АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зміна та розірвання договору

Читайте также:
  1. II зміна
  2. III зміна
  3. Випадкові змінні х та у стохастично залежні, якщо зміна однієї з них викликає зміну розподілу другої (умовний розподіл однієї з них залежить від значень другої).
  4. Г. Ответственность по договору дарения
  5. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 41 КЗпП України)
  6. Досить поширеним випадком трудового договору є договір про роботу за сумісництвом.
  7. Загальна характеристика договору комісії
  8. Загальна характеристика договору найму житлового приміщення
  9. Загальний порядок укладення трудового договору.
  10. Зміна властивостей матеріалу деталей
  11. Зміна діаграми
  12. Зміна масштабу виробництва

Укладені договори мають виконуватися на тих умовах, які були погоджені сторонами, і не повинні змінюватися. Водно­час у разі істотної зміни обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору, договір може бути змінений або ро­зірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено догово­ром або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилася настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. З вимогою про зміну чи розірвання договору заінтересована сторона може звернутися до суду у випадку одержання від контрагента відмови від пропозиції змі­нити чи розірвати договір.

За рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони дого­вір може бути змінено, якщо:

• на момент укладення договору сторони виходили з того,
що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена
причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після
їх виникнення за всієї турботливості та обачності, які від неї
вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення
майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторо­
ну того, на що вона розраховувала, укладаючи договір;

• із суті договору або звичаїв ділового обігу не випливає,
що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.


Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни чи ро­зірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Від розірвання договору необхідно відрізняти односторон­ню повну або часткову відмову від договору, яка можлива лише у випадках, передбачених законом.

Одностороння відмова від договору можлива у таких дого­ворах, як доручення, позика, договір банківського рахунка, а також інших подібних, де право однієї сторони на односторон­ню відмову від договору пов'язано з юридичною природою договору.


 


РОЗДІЛ V ОКРЕМІ ВИДИ ДОГОВОРІВ

Глава 20 Договір купівлі-продажу

20.1.Загальна характеристикадоговору

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пере­дає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).



Договір купівлі-продажу належить до категорії договорів із передачі майна у власність. Це — іменний, двосторонній, кон-сенсуальний і оплатний договір.

Сторонами в договорі є продавець і покупець. За загальним правилом право продажу товару надано власнику. Водночас у певних випадках стороною може бути й інша особа (наприк­лад, транспортна організація — при реалізації швидкопсувного вантажу, якщо виникла загроза його псування і неможливо отримати вказівки від вантажовідправника).

Істотними умовами договору купівлі-продажу традиційно вважалися предмет та ціна.

Предметом договору можуть бути як речі, що визначені інди­відуальними та родовими ознаками, так і майнові права і право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. Для того, щоб річ визнавалася товаром і могла виступати як предмет договору купівлі-продажу, необхідно наділити її такою власти­вістю, як оборотоздатність. Речі, обмежені в обігу, можуть бути предметом договору купівлі-продажу лише за наявності у продав­ця та покупця спеціального дозволу на їх реалізацію чи придбан­ня (наркотичні речовини, мисливська зброя), а речі, які вилучені з обігу, взагалі не можуть продаватися і купуватися.

Найчастіше предметом договору купівлі-продажу виступають речі, які є у продавця на момент укладення договору або будуть створені (придбані) у майбутньому. Умова щодо предмета договору купівлі-продажу вважається виконаною, якщо зміст договору дозволяє визначити найменування товару і його кіль­кість. Кількість може визначатися в мірах ваги, площі, штуках тощо.


На відміну від ЦК 1963 p., відповідно до якого ціна була істотною умовою договору купівлі-продажу, згідно з ЦК 2003 p. ціна є істотною умовою лише для окремих видів дого­ворів купівлі-продажу (наприклад, продаж нерухомості).

В інших випадках за відсутності прямої вказівки на ціну безпосередньо в договорі вона визначається за правилами ст. 632 ЦК, тобто сплачується звичайна ціна, яка склалася на аналогічні товари на момент укладення договору. Ціна вста­новлюється за кількісну або за вагову одиницю товару.

Якщо в основу ціни покладена вагова одиниця, необхідно визначити характер ваги: брутто (вага з тарою), нетто (чиста вага), брутто за нетто (вага упаковки настільки незначна, що вона зараховується в чисту вагу товару).

Ціна в договорі може бути як договірною, тобто встановленою за погодженням сторін, так і централізованою або фіксованою.

Мета централізованих цін:

• обмежити монополізм;

• не допустити недобросовісної конкуренції;

• захистити права споживачів.

Погодженням предмета та ціни інтерес покупця та продавця до договору не обмежується. Залежно від виду договору їх можуть цікавити такі умови як якість, комплектність, асорти­мент, виготівник, строк гарантії тощо.

Інколи собівартість товару (продукції) може бути незначною (гравій, пісок), але значні витрати пов'язані із його заванта­женням, розвантаженням, перевезенням тощо. В цих випадках необхідно визначити сторону, яка нестиме ці витрати. Певні проблеми можуть виникнути з розумінням та тлумаченням того чи іншого терміна. Так, якщо ми придбали меблевий гарнітур "з доставкою додому", то наше розуміння "доставки" і розуміння вантажників, які привезли гарнітур, може не збігатися.

З метою спрощення процедури укладення договору купівлі-продажу в міжнародній торговельній практиці використовуються так звані базисні умови поставки. В 1936 р. Міжнародна торго­вельна плата розробила та опублікувала Офіційні правила по тлумаченню торговельних термінів Міжнародної торгової палати ("Інкотермс"), найпоширенішими редакціями яких є редакції 1980, 1990 та 2000 pp.

Мета Правил:

1) уніфікувати понятійний апарат;

2) визначити момент переходу ризику випадкової загибелі
від продавця до покупця;

3) визначити зобов'язання сторін щодо завантаження, пере­
везення, страхування, охорони, розвантаження товару.


 


Про значення цих Правил свідчить та обставина, що в ч. 4 ст. 265 ГК України прямо передбачено, що "умови договорів поставки повинні вкиладатися сторонами відповідно довимог Офіційних правил по тлумаченню торговельних термінів Міжнародної торгової палати ("Інкотермс").

Форма договору залежить від ціни предмета договору, суб'єктного складу, предмета договору і спеціальних вказівок закону. Договір купівлі-продажу може укладатися як в усній, так і в письмовій чи письмовій нотаріальній формі, а також шляхом вчинення конклюдентних дій, тобто дій, які свідчать про бажання покупця укласти договір на запропонованих йому умовах.

Так, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)