Види операцій за кореспондентськими рахунками

У державній платіжній системі НСЕП реалізовано модель «брутто» рахунків. Згідно з цим механізмом розрахунки між банками здійснюються за кожним документом і лише в межах наявних коштів на коррахунку в момент виконання платежу, тобто при цьому механізмі овердрафт заборонений.

Національна система електронних платежів реалізує такі функції:

– забезпечує розрахунки між банками в національній валюті України;

– транзакції (операції з переказу коштів) відображаються на рахунках у режимі реального часу, що дозволяє учасникам розрахунків прогнозувати ліквідність;

– транзакції, що призводять до овердрафту, блокуються в системі;

– відсутні будь-які пріоритети обробки транзакцій, крім черговості надходження в систему;

– ініційована транзакція не може бути відмінена банком-відправником;

– ініціатива проведення транзакції належить банку, який дебетує свій рахунок. Можливість дебетувати рахунок іншого учасника НСЕП належить тільки НБУ для обмеженої кількості типів транзакцій. Про необхідність дебетувати рахунок іншого банку передається повідомлення через НСЕП, і рахунок дебетується за згодою цього банку;

– основним режимом НСЕП є передача пакетів електронних платіжних документів. Система виключає використання паперових технологій;

– організований обмін документами у вигляді технологічних циклів приймання-передачі, величина яких залежить від поточних потреб банку;

– у регіональних управліннях НБУ ведеться транзитний рахунок для відображення транзакцій, які не були завершені протягом одного банківського дня. Це дозволяє організувати роботу учасників НСЕП з урахуванням специфіки діяльності кожного з них (наприклад, при збоях у роботі каналів зв'язку);

– обмежень на суми транзакцій в НСЕП немає. Неявними обмеженнями є: мінімальна сума

– собівартість однієї транзакції, максимальна сума

– наявні кошти на рахунку НБУ;

– кількість платіжних документів в одному пакеті не повинна перевищувати однієї тисячі. Комерційний банк входить до числа учасників НСЕП після підписання угоди з регіональним управлінням НБУ про відкриття кореспондентського рахунку. Установам комерційного банку за його згодою можуть відкриватись субкореспондентські рахунки. Кореспондентський рахунок відкривається комерційному банку в регіональному управлінні НБУ за місцем знаходження банку (тобто його юридичною адресою). Для відкриття рахунку комерційний банк подає такі документи:

– копію банківської ліцензії;

– заяву на відкриття рахунку;

– примірник Статуту банку, посвідчений НБУ, із зазначеним реєстраційним номером;

– карточку із взірцями підписів (керівника банку та головного бухгалтера) та відбитком печатки, посвідчену нотаріально. Про відкриття рахунку установа НБУ зобов'язана повідомити податкову адміністрацію в триденний строк. Відкриття коррахунку в НБУ є заключним етапом у процедурі реєстрації банку (або його установи). Для комерційного банку коррахунок виконує ту ж функцію, що й поточний рахунок для підприємства. Облік міжбанківських розрахунків у системі НСЕП здійснюється за дворівневою системою обліку. Це означає, що облік операцій ведеться одночасно на двох окремих рахунках. Отже, комерційному банку відкривається два рахунки: — кореспондентський рахунок — відкривається в обліково операційному відділі регіонального управління і виконує функцію реального статичного рахунку;

– технічний коррахунок – відкривається в регіональній розрахунковій палаті і виконує функцію технічного динамічного рахунку. На технічному коррахунку відображаються операції по кожному документу. На реальному коррахунку облік ведеться реальними, агрегованими сумами підсумкових обігів за день. На початку кожного дня операційний відділ регіонального управління НБУ передає в регіональну розрахункову палату інформацію щодо залишку коштів на реальному коррахунку. Протягом дня всі платіжні документи відображаються на технічному рахунку. Підведені в кінці операційного дня підсумки за технічним рахунком передаються в операційний відділ НБУ для виконання проводок за реальним коррахунком. Якщо протягом дня крім НСЕП не було інших джерел надходження коштів на коррахунок, то після виконання проводки залишок на технічному рахунку повинен дорівнювати залишку на коррахунку.

Комерційні банки отримують від регіональної розрахункової палати інформацію:

– про стан кореспондентського рахунку на початок кожного банківського дня;

– про стан технічного коррахунку протягом робочого дня. Це дозволяє комерційному банку в разі потреби проводити розрахунки з урахуванням надходжень на коррахунок протягом дня.

Регіональне управління НБУ після відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку комерційному банку повідомляє повну інформацію про нього в департамент інформації Національного банку України (адреса банку, найменування банку, номер кореспондентського рахунку та інші реквізити). На підставі цієї інформації департамент розраховує номер за міжбанківськими розрахунками, який присвоюється певному комерційному банку. Згідно традиції, що склалася, цей номер називають номером за МФО (міжфілійними обігами). Усі реквізити комерційного банку заносяться департаментом в електронний «Довідник комерційних банків України». Порядок обслуговування кореспондентського рахунку і режим його функціонування регламентується угодою, яку підписують керівник регіонального управління НБУ та голова правління комерційного банку. Плата за обслуговування складається з абонентної плати і фактично виконаного обсягу інформаційно-розрахункових послуг. Комерційний банк сплачує послуги щомісячно у визначені строки. Кореспондентський рахунок комерційного банку може бути закритий:

– за рішенням НБУ щодо ліквідації комерційного банку;

– за рішенням арбітражного суду про ліквідацію комерційного банку або визнання його банкрутом;

– за рішенням загальних зборів акціонерів (засновників) комерційного банку про реорганізацію або ліквідацію банку.

Питання для самоконтролю:

1. Які банківські рахунки відкриваються підприємствами в Україні?

2. Які основні вимоги та особливості відкриття цих рахунків?

3. Які банківські рахунки відкриваються фізичними особами?

4. Що таке рахунок типу “Н” та які умови його функціонування?

5. Що таке рахунок типу “Л” та які умови його функціонування?

6. Що таке платіжна вимога-доручення?

7. Який механізм здійснення акредитивної форми розрахунків?

8. Як здійснюються розрахунки чеками?

9. В яких випадках застосовуються такі форми розрахунків, як платіжна вимога та інкасове розпорядження?

10. Який порядок погашення заборгованості з рахунків підприємств?

11. Що таке міжбанківські розрахунки?

12. Що виступає необхідною передумовою здійснення міжбанківських розрахунків в Україні?

13. Який механізм проведення міжбанківських розрахункових операцій?

14. Як працюють операційні каси банків?

15. Що таке ліміт залишку готівки в касі та який порядок його встановлення?

16. Які існують обмеження щодо здійснення підприємствами операцій з готівкою?

17. У чому полягають особливості діяльності банків з контролю за виконанням касових операцій їхніми клієнтами?

Поиск по сайту: