АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Глосарій термінів

Читайте также:
  1. Визначення основних термінів статистики відходів. Класифікатор відходів
  2. Глосарій
  3. Глосарій
  4. ГЛОСАРІЙ
  5. Глосарій
  6. ГЛОСАРІЙ
  7. Глосарій
  8. Глосарій
  9. ГЛОСАРІЙ
  10. ГЛОСАРІЙ
  11. Глосарій модулю 1

Фінансовий ринок – цеекономічний простір, на якому формуються і функціонують обмінно-перерозподільні відносини, що пов’язані з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів та фінансових фондів, що знаходять своє відображення в цінних паперах.

Кредитори – суб'єкти фінансового ринку, які надають позичку у тимчасове користування під певний відсоток.

Позичальники – суб'єкти фінансового ринку, які отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення і за певну плату у формі відсотка.

Емітенти– суб'єкти фінансового ринку, які залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок ви­пуску (емісії) цінних паперів. На фінансовому ринку емітенти ви­ступають виключно в ролі продавців цінних паперів із зобов'язан­ням виконувати всі вимоги, які випливають із умов їх випуску.

Інвестори – суб'єкти фінансового ринку, які вкладають свої грошові кошти в різноманітні види цінних паперів з метою отримання доходу. Цей дохід формується за рахунок отримання інвесторами відсотків, дивідендів і приро­сту курсової вартості цінних паперів.

Індивідуаль­ні інвестори – окремі підприємства, фізичні особи.

Інституціональні інвестори– представлені різними фінансово-інвестиційними інс­титутами.

Стратегічні інвестори – купують контрольний пакет акцій дня здійснення стратегічного управління підприємством.

Портфельні інвестори– купують окремі види цінних паперів виключно в цілях отримання доходу.

Страховики – суб'єкти фінансового ринку, які реалізують різні види страхових послуг (страхових продуктів). Основною функцією страховиків на фінансовому ринку є здійснення всіх видів і форм страхування шляхом при­йняття на себе за певну плату різноманітних видів ризиків із зо­бов'язанням відшкодувати суб'єкту страхування збитки при на­станні страхового випадку.

Страхувальники – суб'єкти фінансо­вого ринку, які купують страхові послуги у страхових компаній та фірм з метою мінімізації своїх фінансових втрат при настанні страхової події. Страхувальниками виступають як юридичні, так і фізичні особи.

Інфраструктура фінансового ринку – система фінансово-кредитних інститутів, які функціонують на фінансовому ринку.

Фінансові інститути – це посередники, що забезпечують зустріч позичальника та кредитора на фінансовому ринку. Вони забезпечують трансформацію тимчасово вільних грошових коштів у позичковий капітал.



Фінансові інструменти – це різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.

Боргові фінансові інструменти– інструменти, що характери­зують кредитні відносини між їх покупцем і продавцем, зо­бов'язують боржника погасити в передбачені терміни їх номіна­льну вартість і заплатити додаткову винагороду у формі відсотка (якщо він не входить до складу номінальної вартості боргового фінансового інструменту, який погашається). Прикладом борго­вих фінансових інструментів є облігації, векселі, чеки тощо.

Дольові фінансові інструменти– підтверджують право їх власника на частку (пай у статутному фонді їх емітента) і на от­римання відповідного доходу (у формі дивіденду, відсотка і т.п.). Дольовими фінансовими інструментами є, як правило, цінні па­пери відповідних видів (акції, інвестиційні сертифікати тощо).

Первинні фінансові інструменти (фінансові інструменти першого порядку) характеризуються їх випуском в обіг первинним емітен­том і підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселі і т.п.).

Вторинні фінансові інструменти або деривативи(фінансові інструменти другого порядку) характеризують виключно цінні папери, що підтверджують право або зобов'язання їх власника купити або продати первинні цінні папери, які обертаються, ва­люту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначе­них умовах у майбутньому періоді. Вони використовуються для проведення спекулятивних фінансових операцій та страхування цінового ризику ("хеджування"). Деривативи поділяються на фондові, валютні, стра­хові, товарні і т. п. Основними видами деривативів є опціони, свопи, ф'ючерсні і форвардні контракти.

Грошовий ринок – ринок короткострокових капіталів (на термін до одного року) або грошових коштів, що виступають у платіжних засобах.

‡агрузка...

Ринок капіталів – це ринок середньострокових та довгострокових капіталів або грошових коштів (на термін більше одного року), що представляють інвестиційний фактор у розвитку економіки.

Обліковий ринок – це ринок, на якому під час укладання угод в обігу знаходяться високоліквідні активи (векселі, чеки, депозитні сертифікати).

Міжбанківський ринок– це ринок, на якому залучаються та розміщуються міжбанківські кредити, у тому числі кредити НБУ та комерційних банків.

Валютний ринок – це ринок, що обслуговує внутрішній та міжнародний платіжний оборот за допомогою обміну однієї валюти на іншу в формі купівлі-продажу. Це складова частина грошового ринку, де “зустрічаються” попит та пропозиція на валюту.

Ринок цінних паперів – це частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія та купівля-продаж цінних паперів, формується ціна на них, урівноважується попит та пропозиція.

Кредитний ринок – це частина ринку позичкових капіталів, що охоплює ту частину фінансового ринку, яка функціонує на основі укладення кредитних угод. Він має договірний характер.

Первинний ринок – це частина ринку цінних паперів, де здійснюється первинний випуск цінних паперів в обіг на основі оголошення про емісію.

Вторинний ринок – це частина ринку цінних паперів, де здійснюється операції перепродажу раніше випущених цінних паперів.

Біржовий ринок – це частина ринку цінних паперів, де здійснюються угоди, які укладаються на фондовій біржі, й охоплює насамперед вторинний ринок, хоча в окремих випадках і первинне розміщення цінних паперів може здійснюватись через фондову біржу.

Позабіржовий ринок– це частина ринку цінних паперів, де здійснюються угоди, які укладаються і здійснюються поза біржею.

Акція – це документ, який засвідчує право на певну частину власності у статутному капіталі акціонерного товариства і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів. Існують різні види акцій, які визначають різні права їх власників: прості й привілейовані; іменні та на пред’явника; паперові та електронні; номінальні та без номіналу; платні та преміальні; з вільним та обмеженим обігом.

Облігація– це боргове зобов’язання позичальника перед кредитором, яке оформлюється не кредитною угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного паперу. Це такий цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів та підтверджує зобов’язання позичальника відшкодувати кредитору номінальну вартість облігації у визначений строк з виплатою доходу у вигляді проценту або дисконту.

Фондова біржа є організатором торгівлі цінними паперами. Вона виконує три основні функції – посередницьку, індикативну та регулятивну.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)