Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями

Аксіомою є положення про те, що заощадження слугують єдиним джерелом фінансування інвестицій. Тому аксіоматичним слід визнати і те, що між заощадженнями та інвестиціями має спостерігатися рівновага, тобто S=I. Але для правильного розуміння цього положення потрібно враховувати, що заощадження є не чинником інвестиційного попиту, а лише його фінансовим обмеженням. За таких умов, в кожному окремому поточному періоді жорсткої залежності між заощадженнями та інвестиціями не може бути. Вона проявляється лише за тривалий період. Іншими словами, рівновага між заощадженнями та інвестиціями є не абсолютним законом, а законом – тенденцією. Якщо рівновага між заощадженнями та інвестиціями об’єктивно обумовлена, то виникає питання, який механізм її забезпечує.

Згідно з класичною теорією рівновага між заощадженнями та інвестиціями досягається на фінансову ринку завдяки коливанню процентної ставки під впливом попиту на позичкові кошти (інвестиції) та їх пропозиції (заощадження).

За класичною теорією заощадження та інвестиції є високо еластичними до процентної ставки. При цьому заощадження знаходяться в прямій залежності від процентної ставки: чим нижчою є процентна ставка, тим меншими є заощадження. Тому на рис. крива заощаджень має додатний нахил. Що стосується інвестицій, то вони знаходяться в оберненій залежності від процентної ставки. У зв’язку з цим їх крива має від’ємний нахил.

Кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями. На цьому рисунку інвестиції є менш еластичними відносно процентної ставки, ніж в класичному варіанті.

Тому їх крива має невеликий кут нахилу. Але головною відмінністю кейнсіанського механізму урівноваження заощаджень з інвестиціями є нееластичність заощаджень до процентної ставки. У зв’язку з цим на рис. крива заощаджень приймає вигляд вертикальної лінії.

Кейнс не вірив у те, що зміна процентної ставки здатна суттєво впливати на бажання людей змінювати обсяг заощаджень. На його думку вирішальний вплив на заощадження справляє доход в тій частині, в якій він в процесі розподілу формує наявний дохід. Проте не лише Кейнс, а й сучасні макроекономісти піддають сумніву позицію класиків щодо існування високої еластичності процентної ставки до заощаджень або заощаджень до процентної ставки.

До цього слід додати ще одну відмінність кейнсіанської теорії. Вона полягає в тому, що згідно з цією теорією рівновага між заощадженнями та інвестиціями може забезпечуватися в економіці, яка знаходиться в умовах неповної зайнятості.

Поиск по сайту: