Тема. Переключення і стійкість уваги

Ціль завдання. Дослідження особливості переключення і стійкості уваги в розумовій діяльності методом додавання чисел з переключенням.

Хід виконання завдання. Експериментатор пропонує випробуваному протягом 10 хвилин з можливо більшою швидкістю і точністю складатидва однозначних числа, написаних одне під іншим. Додавання виробляється двома різними способами, що міняються щохвилини. Працюючи по першому способу, випробуваний повинний скласти дві цифри, до отриманої суми додати одиницю і результат написати поруч з верхньою цифрою, праворуч, а верхню попередню цифру підписати внизу. Отримана пара чисел знову складається аналогічним образом і т.п. Якщо сума цифр виражена двозначним числом, записується тільки цифра, що позначає одиниці, а цифру, що позначає десятки, відкидають (якщо сума дорівнює 12, то записується 2). Наприклад:

По другому способу цифри також складаються, але від суми віднімається одиниця, і результат записується поруч з нижньою цифрою першої пари, а нижню цифру першої пари переносять нагору. Наприклад:

У підготовчій частині експериментатор пропонує випробуваному складати тільки по першому способу протягом 5 хвилин, потім тільки по другому способу, також протягом 5 хвилин. Після цього вираховується середня кількість зроблених рахункових операцій за 1 хвилину.

В основній частині виконання завдання випробуваний по сигналу експериментатора починає складати запропоновані пари цифр першим способом. Після однієї хвилини експериментатор дає сигнал «час», а випробуваний, поставивши вертикальну рису, повинний почати складати по другому способу з тієї пари цифр, на якой його застав сигнал. Так випробуваний працює протягом 10 хвилин, переходячи від одного способу додавання до іншого через щохвилини. За цей час він зробить 9 переключень. Потім вираховується середня кількість зроблених рахункових операцій за 1 хвилину в умовах частого переключення.

За допомогою даного методу можна вивчати стійкість уваги і працездатність випробуваних.

Обробка результатів. Необхідно знайти відношення кількості рахункових операцій за одну хвилину в умовах частого переключення до тієїкількості рахункових операцій за одну хвилину, що випробуваний робить без переключення. Цей показник умовно названий ступенемпереключаемості. Чим нижче ступінь переключаемості, тим гірше результат розумової діяльності при частому переключенні уваги.

Експериментатор записує час, що треба було випробуваному, щоб перейти від одного способу додавання до іншого. Цей час названий латентним періодом, чи часом переключення уваги.

Відзначаються також помилки переключення (враховуються перші 5 рахункових операцій після сигналу «час», що є результатом роботи з першого чи другого варіанта) і стійкість уваги. У ході виконання завдання можуть бути помилки двох типів: а) мимовільне тривале продовження роботи з попереднього способу чи багаторазове змішання способів, що вказує на недостатньо гарне переключення уваги; б) випадкові помилки в додаванні і підстановка випадкових чисел як наслідок нестійкості уваги досліджуваного.

Підраховується середня кількість операцій (з переключенням) за одну хвилину: 18 і більш додавань свідчить про порівняно швидке протікання психічних процесів, а 8 і менш додавань указує на сповільненість цих процесів і свідчить про малу працездатність випробуваного. У ході експерименту просліджується динаміка продуктивності по хвилинах і будується графік (мал. 1.2).

Мал 1.2.

Щоб не було частої повторюваності, рекомендується починати з наступних пар цифр:

Результати виконаного завдання заносяться в наступну таблицю:

Розділ 2. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПАМ'ЯТІ

Запам'ятовування, збереження і наступне відтворення особистістю матеріалів її життєвого досвіду називається пам'яттю. Пам'ять - найбільш вивчена сфера психічної діяльності. Чимало закономірностей і феноменів її знайдено такими великими вченими, як П.І. Зінченко, А.А. Смирнов, Г.Эббінгауз, Л.С. Виготський. У пам'яті розрізняються основні процеси: запам'ятовування, збереження, відтворення (чи дізнавання) і забування. Запам'ятовування - це зв'язування нового з уже наявним у життєвому досвіді. Умовний рефлекс, як акт утворення зв'язку між новим і вже раніше закріпленим змістом, складає фізіологічну основу акта запам'ятовування.

По характері психічної активності, що переважає в діяльності, пам'ять поділяється на рухову, емоційну, словесно-логічну й образну (зорову,слухову, смакову і т.д.). По цілям діяльності - на довільну і мимовільну. По тривалості закріплення і збереження матеріалу - на короткочасну, довгострокову й оперативну.

Дослідження особливостей роботи пам'яті викликані, насамперед, нестатками практичної діяльності. Мова може йти про перевагу визначеноговиду пам'яті, про можливість і звичку спиратися саме на неї, про кількісні і якісні показники продуктивності запам'ятовування і збереження. Для діяльності дуже важлива так називана оперативна пам'ять, у котру входять як довгострокові, так і короткочасні енграми. На характер запам'ятовування і збереження впливає безліч факторів, серед яких можна особливо виділити мотивацію, задачі, установки особистостізапам'ятовуючого. Можна говорити і про характер матеріалу, що запам'ятовується, його організації і методі мнемоніки, тобто штучному прийомізапам'ятовування.

Поиск по сайту: