Основні положення теми

Гігієна хірургічних стаціонарів – розділ гігієни, що розробляє гігієнічні норми і вимоги до розташування, планування, санітарно-технічного благоустрою. Санітарно-гігієнічний та протиепідеміологічний режим стаціонарів створений з метою забезпечення оптимальних умов перебування хворих в стаціонарі, ефективного проведення лікувальних заходів, забезпечення сприятливих умов праці медперсоналу, профілактики і знешкодження внутрішньолікарняної інфекції.

В хірургічне відділення входять палати, перев’язочні, маніпуляційний кабінет і операційний блок. Особливістю хірургічного відділення є те, що відділення поділено на дві половини, або складається із двох окремих відділів – чисте і гнійне. Для хворих із нагноєними ранами видаляється окрема палатна секція, або окремі палати в окремому крилі відділення, по можливості якнайдалі від операційного блоку. Для цих палат окремо виділяється гнійна перев’язочна і всі хворі обслуговуються окремим персоналом. За наявності однієї перев’язочної хворі із гнійними ранами перев’язуються після проведених “чистих” перев’язок з подальшою ретельною обробкою приміщення та обладнання дезинфікуючими розчинами.

Операційний блок – основний лікувально-діагностичний підрозділ хірургічного відділення, що складається із операційних, а також комплексу допоміжних приміщень і приміщень забезпечення, призначений для проведення хірургічних операцій. З метою дотримання умов асептики загальнопрофільний операційний блок повинен мати два ізольованих непрохідних відділення – асептичне, чисте і септичне, гнійне із суворим зонуванням внутрішніх приміщень та окремими для кожного з них допоміжними приміщеннями. Всі приміщення операційного блоку в залежності від ступеня дотримання правил асептики і боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією функціонально поділяються на чотири зони: стерильну, суворого режиму, обмеженого режиму і загальнолікарняного режиму.

Потоки в операційному блоці поділяються на “стерильний” для хірургів і операційних сестер, чистий – для хворих, анестезіологів, технічного персоналу і не повинні перетинатися, або стикатися.

Санітарно-гігієнічний режим хірургічного закладу спрямований на виключення негативного впливу факторів лікарняного середовища на хворих і персонал, забезпечення хворому повного гігієнічного, соматичного і психічного комфорту, а персоналу – оптимальних умов праці. Санітарно-гігієнічний режим передбачає дотримання норм місткості лікарняних палат, забезпечення оптимального мікроклімату, хімічного та бактеріологічного складу повітряного середовища, режиму вентиляції та освітлення приміщень, постачання доброякісною питною водою, своєчасне і повне видалення та знезаражування відходів, забезпечення хворих раціональним та збалансованим харчуванням, прибирання приміщень, прання та заміни білизни, дотримання правил особистої гігієни, тощо.

Протиепідемічний режим хірургічного відділення спрямований на запобігання, виникнення та поширення внутрішньолікарняних інфекцій. Основні положення протиепідемічного режиму регламентуються наказом №720 (31.07.1978).

Внутрішньолікарняні інфекції – клінічно виражені захворювання мікробного походження, що уражають хворого в результаті його госпіталізації або відвідування лікувального закладу, а також медперсонал в процесі виконуваної ним роботи. Внутрішньолікарняні інфекції поділяються на госпітальні та амбулаторні.

Джерелами внутрішньолікарняних інфекцій є хворі з гострими, стертими або хронічними формами інфекцій, медичний персонал – переважно носії, а також хворі на стерті форми інфекцій, відвідувачі – хворі та здорові бактеріоносії й інфікований матеріал. Основні шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій – аерозольний (повітряно-крапельний та повітряно-пиловий), контактний, у т.ч. парентеральний, фекально-оральний, зокрема аліментарний, трансмісивний. Основними факторами передачі інфекції є повітря, руки, об’єкти довкілля.

Комплекс профілактичних заходів, спрямованих на виявлення та ізоляцію джерел інфекції й переривання шляхів її передачі, включає архітектурно-планувальні заходи, дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму, підвищення стійкості хворих і персоналу до несприятливих факторів.

Кожний співробітник, що влаштовується на роботу, проходить повний медичний огляд, зокрема огляд отоларингологом і стоматологом, бактеріологічне дослідження мазків зі слизової носоглотки на наявність патогенних стафілококів, короткий інструктаж з проведення основних санітарно-протиепідемічних заходів. Весь персонал береться на диспансерний облік для своєчасного виявлення і лікування каріозних зубів, хронічних запальних захворювань носоглотки, носійство патогенного стафілокока. Медичний персонал підлягає обов’язковим періодичним медичним оглядам, що включають щорічний огляд терапевтом, жінок – гінекологом, ларингологом і стоматологом, обстеження на носійство черевного тифу і паратифів (один раз на півроку – рік), дифтерії (за епідеміологічними показаннями), стафілококів (один раз на три місяці), туберкульоз (щорічно), кишкові інфекції та гельмінтози (при влаштуванні на роботу і далі за епідпоказаннями), сифіліс і гонорею шляхом серологічних досліджень і обстеження дерматовенерологом (при прийомі на роботу і кожні наступні 3-6 місяців). При виявленні відкритих запальних процесів або ознак нездужання персонал усувають від роботи до повного одужання, при виявленні носійства – організовують санацію. При виникненні внутрішньолікарняних інфекцій серед хворих проводять позачерговий медичний огляд всього персоналу відділення і бактеріологічне обстеження на носійство. Хворих з виявленою внутрішньо лікарняною інфекцією ізолюють в окремі палати і виділяють для них окремий персонал і предмети догляду.

При виникненні внутрішньолікарняної інфекції кожен випадок підлягає обліку, реєстрації з заповненням форми 058-0 і вимагає детального епідеміологічного обстеження з боку епідеміолога санепідемстанції.

Контроль за дотриманням протиепідеміологічного режиму в лікувальних закладах здійснюється згідно наказу МОЗ №720 (31.07.1978), що передбачає обов’язковий бактеріологічний контроль стану повітряного середовища, поверхонь, якості стерилізації та дезинфекції. Вимоги до експлуатації лікувальних закладів, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму викладені у Сан ПіН 517990 і Сан ПіН2956а-83.

Вологе прибирання приміщень (миття підлоги, протирання меблів, обладнання) здійснюють не рідше ніж два рази на добу із використанням миючих і дезинфікуючих засобів, протирання віконного скла не рідше ніж один раз на місяць. Генеральне прибирання палатної секції проводиться не рідше ніж один раз на місяць із ретельним миттям стін, підлоги, обладнання, протирання меблів. Генеральне прибирання (миття і дезінфекція) операційного блоку, перев’язочних проводять не рідше ніж один раз на тиждень. Крім цього в них проводять проточні і заключні вологі прибирання. Приміщення із особливим режимом стерильності після прибирання опромінюють стаціонарними або пересувними бактерицидними лампами із розрахунку 1 Вт потужності на 1м² приміщення.

В операційній діє правило «червоної лінії» - всі що входять в операційну повинні бути одягнуті в бахіли, стерильну білизну. Заходити в операційний блок персоналу, що не бере участь в операції заборонено.

Відповідальність за проведення комплексу протиепідемічних заходів несе завідувач хірургічним відділенням. Організовують і контролюють виконання протиепідемічних заходів завідувач відділенням і старша медична сестра відділення.

Гігієнічні вимоги до медичного персоналу та хворих, які проходять курс лікування в хірургічних стаціонарах регламентується нормативним документом (наказ №720). Гігієна медперсоналу включає знання і виконання всіх гігієнічних правил в межах своїх функціональних обов’язків. Персонал зобов’язаний систематично здійснювати перевірку стану здоров¢я. Хворі та бацилоносії не допускаються до роботи до повного одужання.

Гігієна медперсоналу включає 3 основних елемента – особиста гігієна медперсоналу, гігієні професійного одягу та робочого місця, гігієні виконання медичних маніпуляцій.

Медичний персонал повинен бути взірцем чистоти і акуратності. Робочим одягом є халат, шапочка, або косинка, м¢які шкіряні закриті тапочки. Халат має бути зав’язаний ззаду, шапочка чи косинка повинні повністю закривати волосся. Для роздавання їжі та годування хворих має бути інший чистий халат. Виходячи за межі лікарні, або відвідуючи санітарний вузол необхідно знімати халат. Перед кожною маніпуляцією необхідно вимити руки, а маніпуляції необхідно проводити у гумових рукавичках.

Після поступлення хворого в стаціонар йому виділяють ліжко із чистою білизною, яка перед тим пройшла камерну обробку, необхідні предмети догляду, при необхідності (склянку, судно, сечоприймач, плювальницю) тощо. Ліжко хворого повинно бути металевим, або дерев’яним з гладкою поверхнею – такі ліжка дають можливість проводити їхню дезинфекцію. Для важкохворих, призначені функціональні ліжка, які дають змогу надавати хворому різних положень.

Гігієна хворого, який перебуває в хірургічному відділенні включає в себе гігієну тіла, заміну натільної і постільної білизни. Натільну та постільну білизну змінюють один раз на 7-10 днів, відразу після гігієнічної ванни, або по мірі необхідності, після забруднення. Відповідає за заміну білизни сестра-господиня. Всю білизну необхідно прати, мокру від поту сушити не рекомендується. Щоразу при заміні білизни стежать, щоб простирадло і сорочка були добре розправлені, щоб не утворювалися грубі згортки, які перешкоджають спокійному сну хворих, а у важкохворих нерідко сприяють утворенню пролежнів. Білизну, забруднену кров’ю або іншими виділеннями, необхідно згорнути забрудненою поверхнею до середини і транспортувати в щільних клейончастих мішках на пральню. Сортувати білизну в палатах забороняється.

Переодягання хворих із пошкодженими верхніми кінцівками – роздягання починають із здорової руки, а одягання починають із хворої руки, те саме стосується нижніх кінцівок.

Ліжко хворого застеляють таким чином – поверх сітки кладуть матрац із наматрацником. Зверху стелять чисте простирадло, краї якого повинні бути підігнані по всій довжині під матрац, для попередження утворення складок. Для важкохворих із нетриманням сечі, калу, якщо немає спеціального ліжка, з метою запобігання забруднення матрацу на наматрацник кладуть клейонку, прикріплюючи її, або підгинаючи під матрац. Клейонку можна постелити на простирадло, накриваючи її пелюшкою. Під голову кладуть дві подушки: нижню з пір’я, а верхню з пуху. На кожну подушку надягають окремо наволочку. Подушки слід класти так, щоб нижня лежала прямо і виступала дещо з під верхньої, а верхня впиралась у спинку ліжка. Хворому дають ковдру з підковдрою, яка повинна бути бавовняною або вовняною. Постіль хворого повинна бути чистою, застеленою без складок і рубців, Перестеляти її треба двічі на день – вранці та ввечері. Кожного ранку натільну і постільну білизну витрушують і провітрюють, матрац на цей час не застилають, щоб він теж провітрився. При зміні постільної білизни важкохворому треба проявляти велику обережність, щоб не завдати йому додаткового болю і страждання. Заміну простирадла у лежачих хворих здійснюють починаючи згортання по довжині до середини, піднімаючи таз і забираючи простирадло, в цей час згорнуте простирадло підставляють під таз хворого і розгортають його із середини до країв. Повертають хворого на бік згортають простирадло із одного боку, відразу розстилають чисте, повертають хворого на чисте простирадло, забирають брудне і розстилають чисте до кінця. Згортають чисте простирадло по довжині, піднімають ноги хворого, скручують брудне простирадло і одночасно розкручують чисте, піднімають таз хворого, забирають брудне і підстеляють чисте, піднімають тулуб хворого, забирають брудне простирадло і до кінця розстеляють чисте.

Поиск по сайту: