|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Вчені – дослідники теорії ігор
Нейман написав не менш важливу працю “До теорії стратегічних ігор” (1928). Іншим попередником теорії ігор по праву вважається французький математик Е. Борель (1871-1956). Деякі фундаментальні ідеї були запропоновані А. Вальдом (1902-1950), що заклав основи нового підходу до статичної теорії прийняття рішень. Американський математик, економіст і психолог, фахівець в області теорії ігор Джон Неш народився в 1930 р. в сім'ї педагога. Він вперше почув про теорію ігор в Прінстоні. Вона вразила його уяву так, що у 20 років Джон Неш зумів створити основи наукового методу, що зіграло величезну роль у розвитку світової економіки. В Прістонському університеті одержав математичну освіту. Ще зі старших курсів університету Дж. Неша залучила для дослідної роботи "Ренд корпорейшн", фінансувала ряд його дослідницьких проектів в області теорії ігор, математичної економіки та загальної теорії раціональної поведінки в ігрових ситуаціях (вироблення оптимальних стратегій). У 1949 році 21-річний учений написав Відомо, що суб'єкти економічного життя - активно діючі борці, які на ринку в умовах конкуренції йдуть на ризик, і цей ризик, наскільки це можливо, повинен бути виправданим. Тому кожен з них, немов гравець, повинен мати свою стратегію. Саме це зрозумів Дж. Неш, коли розробляв концепцію, пізніше названу його ім'ям ("рівновага Неша"). Загальне коротке визначення "рівноваги Неша" - результат, в якому стратегія кожного з гравців є найкращою серед інших стратегій, прийнятих іншими учасниками гри. Воно виходить з того, що ні один з гравців зміною власної ролі не може досягти найвищої вигоди ("максимізації функції корисності"), якщо інші учасники твердо дотримуються власної лінії поведінки. Свою "формулу рівноваги" Дж. Неш багаторазово посилив, ввівши в неї в якості незамінного чинника для вироблення стратегій показник оптимального обсягу інформації. Цей показник оптимальності він вивів з аналізу ситуацій з повною проінформованістю гравця про своїх супротивників і з неповною інформованістю про них. У 1950-х pp. Неш був знаменитістю. Він співпрацював із корпорацією RAND, що займається аналітичними й стратегічними розробками, в якій працювали провідні американські вчені. Там, знову-таки завдяки своїм дослідженням в області теорії ігор, Неш став одним із провідних фахівців в області ведення «холодної війни». У 1994 році, у віці 66 років Джон Неш отримав Нобелівську премію за свій вклад у теорію ігор. Її описали так: “За фундаментальний аналіз рівноваги в теорії некооперативних ігор”. 1998 року американська письменниця і журналістка Сильвія Назар опублікувала книгу про життя Джона Неша, а в 2001 за мотивами книжки зняли фільм «Ігри розуму». Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |