Практичні завдання. У березні 2006 р. міська рада м

Задача 1.

У березні 2006 р. міська рада м. Хуст звернулася господарського суду Закарпатської області із позовом до приватного підприємця М. про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, укладеного між відповідачем та представництвом Фонду державного майна України у місті Хуст. Позов мотивувався тим, що договір оренди укладено з порушенням прав Хустської міської ради, як власника майна, оскільки вона не давала згоди на передачу зазначеного приміщення в оренду. Ухвалою місцевого господарського суду відмовлено у прийнятті позовної заяви з посиланням на п. 1 ст. 62 ГПК. Апеляційною інстанцією ухвалу було скасовано і справа передана на розгляд місцевого господарського суду. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду до ВГСУ.

Які підстави для відмови в прийнятті позовної заяви? Дайте юридичну оцінку діям місцевого господарського суду та апеляційного господарського суду. Чи підлягає касаційна скарга задоволенню?

Задача 2.

До господарського суду звернулося ТОВ «АВС» із позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення АМКУ. Позовна заява була повернута позивачу без розгляду із посиланням на те, що до неї всупереч вимогам ч. 2 ст. 57 ГПК не додано копії оспорюваного акта або засвідченого витягу з нього. Позивач оскаржив цю ухвалу в апеляційному порядку, посилаючись на порушення місцевим господарським судом правил ст. 63 ГПК.

Якими є підстави для повернення позовної заяви без розгляду. Дайте оцінку діям суду та доводам позивача? Чи може суд за власною ініціативою витребувати від відповідача оспорюваний акт? Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню?

Задача 3.

Ухвалою господарського суду заяву ТОВ “***” про вжиття запобіжних заходів було повернуто заявнику із посиланням на ч. 2 ст. 43⁵ ГПК. ТОВ “***” подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що Декретом КМУ “Про державне мито” не передбачено розмір державного мита, що підлягає сплаті за подачу заяви про вжиття запобіжних заходів. Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 45 ГПК України державне мито справляється, зокрема, із заяв про вжиття запобіжних заходів, при обчисленні ж розміру слід керуватися п. ”б” ч. 2 ст. 3 Декрету КМУ “Про державне мито”.

Дайте оцінку доводам заявника та касаційної інстанції. Чи можуть норми Декрету КМУ «Про державне мито» щодо розміру державного мита за подання позовних заяв майнового чи немайнового характеру застосовуватися заяв про вжиття запобіжних заходів? Чи підлягає касаційна скарга задоволенню?

Задача 4.

Ухвалою місцевого господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, затверджено мирову угоду між ТОВ “Мрія” та ТОВ “Весна” та припинено провадження по справі. Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ТОВ “Весна” подало до ВГСУ касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені акти та поновити провадження в суді першої інстанції. Свою вимогу ТОВ “Весна” (позивач у справі) мотивував тим, що його представник не був присутній на засіданні суду, в якому розглядався наданий сторонами текст мирової угоди, отже господарський суд не роз’яснив позивачу процесуальні наслідки її укладення та не перевірив, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Яким є порядок укладення мирової угоди в господарському судочинстві? Чи є порушення в діях суду першої та апеляційної інстанцій? Чи підлягає касаційна скарга задоволенню?

Задача 5

ТОВ “*” звернулося до господарського суду із позовом до Центральної спілки «***» про тлумачення змісту договору купівлі – продажу, відповідно до якого позивач придбав у відповідача Підприємство “**” (єдиний майновий комплекс). Уточнивши позовні вимоги, ТОВ „*” просило суд постановити рішення, яким, зокрема: 1) визнати, що предметом договору купівлі-продажу підприємства є частка у розмірі 100% у статутному фонді Підприємства, об’єкти нерухомого майна, розташовані за відповідною адресою та рухоме майно, перелік якого наведено у додатку № 2 до договору купівлі-продажу; 2) виключити з предмету договору купівлі-продажу оборотні активи та поточні зобов’язання (у визначених у договорі сумах), власником яких, на думку позивача має залишатися Підприємство, на балансі якого вони обліковуються. Рішенням місцевого господарського суду, позовні вимоги було задоволено, при цьому в резолютивній частині вказано про виключення із складу предмету договору купівлі-продажу частки майна.

Якими є права господарського суду при прийнятті рішення? Чи має право змінювати предмет та підстави позову? Чи правомірними є дії суду? Дайте правову оцінку зазначеному судовому рішенню.

Задача 6

КП «Трактор» звернулося до господарського суду з позовом до АКБ «Місто» про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на укладення вказаної угоди внаслідок помилки, яка має істотне значення (помилкове сприйняття позивачем умови договору про термін сплати відсотків), та повернення сплачених за користування грошовими коштами відсотків. До вирішення даного спору по суті позивач в порядку ст.22 ГПК: 1) змінив предмет позову і просив визнати спірний договір неукладеним; 2) звернувся із заявою, в якій відмовився від позовних вимог у частині повернення сплачених відсотків за користування грошовими коштами за спірним договором. Рішенням господарського суду договір було визнано неукладеним з огляду на те, що сторони не досягли згоди щодо такої істотної умови договору як строк сплати відсотків за користування кредитом. В іншій частині позову провадження у справі припинено з посиланням на п.1-1 ст.80 ГПК. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд поклав державне мито в частині позовних вимог про повернення сплачених відсотків на позивача.

Які процесуальні наслідки відмови позивача від позову? Який порядок сплати державного мита при зміні предмету позову? Чи правильно застосовано судом п.1-1 ст. 80 ГПК? Дайте юридичну оцінку рішенню суду?

Завдання для самостійної роботи:

· класифікація позовів в господарському процесуальному праві;