АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи статистичного дослідження ринку праці

Читайте также:
  1. I. ГИМНАСТИКА, ЕЕ ЗАДАЧИ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
  2. I. Методические основы
  3. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ
  4. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА ДИСЦИПЛИНЫ
  5. III. УЧЕБНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ ПО КУРСУ «ИСТОРИЯ ЗАРУБЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ К. XIX – НАЧ. XX В.»
  6. IV ИНФОРМАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ.
  7. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття
  8. VI.УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  9. VIII. Методика экспресс-диагностики педагогической направленности учителя (Ю.А. Кореляков, 1997)
  10. Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
  11. Адміністративні методи державного управління.
  12. Адміністративні методи менеджменту

Статистика ринку праці базується на діалектичному та історичному матеріалізмі, і основним її методом є діалектичний метод пізнання дійсності.

Однією з головних вимог діалектичного методу є об’єктивність розгляду суспільних явищ. У підґрунті розвитку суспільства лежать об’єктивні, не залежні від волі та свідомості людини, закони. У своїй діяльності людина має вивчати внутрішні закономірності розвитку явищ, пізнавати їх та свідомо використовувати.

Об’єктивні закони розвитку суспільних явищ виявляються через діяльність людей, а отже, перебувають під їхнім контролем. Тому, досліджуючи кожне явище, слід прагнути до максимально можливого його осягнення. Ігнорування цього найважливішого принципу діалектичного методу пізнання дійсності неминуче призводить до волюнтаризму.

Діалектичний метод потребує вивчення явищ у їхньому розвитку і взаємозв’язку. Лише в такому разі вдається виявляти в них нові сторони та тенденції. Принцип усебічного взаємозв’язку явищ і процесів суспільного життя є засадничим правилом наукового дослідження.

Щоб насправді пізнати певне явище або предмет, треба дослідити всі його сторони, усі зв’язки, беручи до уваги їх рухомість і мінливість. Вивчаючи те чи те явище в галузі ринку праці, слід розглядати його в генезисі, ураховувати зв’язки з іншими економіч­ними явищами. Одна з найважливіших вимог до статистичного дослідження ринку праці — вивчення закономірностей купівлі-продажу робочої сили (робочих місць) і взаємозв’язків між економічно самостійними продавцями та покупцями залежно від конкретних умов, з огляду на місце, час та етап суспільного розвитку.

Діалектичний матеріалізм учить, що процес розвитку суспільних явищ унаслідок нагромадження кількісних змін спричинює докорінні якісні зміни.

Статистика ринку праці спостерігає процес переходу кількісних змін у якісні у відповідній сфері, вимірює ці зміни, визначає фактори та причини цих змін. Усі зміни на ринку праці статистика розглядає в процесі боротьби протилежностей — боротьби між старим і новим.

Положення діалектичного матеріалізму про визначення основ­ного кола в сплетінні історичних подій щодо ринку праці означає вміння виділити в ньому найважливіші економічні, соціальні та культурні завдання розвитку країни, які мають вирішальне значення в умовах, що історично склалися. У сучасний період, за ринкової економіки та рівності різних форм власності такою визначальною ланкою є державна політика зайнятості населення. Вона окреслює правові, економічні й організаційні засади зайнятості населення України, передбачає його захист від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації прав громадян на працю.

Успішне виконання поставлених завдань здебільшого визначається ступенем використання трудових ресурсів країни. Статистика ринку праці, застосовуючи свої специфічні методи дослідження, знаходить резерви якнайефективнішого використання трудо­вих ресурсів і робить таким способом свій внесок у розв’язання проблем зайнятості населення.

Ґрунтуючись на діалектичному методі пізнання, статистика напрацювала свої специфічні методи дослідження: масового статистичного спостереження; вибірковий; статистичних групувань; відносних і середніх величин; індексний; розподілу трудових ресурсів (балансовий метод); екстенсивного та інтенсивного аналізу. Широко застосовуються в статистиці ринку праці статистико-математичні методи аналізу, а саме: метод аналітичного групування, кореляційно-регресійний аналіз, множинна кореляція та ін.

Основною формою статистичного спостереження є звітність підприємств, закладів та організацій виробничих і невиробничих галузей, яку вони складають на підставі даних первинного обліку та регулярно подають органам державної статистики, Мінпраці України та Центру зайнятості.

Крім цього, значну частину статистичних даних з ринку праці збирають способом періодичного проведення спеціальних одноразових статистичних обстежень (суцільних або вибіркових). Наприклад, протягом 2000 р. органи державної статистики України провели вибіркове обстеження населення з питань економічної активності. Програма спостереження передбачала вивчення ситуації на ринку праці в останньому місяці кожного кварталу. Матеріали обстежень дозволили оцінити реальні обсяги пропонування робочої сили впродовж 2000 р. та зміни, що відбулись у сфері зай­нятості та безробіття проти відповідного періоду минулого року. Дані, що були одержані за матеріалами вибіркових обстежень, характеризували ситуацію на ринку праці в березні, червні, верес­ні та грудні 2000 р. На базі інформації на чотири означені місяці за спеціальною методикою було розраховано показники в середньому за рік, що порівнювалися з відповідними даними поперед­нього року.

Результати дослідження дали змогу дійти висновку, що 2000 р. середньомісячна чисельність економічно активного населення зросла на 1,7 % проти відповідного показника попереднього року і дорівнювала 23,1 млн осіб, або 63,5 % загальної чисельності населення України віком 15—70 років. Із зазначеної категорії осіб 88,3 % становили особи, зайняті економічною діяль­ністю, решта були безробітні.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)