Сутність і функції підприємництва

Лекція 1

СУТНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА

План

1 Історичний розвиток поняття "підприємництво"

2. Сутність і функції підприємництва

3. Економічна основа підприємництва

1. Історичний розвиток поняття "підприємництво"

Більш повному розумінню суті підприємництва сприятиме ко­роткий нарис історії та теорії поняття "підприємництво".

Перші спроби систематичного теоретичного осмислення підприєм­ництва почалися у XVII ст., хоча співтовариства підприємців, які складалися з ремісників, купців, лихварів, з'явилися значно раніше.

Поняття “підприємництво” надзвичайно широке і містке. У ньому переплітається сукупність економічних, історичних і психологічних відносин. Складалося воно протягом значного часу, змінюючись під впливом базисних і надбудовних інститутів, психології людей тощо.

Перші спроби систематичного теоретичного осмислення поняття підприємництва почались у ХVII ст. Уперше поняття “підприємець” у науковий обіг увів англійський банкір-економіст Річард Кантільон (1680-1734). Ним був зроблений систематичний аналіз підприємництва. Він розумів підприємництво як особливу економічну функцію і підкреслював елемент ризику, який завжди властивий підприємництву. Кантільон відзначав підприємця як людину, яка за певну ціну купує засоби виробництва, щоб виробити продукцію і продати її з метою одержання доходів, і яка, беручи на себе зобов’язання щодо витрат, не знає за якими цінами може здійснитися реалізація. До підприємців він зараховував людей з нефіксованими прибутками (ремісників, купців, селян …), тобто тих, хто зайнятий економічною діяльністю за умов нестабільності та непередбаченості цін. Тому головною рисою підприємця Кантільон і вважав готовність до ризику. Він розглядав підприємця як фігуру, яка приймає рішення та задовольняє свої інтереси за умов невизначенності.

Підприємець (за Кантільоном) – це будь-який індивід, здатний до передбачення, який бажає брати на себе ризик, спрямований у майбутнє, чиї дії характеризуються сподіванням отримати дохід та готовністю до витрат.

На сучасному етапі в Україні поширеним визначенням підприємництва є поняття, зазанчене у Господарському Кодексі (глава ІV, стаття 42). а саме “… підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення екномічних і соціальних результатів та одержання прибутку”.

На підставі чинного законодавства можна стверджувати, що підприємництвом є не будь-яка корисна для суспільства діяльність із виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а тільки та, що характеризується такими головними ознаками:

- економічною самостійністю та автономною волею її суб¢єктів (економічною основою є власність підприємця);

- ініціативністю, творчим новаторським характером, інноваційністю (в основі діяльності лежить ініціатива підприємця, пошук нового, інновації);

- систематичністю (підприємницька діяльність повинна бути постійною, офіційно зареєстрованою);

- здійснюється на власний ризик і під певну особисту майнову відповідальність;

- здійснюється з метою одержання прибутку (підприємницького доходу).

Сутність і функції підприємництва

Сутність підприємництва акумулюється у впливі ініціативної, новаторської, самостійної діяльності.

Не треба ототожнювати поняття " підприємництво " та " підприємливість ".

Підприємливість — це здатність людини (особистості) до самостійних, неординарних, нетипових дій.

Тому в умовах ринку практично всі люди мають бути підприємливими, але це не означає, що всі повинні й можуть бути підприємцями. Як показує світовий досвід, лише 5-8% населення країни є представниками підприємницьких кіл.

Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні функції — інноваційну (творчу), ресурсну, організаційну, стимулюючу (мотиваційну).

Інноваційна (творча) функція підприємництва полягає у спри­янні генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, у здійсненні техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов'язані з господарським ризиком.

Ресурсна функція підприємництва передбачає мобілізацію на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформа­ційних, інтелектуальних та інших ресурсів.

Організаційна функція підприємництва полягає у безпосередній організації виробництва, збуту, рекламі тощо; зводиться до поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їх ви­конанням.

Стимулююча (мотиваційна) функція підприємництва зводить­ся до формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефек­тивного використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, тех­ніки, управління і організації виробництва, а також до максималь­ного задоволення потреб споживача.

Поиск по сайту: