Історія Різдва у новозавітних євангеліях: зміст, образність

Різдво Христове- це народження Божого Сина, Ісуса Христа. Нікому не відомо про точну дату народження Сина Божого, тобто Ісуса Христа. Хоча існують різні пояснення історії різдва. Так, наприклад, отці Східної церкви припускаються теологічної думки, що Ісус Христос народився, згідно з юдейським календарем, тому що Він був старший на сім місяців за Івана Хрестителя.

Достовірне підтвердження про народження Ісуса Христа ми знаходимо у Святій Євангелії від Луки, де на відміну від Євангелії від Матвія мова йде про виданий римським імператором Августом наказ про перепис юдейського населення. Виходить, народження Ісуса Христа припадає на час правління Августа, не маючи жодного відношення до часу падіння Римської імперії.

Народження немовляти – Христа відбувалося не в царському палаці, як це прийнято вважати – а в убогому віфлиємському хліві, посеред худоби. Дитина лежала сповита на сіні, а воли своїм подихом зігрівали її.

Про народження Месії дізналися не лише пастухи, а й мудреці, які долали велий шлях до місат Вифлиєма, зірка вказувала їм дорогу до новонародженого Христа.

Ця сакральна та історична подія трапилася 2000 років тому у невеличкому містечку Віфлиєм. Як же вона пов’язане з історією різдва? Тут необхідно провести пряму паралель Нового Завіту з Старим Завітом, швидше за все потрібно глибоко заглянути в старозавітню історію..

Віфлиєм – це історичне біблійне місто, в якому народився старозавітній пророк і цар Давид. Давид народився у Віфлиємі, Христос також народився у цьому місті, цар став пророком і Месія-Христос стає пророком і царем. Давид є царем за земною сутністю, а Христос також є царем, але не тільки за земною, а й духовною сутністю.

Для чого ж тоді Христос явився у світ? Яке завдання земного та духовного служіння, чи важлива місія була покладена на Нього? Місія полягала у спасінні людства від гріха, прокляття і смерті.

Для чого Він тоді став Людиною? Прийняв тілесну людську природу?

Про це Святе Письмо нам не розповідає, але джерела Християнського Сходу про це підтверджують:

«Бог став Людиною для того, щоб людину наблизити до Бога» (святитель Василій Великий,). Вперше теологами вводиться т ермін «Теофанія». Для історії життя Церкви ця подія має подвійне символічне значення:

1)Прихід Сина Божого на землю заради спасіння роду людського;

2)Явлення і відкриття Бога світу в триіпостасному бутті (в образі трьох осіб Святої Трійці: Отця, Сина і Святого Духа.

Євангеліє від Луки відкриває основні біблійні моменти, які передували народженню дитяти – Христа:

явлення ангелів і звіщення пастухам радісної звістки про народження Спасителя у Віфлиємі, місті Юдиному;

явлення зірки на небі, коли народився Ісус;

прихід мудреців з далекого Сходу

приношення дарів трьох волхвів перед майбутнім царем(ладану, золота і мира).

Отже, Різдво Христове – це не лише історична подія, яка тісно переплітає Старий та Новий Завіт, вона носить духовно – символічний та месіанський характер. Про Месію, Христа і Спасителя те, що було записано у Танаху (в Законі, Пророках і Письмі) – виконалося в точності у Новому Завіті.

Поиск по сайту: