Методичні вказівки для викладачів і студентів

Особливе значення в кредитно-модульній технології організації навчання надається самостійній роботі студента. Тематичним планом передбачений мінімально необхідний обсяг засвоєння конкретних тем.

З метою найкращого засвоєння матеріалу курсу при підготовці до кожного виду заняття студенту рекомендується така методика самостійної роботи: 1) уточнюється коло питань, що підлягають вивченню; 2) аналізуються відповідні положення чинного кримінально-процесуального законодавства; 3) вивчаються науково-практичні коментарі кримінально-процесуальних норм, а також відомчі нормативні акти, які стосуються питань заняття; 4) ретельно опрацьовуються теоретичні джерела з проблем теми (підручники, навчальні посібники, монографії, наукові статті, аналітичні огляди, узагальнення практики), наведені у цих матеріалах і/або запропоновані лектором та викладачем, який проводить заняття у навчальній групі.

Однією з основних умов отримання студентом позитивної оцінки під час занять є наявність у нього конспекту лекції, що була прочитана за темою. Передбачені планом до занять завдання виконуються у робочому зошиті, ведення якого є обов`язковим.

Студентам рекомендується готувати тези виступу з кожного питання плану семінарського заняття та письмово виконувати завдання для самостійної роботи.

При підготовці до практичних занять студент повинен розв`язати вказані в планах задачі й скласти проекти процесуальних документів у письмовій формі. Рішення кожного завдання повинно бути аргументованим, мати посилання на конкретні норми, закріплені в нормативно-правових актах (Конституції України, КПК України тощо), враховувати положення теорії кримінального процесу і матеріали слідчої та судової практики. Якщо умови задачі допускають альтернативи у її розв’язанні, необхідно зазначити кожний з можливих варіантів її вирішення.

Виконання завдань для самостійної роботи перевіряється викладачем під час проведення аудиторних занять або під час підсумкового заняття з відповідного модулю, коли воно передбачено навчальним планом. Питання, що випливають з завдань для самостійної роботи включаються до тестових завдань з кожного модулю та до підсумкового контролю з дисципліни, яким є іспит.

З усіх питань, що виникають у зв’язку з підготовкою до семінарських та практичних занять студентам слід звертатись до викладача під час щотижневих консультацій.

Студентам рекомендується самостійно опрацьовувати відповіді на тестові завдання з метою підготовки до тестування та іспиту з дисципліни.

Для підготовки і проведення заняття використовуються бібліотечний фонд, навчально-методичні та інші, рекомендовані кафедрою матеріали.

Викладачам при проведенні занять бажано застосовувати такі методи перевірки занять студентів:

1) опитувальний ‑ метод перевірки знань, за яким суб'єкт перевірки ставить запитання об'єкту (в усній або письмовій формі).

2) реферативний – метод перевірки знань, за яким заздалегідь визначені студенти доповідають певне питання з наступним обговоренням.

3) програмний контроль – метод перевірки знань, за яким зі студентами проводиться тестування.

4) перевірка конспектів лекцій – метод перевірки знань, який полягає у перевірці наявності лекційного матеріалу у зошитах.

Виступам студентів передує вступне слово викладача. Після кожного виступу студенту можуть бути поставлені додаткові запитання, які не були розкриті під час його виступу. У ході виступу, а також і після нього, ставляться запитання до решти студентів, які повинні постійно слідкувати за виступами своїх колег та вчасно висловлювати погляд щодо дискусійних проблем.

Після кожного виступу викладач повинен робити підсумок виступам як основного відповідача, так і інших осіб, які брали участь у обговоренні питання. Загальне резюме робиться наприкінці заняття.

Вступ студентів здійснюється через вільне викладання питання без використання конспектів. Можливість використання додаткового матеріалу доцільна, якщо це є самостійно розробленим проектом рішення щодо поданого ситуативного завдання, яке допомагає розкрити правові підстави і порядок дій у запропонованій ситуації.

Організаційно заняття складається з доведеного до студентів:

- плану проведення заняття;

- переліку рекомендованої літератури;

- тем реферативних повідомлень.

Орієнтовний розрахунок навчального часу на заняттях:

- перевірка готовності студентів до заняття – 3 хв.

- вступне слово викладача – 5 хв;

- розгляд основних навчальних питань – 68 хв;

- прикінцеве слово викладача, підведення підсумків та виклад рекомендацій щодо поглиблення знань з даної теми – 4 хв.

Навчально-методичні матеріалі та тестові завдання в електронному форматі є в читальному залі, комп’ютерному класі, у методистів курсу та на кафедрі кримінального права і криміналістики ННІПП НАВС.

За результатами проведення модульного контролю проводиться індивідуальне заняття, на яке запрошуються студенти, у яких виникли проблеми із самостійним засвоєнням навчального матеріалу або які займаються поглибленим вивченням окремих питань з навчальної дисципліни.

перелік питань для іспиту:

1. Поняття та завдання кримінального процесу.

2. Поняття стадій кримінального процесу і їх система.

3. Кримінально-процесуальне право і його джерела.

4. Чинність кримінально-процесуального закону в просторі, у часі і щодо осіб.

5. Кримінально-процесуальна норма, її структура і види.

6. Поняття і значення кримінально-процесуальної форми.

7. Поняття і види кримінально-процесуальних гарантій.

8. Поняття, значення і система принципів кримінального процесу.

9. Конституційні принципи кримінального процесу.

10. Презумпція невинуватості.

11. Принцип змагальності сторін.

12. Недоторканність житла та іншого володіння особи.

13. Кримінально-процесуальні гарантії прав, свобод і законних інтересів особи.

14. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і засудженому права на захист.

15. Реабілітація особи, незаконно притягнутої до кримінальної відповідальності.

16. Поняття і класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.

17. Державні органи і посадові особи, які здійснюють кримінальне судочинство.

18. Особи, які мають власний інтерес у кримінальній справі.

19. Підозрюваний, його права і обов’язки.

20. Обвинувачений в кримінальному процесі.

21. Потерпілий: поняття та процесуальний статус.

22. Процесуальний статус слідчого.

23. Захисник у досудовому слідстві.

24. Експерт і спеціаліст в кримінальному процесі.

25. Функції і повноваження прокурора в кримінальному процесі.

26. Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.

27. Поняття і значення кримінально-процесуального доказування.

28. Способи збирання доказів.

29. Перевірка й оцінка доказів.

30. Предмет, межі і суб’єкти доказування в кримінальному процесі.

31. Поняття і класифікація доказів.

32. Належність та допустимість доказів.

33. Речові докази.

34. Експертиза в кримінальному процесі.

35. Використання оперативно-розшукової інформації при розслідуванні злочинів.

36. Поняття, підстави і мета застосування запобіжних заходів.

37. Порядок обрання, зміни і скасування запобіжного заходу.

38. Взяття під варту.

39. Застава як запобіжний захід.

40. Поняття і характеристика загальних положень досудового розслідування.

41. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.

42. Забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином.

43. Поняття та види слідчих (розшукових) дій.

44. Негласні (розшукові) слідчі дії.

45. Допит свідка і потерпілого.

46. Затримання підозрюваного

47. Допит підозрюваного.

48. Огляд і його види.

49. Ексгумація трупа.

50. Освідування.

51. Пред’явлення для впізнання.

52. Слідчий експеримент.

53. Обшук.

54. Призначення експертизи.

55. Процесуальний порядок повідомлення про підозру.

56. Зміна повідомлення про підозру.

57. Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового слідства.

58. Форми закінчення досудового слідства.

59. Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальної справи.

60. Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального акту.

61. Дії і рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обвинувальним актом.

62. Суть і значення підготовчого судового провадження.

63. Процесуальний порядок і строки підготовчого судового провадження.

64. Рішення, які приймаються у підготовчому судовому засіданні.

65. Суть, структура і значення судового розгляду.

66. Межі судового розгляду.

67. Судові дебати й останнє слово підсудного.

68. Процесуальний порядок постановлення і проголошення вироку.

69. Структура і зміст вироку.

70. Ухвали суду.

71. Журнал судового засідання.

72. Поняття, значення та основні риси апеляційного провадження.

73. Порядок провадження в суді апеляційної інстанції.

74. Форма апеляційної скарги і строки її принесення.

75. Рішення, які приймає суд апеляційної інстанції.

76. Поняття, значення та основні риси касаційного провадження.

77. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.

78. Підстави для зміни і скасування вироку.

79. Суть і значення стадії виконання вироку суду.

80. Набрання вироком законної сили і порядок звернення його до виконання.

81. Поняття і значення перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

82. Строки, порядок і наслідки перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

83. Перегляд судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України.

84. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх.

85. Особливості провадження в справах приватного обвинувачення.

86. Провадження в справах про суспільно небезпечні діяння неосудних і обмежено осудних осіб та осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину.

87. Форми міжнародного співробітництва органів кримінальної юстиції.

88. Правові засади надання міжнародної правової допомоги у кримінальному судочинстві.

89. Екстрадиція.

90. Домашній арешт як запобіжний захід.

91. Оскарження дій, рішень чи бездіяльності під час досудового розслідування.

92. Слідчий суддя та його повноваження.

93. Провадження в суді присяжних.

94. Угода про примирення в кримінальному провадженні.

95. Угода про визнання винуватості в кримінальному провадженні.

96. Порядок судового провадження на підставі угоди.

97. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб.

98. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.

99. Виклик особи, яка перебуває за межами України, для участі у кримінально-процесуальних діях.

100. Порядок і умови перейняття кримінального провадження від інших держав.

101. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав.

102. Відсторонення особи від посади на час кримінального провадження.

103. Підстави і порядок тимчасового вилучення майна у кримінальному провадженні.

104. Тимчасовий доступ до речей і документів.

105. Роль оперативних підрозділів у кримінальному провадженні.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Поиск по сайту: