АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття та ознаки цивільної правоздатності

Читайте также:
  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського.
  3. Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структура
  4. Атрибутивні ознаки і властивості культури
  5. Валовий внутрішній продукт: поняття та методи розрахунку
  6. Введення поняття комплексного числа
  7. Визначте поняття і структуру особистості в соціології
  8. Визначте поняття «соціалізація особистості – 15 б.
  9. Відношення між поняттями
  10. Відношення між поняттями
  11. Встановіть відношення між поняттями і зобразіть їх у вигляді колових схем.
  12. Встановіть відповідність між поняттями та їх визначеннями

Для того, щоб стати суб'єктом цивільних правовідносин, мати можливість укладати договори, громадянин повинен мати цивільну правоздатність і цивільну дієздатність.

Цивільна правоздатність — це здатність фізичної особи мати цивільні права і обов'язки.

Цивільна правоздатність властива кожній людині, від неї не можна відмовитися чи уступити будь-кому. Вона виникає з народження і припиняється із смертю. Водночас законодавець передбачає випадки, коли закон охороняє права зачатої, але ще не народженої дитини (наприклад, якщо дитина повинна наро­дитися після смерті свого батька-спадкодавця).

Окремі права особа може набувати лише з досягненням певного віку (стати донором, набувати зброю, цигарки тощо).


Правоздатність не залежить від фізичного чи психічного стану людини, від того, чи здатна вона її здійснювати. І ново­народжений, і душевнохворий мають цивільну правоздатність в такій само мірі, як і доросла здорова людина, оскільки вони можуть стати суб'єктами права власності, спадкування, корис­тування житловим приміщенням тощо.

Правоздатність необхідно відмежовувати від суб'єктивного цивільного права. Правоздатність — це абстрактна можливість мати зазначені в законі права та обов'язки. Суб'єктивне право — це право, яке вже існує і належить конкретній особі. Так, права власності на конкретний житловий будинок, земельну ділянку, транспортний засіб у громадянина може і не бути, але в нього завжди залишається можливість набути ці конкретні суб'єк­тивні права, оскільки чинне цивільне законодавство допускає їх набуття. Від суб'єктивного права правоздатність відрізня­ється і тим, що вона не може бути передана іншій особі, на відміну більшості майнових прав.

Характерні ознаки правоздатності:

реальність (гарантованість). Кожній фізичній особі га­
рантується можливість стати суб'єктом всіх прав та обов'язків
(ст. 24 Конституції). Будь-які перешкоди, які обмежують
можливості набувати цивільні права і свободи, усуваються за­
ходами державного примусу;

рівність. У всіх фізичних осіб є рівні можливості мати
передбачені законом права та обов'язки незалежно від раси,
національності, політичних та релігійних переконань, статі,
етнічного та соціального походження, місця проживання, мовних
та інших ознак;

невід 'ємність. Фізична особа не може передати свою право­
здатність іншій особі за оплатним чи безоплатним договором.

Обсяг (зміст) правоздатності становлять всі цивільні права та обов'язки, які фізична особа може набувати відповідно до закону: мати майно в приватній власності чи в користуванні, спадкувати, заповідати, обирати рід занять, місце проживання, набувати авторських прав, інші майнові та немайнові права. В законі не наводиться вичерпного переліку можливих цивільних прав, які може набувати фізична особа, оскільки їх коло досить широке і перелічити їх в законодавчій формі неможливо.

Із змінами в політичній, економічній ситуації в суспільстві та державі в обсяг правоздатності можуть включатися нові права, а ті, що існують — якісно змінюватися.

Так, в КК УРСР приватнопідприємницька діяльність, тобто "діяльність, яка здійснюється з метою наживи", розглядалася

ЗО


як діяння, що підлягає кримінальному покаранню, а в ст. 151 цього Кодексу передбачалася міра покарання до 10 років позбав­лення волі з конфіскацією майна за комерційне посередництво. Але в липні 1992 р. ці статті втратили силу, оскільки з набуттям чинності Закону України від 7 лютого 1991 р. "Про підприєм­ництво" підприємницька діяльність була легалізована як са­мостійна діяльність "на свій ризик" з метою отримання при­бутку. Закон України від 19 червня 1992 р. "Про приватизацію державного житлового фонду" надав можливість громадянам стати власниками квартир шляхом їх приватизації.

Ніхто не може бути обмежений в правоздатності, крім випад­ків і в порядку, передбачених законом.

Згідно зі статтями 24, 64 Конституції обмеження прав лю­дини і громадянина можливе лише на підставі закону і тільки у тій мірі, у якій це необхідно для захисту конституційного ладу, моралі, здоров'я, прав та інтересів інших осіб, забезпе­чення оборони країни і безпеки держави.

Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним (ч. 1 ст. 27 ЦК).

Обмеження цивільної правоздатності може бути примусовим та добровільним. Так, особа за вироком може бути примусово обмежена у правоздатності, якщо:

а) вона засуджена до позбавлення волі (в цьому випадку
вона обмежена в таких правах, як обрання місця проживання,
роду занять, права на зовнішній вигляд тощо);

б) в порядку ст. 51 КК як додаткова міра покарання особу
позбавлено можливості обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю, оскільки в цьому випадку обмежується її
право на обрання роду занять (водій, бухгалтер, лікар, вихова­
тель тощо).

Фізична особа може добровільно обмежити свою правоздат­ність, якщо вона обирає ту чи іншу професію, специфіка якої вимагає відмовитися від певних прав. Так, наприклад, співро­бітники міліції, не можуть бути членами політичних партій, займатися підприємницькою діяльністю тощо.

4.2. Цивільна дієздатність

Цивільна дієздатність — це здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.


Якщо правоздатною є будь-яка особа незалежно від віку та стану здоров'я, то дієздатністю володіє не кожна особа. Дієздат­ність передбачає, що особа усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними (тобто свідомо укладає договори, корис­тується та розпоряджається майном тощо).

За обсягом розрізняють такі види дієздатності:

• повну;

• осіб віком до 14 років (малолітніх);

• осіб віком від 14 до 18 років (неповнолітніх);

• осіб, дієздатність яких в судовому порядку обмежена;

• осіб, визнаних в судовому порядку недієздатними.

Повна дієздатність. Законодавець пов'язує виникнення діє­здатності в повному обсязі з настанням повноліття — 18 років. У разі реєстрації шлюбу неповнолітньою особою вона також набуває повної дієздатності.

Як виняток повна дієздатність також може бути надана за заявою заінтересованої особи та згодою батьків рішенням ор­ганів опіки та піклування:

• особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;

• особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприєм­
ницькою діяльністю;

• неповнолітній особі, яка записана батьком або матір'ю
дитини.

Якщо батьки такої особи не дають згоди на набуття нею повної дієздатності, дієздатність може бути надана рішення суду.

Дієздатність осіб віком до 14 років. Ці особи можуть вчиняти лише дрібні побутові правочини (купувати шкільні сніданки, квитки в кіно, підручники), а також здійснювати особисті не-майнові права на результати інтелектуальної, творчої діяль­ності. Всі інші правочини від їх імені укладають їх законні представники — батьки (усиновителі), опікуни.

Дієздатність осіб віком від 14 до 18 років. Крім наведеного вище, ця категорія осіб має право також:

• розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими
доходами;

• укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися
коштами на рахунку;

• бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це
не заборонено законом.

Інші правочини неповнолітній може вчиняти лише за згодою батьків (піклувальників). Якщо неповнолітній нерозумно роз­поряджається своїм заробітком, стипендією, іншими доходами


(зловживає спиртними напоями, грає в азартні ігри, витрачає гроші на придбання непотрібних речей тощо) за заявою батьків (піклувальника), органу опіки та піклування суд може обме­жити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися цими коштами.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)