній індустрії існує декілька стандартів (специфікацій) керування енергоспоживанням персональних комп'ютерів. їх об'єднує те, що вони визначають взаємодію між апаратними засобами комп'ютера, BIOS та програмним забезпеченням, дозволяючи ПК працювати в різних режимах: активна робота (повне живлення), режим очікування та консервація. Економія електроенергії відбувається шляхом вимкнення пристроїв, з якими користувач активно не працює. В першу чергу вимикаються найбільш енерговимогливі пристрої - принтер, сканер та монітор, а потім жорсткі диски, приводи CD і DVD, контролери портів і шин, пристрої PC Card.

У Windows XP керування енергоспоживанням виконується при завантаженні програми Power Options (Электропитание | Електроживлення), яка знаходиться в панелі керування. При цьому відкривається вікно Power Options Properties (Свойства: Электропитание | Електроживлення - властивості). Це вікно можна відкрити також перебуваючи у вікні Display Properties (Свойства: Экран | Екран - властивості), закладці Screen Saver (Заставка), про що ми вже говорили. Нагадаємо, що для цього потрібно натиснути кнопку Power... (Питание... | Живлення...), що знаходиться в розділі Monitor power (Энергозбережение І Енергозбереження). Ще один спосіб - викликати контекстне меню на індикаторі заряду батареї в лінійці задач, якщо він підключений, і вибрати команду Adjust Power Properties (Настройка электропитания | Настройка електроживлення). Вікно Power Options Properties (Свойства: Электропитание | Електроживлення - властивості) містить чоити закладки.

Перша закладка Power Scheme (Схемы управления питанием | Схеми керування живленням) дозволяє встановити такі параметри:

• Power Scheme (Схемы управления питанием | Схеми керування живленням) - схему керування енергоспоживанням. В цьому випадаючому списку можна вибрати пункти, які визначають роль даного ПК, а відповідно й схему енергоспоживання:

- Home/Office Desk (Домашний/Настольный) - вказує на те, що цей ПК є стаціонарним і призначений для вирішення офісних задач, та як домашній центр розваг,

- Portable/Laptop (Портативная) - визначає, що даний ПК є портативним,

- Presentation (Презентационная) - вказує, що даний ПК в даний час використовується для показу презентації, відео і т.д. і тому виключення пристроїв не застосовується,

- Always On (Включен постоянно) - цей ПК весь час увімкнено, але може використовуватися виключення монітору,

- Minimal Power Managment (Диспетчер энергозбережения) - визначає, що в цьому ПК використовується мінімальний рівень енергозберігання,

- Max Battery (Экономия батарей) - вказує на те, що встановлюються параметри, які дозволяють оптимально використовувати заряд батареї портативного ПК.

• в розділі Settings for <назва схеми> (Настройка схемы <назва схеми> | Настройка схемиживлення <назва схеми>) потрібно встановити режим енергозбереження для:

- Turn off monitor: (Отключение дисплея: | Вимкнення дисплею:) - встановлює час, після відключається живлення дисплею, якщо користувач не виконує ніяких операцій на клавіатурі та з мишею,

- Turn off hard disk: (Отключение дисков: | Вимкнення дисків:) - встановлює час після проходження якого відключається живлення дисків до яких не було звертання протягом вказаного часу,

- System standby (Ждущий режим через: | Режим очікування через:) - встановлює час після проходження якого встановлюється режим очікування ПК.

- System hibernates (Спящий режим через: | Сплячий режим через:) - встановлює час після проходження якого встановлюється режим консервування ПК.

Закладка Power Schemes вікна проходження якого керування енергоспоживанням ПК

Для кожного з параметрів відкривається випадаючий список, в якому можна вибрати час вмикання режиму в хвилинах (... mins), годинах (... hours) або відключити режим збереження взагалі - Never (никогда І ніколи).

В цій закладці присутні дві командні кнопки: Save As... (Сохранить как... | Зберегти як...) - дозволяє записати власну схему керування енергоспоживанням ПК, задану за допомогою відповідних випадаючих списків. Кнопка Delete (Удалить | Видалити) призначена для знищення вибраної користувацької схеми.

В другій закладці Advanced (Дополнительно | Додатково) вікна Power Options Properties (Свойства: Электропитание | Електроживлення - властивості) знаходяться дві опції:

• Always show icon on the taskbar (Всегда отображать значок на панели задач | Завжди показувати значок на панелі завдань) - відображати індикатор ступеня зарядженості акумуляторної батареї. Рекомендовано встановлювати на портативних ПК;

• Prompt for password when computer resumes from standby (Запрашивать пароль при выходе из ждущего режима | Запитувати пароль при виході з режиму очікування) - запитувати пароль при поверненні з режиму очікування до активної роботи.

Крім цього в даній закладці знаходиться випадаючий список When I press the power button on my computer: (При нажатии кнопки включения питания компьютера: | При натиснені вимикача живлення на моему комп'ютері), в якому потрібно вибрати дію, що буде виконуватись при натискуванні кнопки виключення живлення на системному блоці: Do nothing (Действие не требуется | Не робити нічого) - не виконувати жодних дій, Ask my whan to do (Спросить о нужном действии | Запитувати, що слід робити) - вивести перепитування з варіантами можлививх дій, Stand by (Переход в ждущий режим | Перехід до очікування) - перейти в режим очікування, Hibernates (Переход в спящий режим | Перехід до сплячого режиму) - перейти в режим консервування або Shut Down (Завершение работы | Завершення роботи) - завершити роботу операційної системи і вимкнути живлення. При наявності на клавіатурі клавіші Sleep закладка Advanced (Дополнительно | Додатково) може містити ще один додатковий випадаючий список When I press the sleep button on my computer: (При нажатии кнопки перехода к спящему режиму: | При натиснені кнопки переходу до сплячого режиму), який встановлює дію, що буде виконуватись при натиснені цієї клавіші. При цьому можна вибрати такіж самі варіанти як і у випадку із кнопкою виключення живлення.

Третя закладка Hibernate (Спящий режим | Сплячий режим) містить лише одну опцію Enable hibernate (Разрешить использование спящего режима | Дозволити сплячий режим), яка дозволяє використання режиму консервації (режим "сну"). В даній закладці виводиться також інформація про об'єм вільного місця на диску та об'єм, потрібний для використання цього режиму.

Остання закладка UPS (ИБП | ДБЖ) містить параметри керування роботою джерела безперебійного живлення (ДБЖ).

• Status (Состояние | Стан) - виводить загальну інформацію про живлення ПК: Current power source: (Текущий источник питания: | Поточне джерело живлення:) - тип живлення ПК в даний момент часу - від мережі чи від батереї ДБЖ; Estimated UPS runtime: (Время работы ИБП: | Приблизний час роботи ДБЖ:) - час в хвилинах, протягом якого ДБЖ живить ПК від батарей; Estimated UPS capcasity:
(Работоспособность ИБП: | Приблизна потужність ДБЖ:) - рівень заряду батареї у відсотках та Battery condition: (Состояние батареи: | Стан батареї:) - стан батереї;

• Details (Сведения | Відомості) - відображає детальну інформацію про ДБЖ, а саме: Manufacturer: (Изготовитель: | Виробник:) - назва фірми-виробника ДБЖ та Model: (Модель:) - модель ДБЖ. Тут також присутні дві командні кнопки: Configure... (Настроить... | Налаштувати...) - відкриває додаткове вікно, в якому можна встановити додаткові параметри роботи ДБЖ та Select... (Выбрать... | Вибрати...) -дозволяє вибрати, який саме ДБЖ використовується в системі;

• розділ, в якому відображається підказка щодо роботи ДБЖ.

29. 30.Запис CD.Запис DVD.

Існує два основних типи оптичних носіїв інформації: CD (Compact Disk) - компакт диски з ємністю до 1 Гб та DVD (Digital Versatile Disk) - оптичні носії зі збільшеним об'ємом від 4,7 Гб до 17,1 Гб.

Завдяки малим розмірам, великій ємності (до 1 Гб), надійності та довговічності компакт-дисків (Compact Disk або CD), такі нагромаджувані з успіхом застосовують як пристрої для зберігання інформації. У1980 році спільними зусиллями компаній Sony та Philips був випущений перший стандарт оптичних дисків CD-DA, який назвали Red Book (назва походить від кольору обкладинки видання, в якому описано стандарт). Цей стандарт був розроблений для аудіо-компакт-дисків, але він поклав початок всім наступним стандартам CD. Перший формат для зберігання даних був розроблений цими ж компаніями в 1983 році і названий CD-ROM (Compact Disk - Read Only Memory). З тієї ж причини його ще називають Yellow Book. В 1986 році створено інтерактивний стандарт для аудіо- і відеонекомп'ютерних програвачів, названий CD-i (Green Book). Наступний стандарт CD-ROM XA (CD-ROM extended Architecture) створений в 1989 році об'єднав стандарти CD-ROM та CD-i.

Характерною особливістю CD-ROM-дисків є те, що вони можуть використовуватись лише для зчитування інформації. Записати дані на такий диск, або змінити їх не можливо, тобто такі диски працюють в режимі "тільки для читання".

Зчитування інформації з компакт-диска відбувається за допомогою лазерного променя, оскільки такий промінь має дуже малий діаметр. Поверхня компакт диску - це гладка поверхня (з дуже малою шорсткістю), на якій зроблено мікрозаглиблення (мінімальна довжина їх 834 мкм). Лазерний промінь, потрапляючи на ділянку плоскої поверхні, відбивається на фотодетектор, який інтерпретує це як двійкову одиницю. Промінь лазера, потрапляючи в заглиблення, змінює кут відбивання і не потрапляє на фотодетектор. Це відповідає двійковому нулю.

Процес виготовлення компакт-диска складається із трьох етапів:

• підготовка інформації для майстер-диску (першого зразка);

• виготовлення майстер-диску і матриць;

• тиражування компакт-дисків.

Наступним напрямком в розвитку оптичних носіїв інформації є перезаписувані CD-RW диски (Compact Disk Rewritable), На відміну від CD-R, де відбиваючий шар змінює свої властивості один раз, причому незворотньо, в дисках CD-RW цей процес зворотній. Як активний шар в CD-RW використовують сплав Ag-ln-Sb-Te (срібло-індій-сурма-телур), який в звичайному стані має відбиваючі властивості.

При записуванні диску в приводі CD-RW, лазер працює на максимальній потужності і в потрібному місці розігріває матеріал в потрібній точці активного шару до 600-700°С, розплавляючи його. В такому стані частинка матеріалу втрачає відбиваючі властивості.

Для того, щоб повернути поверхню активного шару до початкового стану лазерний промінь на середній потужності розігріває матеріал до 200°С (нижче від температури плавлення) і відбиваючі властивості відновлюються.

Записаний CD-R чи CD-RW диск можна зчитувати на звичайному приводі CD-ROM, що відповідає стандарту CD-ROM/XA. Оскільки відбиваюча здатність диску CD-RW значно нижча від стандарного CD-ROM, то диск CD-RW може не читатися старими CD-приводами.

Привід CD-RW здатен записувати як одноразові диски CD-R, так перезаписувані CD-RW.

Спеціальні драйвери, що входять в комплект разом з приводом, дозволяють працювати з CD-RW дисками, як з дискетою чи жорстким диском. Для цього CD-RW диск потрібно від форматувати по стандарту UDF. Ця властивість дає можливість використовувати такі диски як пристрої резервного копіювання і архівування даних.

Умовне позначення CD-RW включає: швидкість запису CD-RW, швидкість запису CD-R, швидкість зчитування CD-ROM (наприклад 24х/32х/52х).

DVD (Digital Versatile Disk) - цифровий, універсальний, багатофункційний диск. Цей стандарт вперше розроблено групою компаній в 1995 році і спочатку розшифровувався, як Digital Video Disk. та пізніше перейменований в цифровий унівесальний диск. Наприкінці 1996 року в зв'язку з прийняттям угоди про захист від нелегального копіювання, були опубліковані стандарти DVD-ROM та DVD-Video. Носій інформації має такі ж розміри, як і CD-ROM, але велику ємність: від 4,7 до 17 Г. Така ємність досягається завдяки зменшенню мінімальної довжини впадин (0,834 мкм для CD-ROM, і 0,4 мкм для DVD) та кроку між доріжками (1,6 мкм для CD-ROM, і 0,74 мкм для DVD). Це дозволило збільшити ємність DVD дисків до 4,7 ГБ.

DVD-RW-привід

Однією із програм для запису дисків є Nero Express.

Вікно програми Nero Express складається з:

v Заголовок вікна.

v Кнопки згортання вікна.

v Кнопки максимізування.

v Кнопки закриття вікна.

v Випадаючого списку в якому можна вибрати тип диску на якому ми будемо записувати інформацію.

v Під випадаючим списком знаходиться вікно в якому можна вибрати тип даних які ми будемо записувати чи копіювати з диску такі як:

¨ Дані;

¨ Музику;

¨ Файл DVD-Video;

¨ Копіювати весь диск;

¨ Запис диску із образу раніше записаного на диск;

v? справка про операцію;

v Nero. перехід до настройки програми Nero;

v Єще складається з;

¨ Конфігурації.

¨ Зберегти доріжки.

¨ Стерти диск.

¨ Інформація про диск.

¨ Cover Designer дизайнер етикеток (оформлення піктограм).

v Вихід з Nero Express.

Для того щоб записати інформацію слід вибрати тип даних які ми будемо записувати, перейти на потрібний диск і вибрати інформацію яку ми будемо записувати, натиснути на піктограму далі і появиться наступне вікно у якому потрібно назвати диск і вибрати швидкість з якою ми будемо записувати дані 1х,2х,2,4х,3х,4х,5х,6х, для CD 8х,16х,24х,32х,40х,48х, для DVD. Після всієї проробленої інформації слід натиснути піктограму запис, при відсутності диска в дисководі вискоче запит (вставте диск). При потребі коли ми не будемо записувати на диск дані можна зберегти і записати пізніше.

31. Копіювання фільмів з DVD.

DVD (Digital Versatile Disk) - цифровий, універсальний, багатофункційний диск. Цей стандарт вперше розроблено групою компаній в 1995 році і спочатку розшифровувався, як Digital Video Disk. та пізніше перейменований в цифровий універсальний диск. Наприкінці 1996 року в зв'язку з прийняттям угоди про захист від нелегального копіювання, були опубліковані стандарти DVD-ROM та DVD-Video. Носій інформації має такі ж розміри, як і CD-ROM, але велику ємність: від 4,7 до 17 Г. Така ємність досягається завдяки зменшенню мінімальної довжини впадин (0,834 мкм для CD-ROM, і 0,4 мкм для DVD) та кроку між доріжками (1,6 мкм для CD-ROM, і 0,74 мкм для DVD). Це дозволило збільшити ємність DVD дисків до 4,7 ГБ.

Пам'ятаючи про всезростаючі вимоги до об'ємів пристроїв постійної пам'яті, фірми, що розробляють DVD (особливо Philips, Sony, Toshiba, Matsushita) пішли ще далі: вони пропонують двошарові диски. В двошарових DVD, на відміну від звичайних, поверх шару, що відбиває лазерні промені нанесено напівпрозорий шар і різні лазери читають інформацію кожен зі свого шару. Таким чином ємність диску може бути збільшена до 9,4Г.

Але, якщо такого об'єму недостатньо, то можна зберігати інформацію на двох сторонах диску. Двосторонні диски складаються з двох вуглецевих плівок для зберігання даних, які знаходяться з двох боків відбиваючого шару. Поверх вуглецевих плівок можуть бути нанесені й напівпрозорі шари. Таким чином загальна ємність двостороннього диску може бути до 17,1 Г.

На розробку DVD мають великий вплив і виробники відеотехніки, оскільки вони зацікавлені в заміні відеокасет VHS дисками DVD. Виробництво DVD значно дешевше, вони забезпечують високу якість відео і швидкість роботи, значно надійніші і на них можна записувати звуковий супровід кількома мовами.

На даний час існує декілька стандартів записуваних та пере записуваних DVD- дисків, які не завжди сумісні між собою:

• DVD-RAM (DVD Random Access Memory) - побудований за принципом технологія зміни фази лазерного променя (phase-change). Коли лазер нагріває поверхню диска, за рахунок цього змінюються властивості поверхні. Головною особливістю DVD-RAM дисків є заздалегідь, ще при виробництві, видавлені на диску мітки, що означають початок секторів. На логічному рівні, головна особливість DVD-RAM в тому, що його можна від форматувати у одну зі стандартних для ЖМД файлових систем Оскільки DVD-RAM підтримує лише одношаровий запис, то стандартний об'єм DVD-RAM- диску становить 4,7Гб, а при використанні двох сторін - 9,4Гб. Варто звернути увагу, що DVD-RAM- диски не зчитуються на
стандартному DVD-ROM- приводі та програвачах DVD-Video, але при цьому забезпечується зворотна сумісність DVD-RAM приводів;

• DVD-R та DVD-RW - одноразово записувані та перезаписувані диски, що використовують метод запису, схожий на CD-R, коли використовуються хвилеподібні доріжки-впадини, заповнені барвником. Частота відхилення хвилі доріжки є синхронізуючою при зчитуванні інформації, а самі хвилі розміщені більш щільно, в порівнянні з DVD-RAM, але дані записуються тільки у впадини, а ділянки між хвилями не використовуються. Дані формати читаються більшістю DVD- приводів;

• DVD+R та DVD+RW - одноразово записувані та перезаписувані диски, що працюють за тим же методом, що й DVD-R/RW. Основна відмінність полягає в збільшенні відбиваючої здатності інформаційного шару і наявності методу корекції помилок запису з їх перезаписом дефектних ділянок. Завдяки більш точному позиціонуванню лазера і ступеню контролю над ним у процесі запису, DVD+R/RW дозволяє перезаписувати будь-яку частину вмісту диска прямо поверх, не стираючи старого вмісту. Ці формати можуть також використовуватися для запису захищеного DVD Video.

Для запису та зчитування інформації з різних DVD- дисків використовують відповідні приводи. Серед них можна виділити три групи приводів: DVD-ROM – може зчитувати інформацію з більшості DVD та CD носіїв: ComboDrive - зчитує CD та DVD, але може записати тільки CD-R/RW; DVD-RW - підтримує більшість DVD стандартів для зчитування, запису та перезапису DVD- та CD-дисків.

Щоб скопіювати фільм з DVD формату на комп’ютер, слід виділити у вікні мій комп’ютер дисковод з якого будемо копіювати фільм і викликати контекстне меню на значку дисководу. В контекстному меню слід вибрати пункт «Відкрити». Після проробленої інформації відкриється вікно у якому будуть знаходитись папки і файли з фільмами.

Щоб скопіювати уже відкриту інформацію слід:

Для того, щоб відмітити об'єкти, потрібно натиснути клавішу Ctrl і, не відпускаючи її, по черзі вибирати об'єкти курсором миші шляхом натискання лівої клавіші. Щоб виконати цю операцію клавіатурою, потрібно відмітити перший з об'єктів, натиснувши на Ctrl. He відпускаючи його, перейти на наступний, натиснути клавішу пропуск і так повторювати аж поки всі потрібні об'єкти не будуть відмічені.

Якщо об'єкти знаходяться підряд потрібно відмітити мишею перший, натиснути клавішу Shift і, не відпускаючи її, зафіксувати курсор миші на останньому об'єкті, а тоді натиснути на ньому ліву клавішу) Це можна зробити і клавіатурою, відмітивши перший, а потім, натиснувши Shift, клавішами стрілок відмітити сусідні. Об'єкти, що розміщені підряд, можна також відмітити за допомогою рамки виділення. Для цього встановлюють курсор миші поза ділянкою об'єктів, що потрібно виділити, а далі, натиснувши ліву клавішу, утворюють курсором прямокутну рамку так, щоб вона не потрапляла назовні об'єкта.

Щоб відмітити всі об'єкти в активній папці, потрібно натиснути комбінацію клавіш Ctrl+A, або в пункті меню Edit (Правка) вибрати Select All (Выделить все | Виділити все).

Коли мусимо відмітити дуже велику кількість об'єктів (значно більшу від тих, що не потрібно виділяти), потрібно виділити ті, що не повинні входити в групу, а тоді в пункті меню Edit (Правка) вибрати Invert Selection (Обратить выделения | Обернути виділення).

Поиск по сайту: