Показники ринку праці. Види безробіття. Втрати ВВП від безробіття: закон Оукена, його математична формалізація, методи вимірювання «природного» безробіття

Для характеристики стану ринку праці застосовуються відносні показники. До них можна віднести такі:

1) рівень зайнятості — визначається як відношення кількості зайнятого населення до всього населення:

2) рівень безробіття — визначається як відношення кількості безробітних до робочої сили (економічно активного населення):

де u –– рівень безробіття; U –– кількість безробітних; L –– робоча сила;

3) коефіцієнт участі в робочій силі — відображує процент робочої сили в чисельності дорослого населення:

Безробіття – це ек. явище, коли частина економ. активного населення не має можливості використати свою роб. силу. У залежності від причин, які викликають безробіття, слід розрізняти декілька його видів. Фрикційне безробіття. Воно стосується тих осіб, які не працюють у зв’язку з добровільною зміною місця роботи. Безробіття пов’язане із пошуками чи очікуванням роботи, є відносно короткочасним. Кожна з осіб, що шукає роботу перебуває на ринку праці в середньому не більше 1 місяця.

Структурне безробіття. Воно виникає під впливом структур. диспропорцій на ринку праці, тобто коли з’явл. невідповідності між попитом і пропозицією робоч.сили за професією, кваліфікацією, географ. та іншими ознаками. Попит на деякі види професій, кваліфікацій зменш. або зовсім зникає, а на деякі, зокрема нові, збільш. Роб. сила повільно реагує на ці зміни. Отже, виникає ситуація, за якою структура роб. сили не відповід. новій структурі роб. місць, внаслідок чого з’яв. структурне безробіття.

Циклічне безробіття. Воно виник. внаслідок цикл. спаду вир-ва і є результатом зниження сукупного попиту на робоч. силу. Коли сукуп. попит на товари та послуги зменш., зайнятість теж скороч., а безробіття зростає. З цієї причини цикл. безробіття іноді назив. безробіттям з дефіцитом попиту. Фрикційне та структурне безробіття дістало назву – “природне безробіття”. У зв’язку з цим повна зайнятість – це зайнятість лише при наявності природного безробіття та відсутності цикл.безробіття. Коли виникає цикл.безробіття, то фактичне безробіття більше від природного, тобто має місце надмірне безробіття.

Найбільш відомий і простий спосіб визначення рівня природного безробіття полягає у розрахунку середньої величини фактичного безробіття за тривалий відрізок часу. Він заснований на тому, що середня величина фактичного безробіття за довготривалий період згладжує (вирівнює) циклічні коливання безробіття навколо його природного рівня.

Інший метод оцінки рівня природного безробіття полягає у визначенні такого року, у якому, за припущенням, в економіці була повна зайнятість, а рівень очікуваної інфляції був близький до її фактичного рівня.(Фрідман).

Інший метод запропонував Манків – він виходить з того, що рівновага на ринку праці спостерігається тоді,коли кількість звільнених з роботи дорівнює кількості працевлаштованих.

v — коефіцієнт працевлаштування, який відображає частку працевлаштованих безробітних у складі безробітних;

l — коефіцієнт звільнення, який відображає частку звільнених працівників у складі зайнятих.

Закон Оукена:

де D y — розрив ВВП у процентах до потенційного ВВП; β — коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття, який показує, на скільки процентів фактичний ВВП менший від потенційного, якщо фактичне безробіття перевищує природний рівень на один процентний пункт; u — фактичний рівень безробіття; u_n — природний рівень безробіття.

Звідси можна обчислити втрати ВВП від циклічного

безробіття як різницю між потенційним і фактичним ВВП: Y = Yp —Y,

де ΔΥ — втрати ВВП від циклічного безробіття в грошових одиницях.

Поиск по сайту: