АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Нецінові фактори

Читайте также:
  1. Економічна сутність сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
  2. Закон пропозиції. Нецінові детермінанти пропозиції. Зрушення кривої пропозиції під дією нецінових детермінантів.
  3. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага товарного ринку. Механізм дії ефекта храповика.
  4. Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємствам і податки на підприємства.
  5. Сукупний попит та його нецінові детермінанти.
  6. Сукупний попит та його функція. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту.
  7. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.
  8. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту. Крива AD.
  9. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Вплив нецінових чинників на криву сукупного попиту.
  10. Цінові фактори сукупного попиту. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.

1) Очікування. Цей фактор породжується звичайною психологією в поведінці ек-них суб'єктів, згідно з якою їхні поточні рішення обов'язково мають враховувати ті зміни в ек-ній кон'юнктурі, які очікуються у май­бутньому. Очікування можуть впливати на поточну поведінку як домогосп-в, так і підпр-в.

Зміни в споживчих витратах залежать від прогнозів, які роблять домогосп-ва. Якщо домогосп-ва вва­жають, що в майб-му їхній реальний доход збільш-ся, вони будуть готові витрачати більшу частку свого поточного доходу. Внаслідок цього витрати на спож-ня зростають, крива сук-го По зміщується вправо. Аналогічний вплив на поточний сук-ний По справляє масове очікування нової хвилі інфляції, оскільки в цьому випадку домогосп-ва збільшать поточні закупки споживчих товарів, випереджаючи зростання цін.

Зміни в витратах на інвестиції залежать від очікувань підпр-в. Так, поява оптимістичних прогнозів щодо отримання високих прибутків від вкладеного капіталу може сприяти збільшенню попиту на інвестиційні товари, що викличе пересування кривої сукупного попиту вправо. Якщо перспективи на отримання високих прибутків від майбутніх інвестиційних програм непереконливі, то інвестиційні виграти будуть зменш-ся, що викличе скорог чення сук-го По і пересування її кривої вліво.

2) Зміни в економічній політиці держави. Збільшуючи держ. закупки, які є одним із компонентів сук-них витрат, уряд збільшує сук-ний По і зміщує його криву вправо. Підвищуючи прибутковий податок з громадян, уряд зменшує безподатковий доход домогосп-в, викликає зменш-ня споживчих витрат і суку-го По, що зміщує його криву вліво. Піднімаючи податки на прибуток підпр-в, уряд викличе зниження очікуваної норми чистого прибутку від інвестицій. Це зменшить інвестиційний компонент сук-го По, що змістить його криву вліво.

Важливим елементом ек-ної політики держави є монетарна політика Нацбанку, зміни в якій теж впливають на сук-ний По. Так, заходи Нацбанку зі збільшення грошової маси в ек-ці підвищують сук-ний По і зміщує його криву вправо. Заходи Нацбанку зі скорочення грошової маси зменш-ть сук-ний По і зміщують його криву вліво.

3) Зміни в світовій економіці. Оскільки на сук-ний По впливає чистий експорт, то це означає, що зміни, які відбуваються в кон'юнктурі міжн. торгівлі, теж впливають на сук-ний По. Вказані зміни можуть відбуватися в кількох напрямках.

1) зростання ек-ної активності у наших торгових партнерів. У цьому випадку у торгових партнерів зростає ВВП, що викликає зростання їхнього По на наші товари і збільш-ня нашого експорту. Це збільшує сук-ний По і зміщує його криву вправо.

2) зміна рівня цін у наших торгових партнерів. Якщо їхні внутрішні ціни зростають, то наші товари стають відносно дешевшими і більш привабливими для них, що збільшує наш експорт і сук-ний По, а його крива зміщується вправо. Аналогічно впливає на сук-ний По зміна курсу валюта наших торгових партнерів, яка може викликатися змінами в кон'юнктурі на валютних біржах.

3) зміни в торговій політиці наших партнерів. Якщо у відносинах з нашою країною акценти у торговій політиці вони зміщують в бік посилення ролі протекціоністських механізмів, то наш експорт падає. Якщо ж перевага надається механізмам вільної торгівлі, то наш експорт збільш-ся. Це впливає на чистий експорт як компонент сук-го По, що зміщує його криву у відповідний бік.

 

19. Сукупна пропозиція (СПр): сутність та графічна інтерпритація її залежності від ціни на основі класичної моделі.

СПр — це реальний обсяг нац. продукту, який екон. пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенц. величина СПр залежить від запасу капіталу та технологіч. рівня вир-ва в межах потенц. величини СПр є функцією товарних цін та середніх витрат (СеВ) - витрат на вир-во 1-ці товару: СПр=/(Ц;СеВ). Þ що на СПр впливають два види факторів: ціна(Ц) і нецінові ф-ри, вплив яких опосередковується через середні витрати.

У макроек. науці немає єдиної думки щодо форми зв'язку між Ц і СПр. Залежно від того, як Ц впливають на СПр, існують 2 моделі: класична і кейнсіанська. Головним положенням клас. теорії є те, що ек-ка постійно тяжіє до потенційного рівня виробництва, який визначає межу вир-чих можливостей ек-ки. У верхній точці ек-го циклу ек-ка може дещо перевищувати межу вир-чих можливостей; в періоди падіння вона, нав­паки, досягає параметрів, величина яких набагато менша від межі її вир-чих можливостей. Але всі ці коливання є тимчасовими. Ринок володіє мех-мом швидко повер­тати екон. до потенц. рівня вир-ва. Го­ловним мех-мом, який виконує цю роль, є мех-м гнучких цін(Ц) і зарплати(З). Графічно клас. модель СПр можна показати на прикладі падіння сукупного попиту(Спо).

 
 


Ц1 СПо1 СПр

СПо2

 

Ц2

ВВП

Оп

 

Згідно з клас. моделлю, падіння СПо відносно потенц. ВВП миттєво породжує 2 наслідки: 1 - зниж. Ц. 2 - падіння СПо одночасно викликає адекватне зменш. По на ринку праці і зменш. номінальної З. За цих умов адекватно зменш. сер. витрати, а прибутковість вир-ва не зміниться. Тому у під­приємців не виникає мотивації до скорочення СПр, яка залишиться на рівні потенці. ВВП. Звідси – висновок клас. моделі: СПр не залежить від Ц. В клас. моделі абсолютно гнучкі Ц і З миттєво нейтралізують б-я відхилення екон. від умов повної зайнятості. Тому на графіку крива СПр має форму вертикальної лінії, яка бере свій початок у точці потенц. ВВП (Оп).

Клас. модель вступає у суперечливість із реальною екон., яка свідчить, що факт. ВВП досить часто і на тривалий період може відхилятися від потенц. ВВП. В дійсності, ринк. мех-м не­здатний миттєво відновлювати СПр на рівні повної зайнятості. Для цього потрібен певний час. Але незважаючи на тривалі відхилення СПр від потенц. рівня, у довгострок. періоді динаміка факт. ВВП визначається динамікою потенц. ВВП. Þ клас. модель СПр — модель для довгострок. періоду. Це означає, що довгострок. крива СПр має вигляд вертикальної лінії, яка бере початок у точці потенці. ВВП.

 

20. Сукупна пропозиція (СПр): сутність та графічна інтерпритація її залежності від ціни на основі кейсіанської моделі.

 

Кейнс. модель СПр виникла на грунті конструктивної критики клас. моделі. Вона пояснює зв’язок між ціною (Ц) і СПр в короткостроковому періоді. В її основі – положення про негнучкість зарплати (З) протягом кор.строк. періоду. Ц вільно формуються ринком і тому є еластичними стосовно СПо. Це пояснюється існуванням колективних угоди між профспілками і підприємицями, а також небаженням підприємиців зменш. З, щоб уникнути зменш. мотивації до праці та виникнення соц. конфліктів. Цьому сприяє закон про min З. В кор.строк. періоді гнучкими є лише Ц. Це пояснюється ефектом конкуренції.

Ц СПо1 СПр

Ц1 СПо2 Т1

 
 


Ц2 Т2

Оф Оп

Якщо СПо падає відносно потенц. ВВП, то зниж. лише Ц, а З тимчасово залиш. стабільною. За цих умов прибутковість вир-ва зменш., що стимулює підприємців до скорочення СПр. Звідси – висновок кейнс. моделі – в кор.строк. періоді, протягом якого З не змінюється, СПр перебуває у прямій залежності від товарних Ц. Тому крива СПр має вигляд позитивно похилої лінії.

Особливість кейнс. моделі кривої СПр полягає в тому, що вона відбиває неоднаковий зв’язок між Ц і СПр в умовах різного рівня занятості. криву СПр можна поділити не 3 ділянки:

1 – горизонтальна, яка хар-є екон. в умовах глибокого падіння вир-ва. При цьому, збільш. СПо не викликає зростання Ц, СПр збільш. адекватно зростанню СПо.

2 – висхідна, яка хар-є екон. в умовах помірного падіння вир-ва. Збільш. СПо викликає як зрост. Ц, так і збільш. СПр.

3 – вертикальна, яка хар-є екон. в умовах повної зайнятості. При збільш. Спо СПр тимчасово збільш. не може. Тому єдиним наслідком є зрост. Ц. Ця ділянка, зазвичай, збігається з довгострок. кривою СПр.

Крім Ц на СПр впливають нецінові чинники: Ц на ресурси, продуктивність ресурсів,, субсидії (вплив. на середні витрати, а отже і на валовий прибуток), податок на прибуток (вплив. на чистий прибуток). На графіку це викликає відповідні зміщення кривої у відповідний бік.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)