Практичні завдання. Учасник господарського товариства звернувся до господарського суду із позовом до ТОВ « » про визнання недійсними векселів

Задача 1.

Учасник господарського товариства звернувся до господарського суду із позовом до ТОВ «…» про визнання недійсними векселів, виданих директором господарського товариства, та зобов'язань за цими векселями. Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що згідно із статутом господарського товариства прийняття рішення про випуск цінних паперів віднесено до виключної компетенції загальних зборів, а дії директора господарського товариства з видачі векселів порушують корпоративні права позивача.

Суд відмовив в прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК. Позивач оскаржив цю ухвалу в апеляційному порядку.

Чи є правовідносини, в яких виник спір, корпоративними? Чи підвідомча така справа господарському суду?

Дайте правову оцінку діям суду.

Задача 2.

При розгляді господарського спору судом було встановлено, що позов подано до особи, яка не повинна відповідати за позовом. Позивач згоди на заміну неналежного відповідача не дав, але суд за своєю ініціативою в порядку ч. 3 ст. 24 ГПК виніс ухвалу про заміну неналежного відповідача. Прийняте у справі рішення було оскаржено сторонами в апеляційному порядку як незаконне.

Чи є право суду на заміну неналежного відповідача безумовним?

Дайте юридичну оцінку діям суду.

Чи підлягають скарги сторін задоволенню?

Задача 3.

Заступник Генерального прокурора України подав до господарського суду позов в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, НАК «Нафтогаз України» та дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Юридична фірма «Нафтогаз», ТОВ «Нафтогазенерго» та ТОВ «Анкодор-Інвест-Плюс» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та стягнення з ТОВ «Нафтогазенерго» на користь дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 3 421 669,47 грн. Ухвалою місцевого господарського суду, яка залишена без змін апеляційною та касаційною інстанціями, позов повернуто без розгляду на тій підставі, що його подано прокурором не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта господарської діяльності. Генеральний прокурор України вніс касаційне подання до Верховного Суду України на постанову ВГСУ. В поданні, зокрема, зазначалося, що судовими інстанціями зроблено неправильний висновок про те, що прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави лише у випадку, коли безпосередньо зачіпаються інтереси органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, тобто органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, який і повинен бути єдиним позивачем у справі.

Які підстави участі прокурора в господарському судочинстві? Дайте оцінку доводам судів та прокурора. Чи правильно визначено прокурором коло позивачів? Чи підлягає касаційне подання прокурора задоволенню?

Задача 4.

Ухвалою ВГСУ скаржнику Товариству «***» повернуто касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 111 ГПК. Ухвала вмотивована тим, що наданий Товариством фіскальний чек не є належним доказом надіслання копії касаційної скарги іншій стороні у справі, оскільки в ньому не зазначені повна поштова адреса одержувача, його найменування, вміст відправлення. Товариство «***» звернулося із касаційною скаргою на ухвалу ВГСУ до Верховного Суду України із проханням скасувати ухвалу і направити справу на розгляд до ВГСУ.

Які докази вважаються належними? Що є належним доказом відправлення копії касаційної скарги іншій стороні? Чи підлягає касаційна скарга, подана до ВСУ, задоволенню?

Завдання для самостійної роботи:

· розкрити зміст поняття «підвідомчість» та його співвідношення із поняттями «юрисдикція» та «компетенція»;

· визначити критерії розмежування юрисдикції господарських та адміністративних судів;

· проаналізувати конструкції «суб’єкт владних повноважень» та «орган, наділений господарською компетенцією» з точки зору розмежування господарської та адміністративної судових юрисдикцій;

· розкрити зміст поняття «господарська процесуальна правосуб’єктність»;

· проаналізувати інститут запобіжних заходів в господарському судочинстві з точки зору превентивної діяльності суду.

Контрольні запитання до змістовного модуля 2:

1) на які групи поділяються учасники господарського процесу в залежності від функцій та мети вступу в процес і як це впливає на обсяг їх процесуальних прав та обов’язків;

2) правове становище учасників процесу, які діють з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

3) особливості вступу у справу третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору;

4) особливості вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору;

5) особливості участі в процесі відособлених підрозділів юридичних осіб;

6) процесуальні форми представництва прокурором інтересів держави в господарському суді;

7) правове становище учасників процесу, які сприяють здійсненню судочинства;

8) виняткова та множинна підвідомчість господарських справ;

9) які справи підвідомчі господарським судам;

10) які справи, підвідомчі господарським судам, можуть передаватися на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу);

11) процесуальні наслідки порушення норм про підвідомчість та підсудність справ;

12) особливості визначення підсудності справ за участю іноземних підприємств та організацій;

13) докази в господарському судочинстві та засоби їх встановлення;

14) належність та допустимість доказів;

15) підстави звільнення від доказування;

16) підстави та порядок вжиття запобіжних заходів;

17) види процесуальних строків;

18) закінчення, зупинення, відновлення та продовження процесуальних строків;

19) правила обчислення та справляння державного мита за розгляд справ в господарському суді.

Поиск по сайту: