 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Загальна характеристика старозавітних книг: тематичні групи, проблематика, образна система
Структура Біблії.
Біблія – збірка давніх ідеологічних, історичних та літературних пам'яток, що вважаються "святим" письмом у послідовників численних течій християнства.
Вона складається із двох основних частин — Старого завіту та Нового завіту.
Старий Завіт (39 книг) поділяється в свою чергу на:
Історичні(17 книг)
1. Книги Закону (5 книг)
Викладається старозавітний закон. Приписані Мойсеєві
1. Буття- (гр. Генезис, євр. Берешіт: від першого слова – “спочатку”; походження, народження) – 50 розділів – історія створення світу і людини, життя перших людей в раю, їх падіння і вигнання з раю, про всесвітній потоп, вавилонське стовпотворіння, про єврейських родоначальників - Авраама, Ісаака, Якова та його синів.
2. Вихід - 40 розділів – вихід євреїв з Єгипту, подорож пустелею, виклад синайського законодавства і опис побудови Мойсеєм скинії.
3. Левіт - 27 розділів – обов”язки левітів (єврейських священиків, що служили при скинії) і правила, за якими мусять здійснюватися обряди.
Числа - 36 розділів – єврейська родослівна, статистичні дані про кількість євреїв по сім”ях, родах і колінах під час подорожі у пустелі, викладаються правила, за якими необхідно здійснювати деякі обряди, розповідається про події, що сталися під час подорожі.
5. Второзаконня - – 34 розділи – нова редакція давньоєврейського Закону. Своєрідний погляд у минуле: аналіз минулого і роздуми про майбутнє
Історичні книги (12 книг)
Дійсна історія Ізраїлю – від появи ізраїльських племен у Ханааніф до завоювання їх римлянами. Призначалася для культових потреб, для розповсюдження релігійного вчення.
Іа група (7 книг): К нига Ісуса Навіна, Суддів, Рут, чотири книги Царств. ІІа група (5 книг): І-а і ІІ-а книги Параліпоменон (Хронік), Книга Ездри, Книга Неемії, Книга Естер.
1. Ісуса Навіна, Суддів: про завоювання євреями Палестини.
2. Рут: родовід царя Давида.
3. Царств: царювання Соломона, паралельний виклад історії обох частин крахни (Ізраїлю та Іудеї).
4. Хроніки: історія народу через призму подій в Іудеї.
5. Ездри та Неемії: релігійне та політичне життя євреїв, які повернулися з вавілонського полону.
6. Естер: епізод з часів персидського іга.
· Морально- поетичні книги(5 книг)
Мета: показати настанови щодо життя людини, уберегти її від гріха, за який може бути покарана.
1. Книга Йова: Релігійно-моральна поема.
Порушує питання про те, чому Бог дозволяє, щоб на праведника, який свято виконує закон, звергалися нещастя і страждання. Розглядає сенс людських страждань.
2. Книга Екклезіаста (Проповідника) (12 розд.)
Основна думка: все у світі – марнота (суєта): істинне щастя людини – в доброчинностях і спокої душі. Відверто песимістичне бачення проблеми.
3. Книга Пісня Пісень: поема, що зображає палке кохання, яке збереглося, незважаючи на всілякі спокуси, і залишилося вірним собі.
4. Псалтир: 150 псалмів-пісень (гімнів поклоніння), що є зразком релігійно-мормльної лірики.
Творилися невідомими авторами (у заголовках 78 псалмів приписуються Давидові
Притчі.
· Пророчі книги. Пророчими називають книги Ісаії, Єремії,Єзекиїля, Даниїла та 12-ти „малих” пророків.
· Великі пророки(4)
Ісаія, Єремія, Єзекиїль, Даниїл.
Малі пророки(12). Осія,Михей,Наум,Іоіль,Йона, Амое,Софонія,Авакум, Огій,Захарій,Малахій,Авдій.
Новий Завіт(27 книг)в свою чергу поділяється на:
· Євангеліє або Благовість, Благовіщення.
1. Матвія: 28 розділів.
Символом євангеліста є людина.
Охоплює події 38 років.
2. Марка: 16 розділів.
Символом євангеліста є лев.
Охоплює події 7 років.
3. Луки: 24 розділи.
Символом євангеліста є телець.
Охоплює події 39 років.
4. Івана: – 21 розділ.
Символом євангеліста є орел.
Охоплює події семи років.
· Діяння апостолів
Продовження євангельської розповіді з моменті смерті Христа і до смерті апостола Павла (доповнення євангельської історії).
Послання апостолів
· Послання апостола Павла(14 книг)
1. 1 і 2 до солунян.
2. 1 і 2 до коринтян.
3. до галатів.
4. до римлян.
5. до Филимона.
6. до колосян.
7. до ефесян.
8. до филип”ян.
9. І до Тимофія.
10. до Тита.
11. ІІ до Тимофія
12. до євреїв
· Соборні послання (7 книг)
1. Соборне послання Якова.
2. Перше соборне послання Петра.
3. Друге соборне послання Петра.
4. Перше соборне послання Іоанна.
5. Друге соборне послання Іоанна.
6. Третє соборне послання Іоанна.
7. Соборне послання Іуди.
Пророчі (1 кига)
· Одкровення Івана Богослова - 22 розділи, автор невідомий. Апокаліптичні твори покликані були підняти завісу над майбутнім і розповісти про нього в одкровеннях пророків. Майбутні події показані в фантастичному, загрозливому вигляді
Загальна характеристика старозавітних книг: тематичні групи, проблематика, образна система.
Старий Завіт — перша частина Біблії, що по обсягу становить близько трьох четвертих усієї Біблії, одна з двох частин Біблія в його основі лежить «Танах» та поділяється на книги Закону (Тора), Пророків (Невіім) та Писання (Кетувім), що в свою чергу поділяються на історичні, поетичні та повчальні твори. Книги Старого Заповіту було написано у період з XIII до I ст. до н. е. давньоєврейською мовою. До Старого Завіту входить 39 книг.
Тематичні групи:
· Законоустановчі книги
Викладається старозавітний закон. Приписані Мойсеєві.
До ІІ ст до н.е. всі книга Мойсея розглядалися в єдності – як одна. Поділ – з технічних причин (зміст книги не вміщався на один сувій).
У євреїв: Закон або Тора (П”ятикнижжя Мойсеєве). Логічно стрункий вступ до всієї Біблії.
Всі книги П”ятикнижжя складаються з окремих, незалежних і різних, іноді суперечливих творів.
Основна ідея: проповідь монотеїстичної релігії.
Включають у себе книги: Буття,Вихід,Левіт,Числа,Второзаконня.
· Історичні книги (12 книг)
Дійсна історія Ізраїлю – від появи ізраїльських племен у Ханааніф до завоювання їх римлянами.
“Священна ”історія: за всіма реальними подіями – пошук Божого провидіння
ß
призначалася для культових потреб, для розповсюдження релігійного вчення.
Розповідь введена в рамки історичного процесу, історичні події – у релігійному ореолі. Важливо не те, як відбувається подія, а важливим є сам факт і та ідея, яка в нього закладена.
Іа група (7 книг): К нига Ісуса Навіна, Суддів, Рут, чотири книги Царств.
ІІа група (5 книг): І-а і ІІ-а книги Параліпоменон (Хронік), Книга Ездри, Книга Неемії, Книга Естер.
· Морально-поетичні книги (сапієнціальні – книги мудрості)
Мета: показати настанови щодо життя людини, уберегти її від гріха, за який може бути покарана.
Включає в себе: книга Йова, книга Екклезіаста,Псалтир.
· Пророчі книги
Пророк (з грец.) – той, хто виступав від імені іншої істоти (Ягве).
Це не лише провидці в стані екстазу, вони захисники культу Ягве, прозорливі, що викривають соціальні несправедливості. У вченнях пророків Ягве виступає не лише як найвеличніший серед богів, але й найсправедливіший, що не дозволяє ображати сиріт і бідняків. Ягве – єдиний у світі бог і ніяких інших богів немає і не може бути.
Для вираження суті свого вчення вони використовували символічні образи або вчинки. Пророк є Божим посланцем до народу: перш за все він покликаний утверджувати істину, а потім, коли народ приходить в стан упадку, завдання пророка – наставляти його на путь істинний. Тому його слово – це слово викриття і заклику, і лише в разі, якщо воно не доходить до совісті народу, то стає грізним попередженням про покарання, що чекає на народу.
Пророчими називають книги Ісаії, Єремії,Єзекиїля, Даниїла та 12-ти „малих” пророків.
Проблематика старозавітніх книг:
Проблема зла: як можна узгодити зло і гріх з милосердям і всесильністю Бога? Чому Бог за добро платить злом?
Проблема страждання:
Єлифаз, Софар, Вилдад: страждання і кара за гріхи, чим більше людина грішить – тим більше вона страждає.
Елігу: страждання не як кара за гріхи, а як пересторога від гріха, недопускання до гріха. Страждання – прийом, метод здобуття певного досвіду, процес самоочищення. Як результат, людина стає добрішою, гуманнішою, милосерднішою.
Головні образи в старозавітних книгах є носіями християнських чеснот, об*єднанні іконографічним каноном – правилами створення образу центрального героя, наділеного доброчинністюв і покірністюв Божій волі. Головні образи старозавітних книг: Авраам,Ной,Йосип, Яков,Мойсей.
Авраам - біблійний персонаж, родоначальник багатьох народів. Образ Авраама займає центральне місце в історичній пам'яті єврейського народу. Опис його життя і його випробувань розглядається в єврейській традиції як повчальний приклад, що символічно відображає подальшу історію єврейського народу. Авраам розглядається в єврейській традиції не тільки як родоначальник єврейського народу але і як провісник монотеїзму, який приніс людям віру в єдиного Бога невидимого, творця землі і неба та владики світу.
Ной - внук Метушалаха людина, завдяки якій врятувалися від Вессвітнього потопу люди і тварини. У Біблії про Ноя сказано наступне: «Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной ходив з Богом».
Йосип – біблійна особа син патріарха Якова та Рахилі. Улюблений батьком, винятково піднесений і прекрасний образ Йосипа, проданий братами в Єгипет, став величним прообразом Ісуса Христа.
Яків - прообраз Віри, вираженої й відкритої дванадцятьма характерами її прояву в історії духовного становлення людини. Пророчо це відкривається в благословеннях Якова.
Мойсей- біблійний персонаж із Закону Мойсея у Старому Заповіті.. Образ Мойсея як одного з духовних праотців людства з точки зору православного віровчення з давніх часів був шанований серед українського народу.
Поиск по сайту: