|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 3. Інститути інфраструктури та професійні учасники як суб’єкти фінансового ринку
Другу функціональну групу суб’єктів фінансового ринку складають інфраструктурні суб’єкти, до яких відносяться фінансові посередники (фінансові інститути). Фінансові інститути – це посередники, що забезпечують зустріч позичальника та кредитора, емітента та інвестора, тобто прямих учасників фінансових операцій на фінансовому ринку. Вони забезпечують трансформацію тимчасово вільних грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал. Фінансові інститути скорочують витрати обігу для продавців і покупців фінансових активів (інструментів, послуг), приймають на себе фінансові ризики, підвищують ефективність фінансових угод. Фінансові посередники є водночас інститутами інфраструктури фінансового ринку. Інфраструктура фінансового ринку – це сукупність (комплекс) установ, організацій, підприємств, інших суб’єктів та елементів, що забезпечують необхідні організаційно-економічні умови для функціонування усіх учасників фінансового ринку з метою координації їх дій, підвищення ефективності фінансових операцій та усього ринкового механізму. До складу інфраструктури фінансового ринку відносяться інституціональні фінансові посередники, а також обслуговуючі (допоміжні) суб’єкти: - посередницькі фінансові інститути – банківські установи (емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, ощадні, зовнішньоторговельні) та спеціалізовані небанківські фінансово-кредитні установи (страхові та інвестиційні компанії, фінансові, пенсійні фонди, кредитні спілки, ощадні інститути, ломбарди, лізингові, факторингові, трастові компанії та ін.); - професійні учасники – торговці цінними паперами та іншими інструментами фінансового ринку, андеррайтери; - організатори торгівлі – фондові та валютні біржі, позабіржові фондові торговельні системи (ПФТС); - посередники в торговельних угодах – брокери та дилери; - Національна депозитарна система, депозитарії, клірингові депозитарії; - зберігачі та реєстратори цінних паперів; - розрахунково - клірингові банки та інші установи; - інформаційно - аналітичні інститути, консультаційні центри; - саморегулівні організації ринку фінансових послуг (СРО). Банківськими інститутами на ринку фінансових послуг здійснюється широкий спектр банківських операцій та послуг, зокрема, розрахунково-касове обслуговування клієнтів, створення депозитів, кредитування клієнтів, торгівля та збереження цінних паперів, вкладення вільних банківських коштів в інвестиційні проекти та ін. Небанківські фінансові установи, які можна поділити на депозитні (кредитні спілки та асоціації), контрактно-ощадні (пенсійні фонди, страхові компанії), інвестиційні (інвестиційні фонди та компанії, трастові та фінансові компанії), акумулюють заощадження, в першу чергу, населення, надають іпотечні та споживчі кредити, проводять операції з цінними паперам та інші операції, а також надають споживачам широкий спектр фінансових послуг. Класифікацію основних банківських та небанківських фінансових посередників, які є інфраструктурними суб’єктами фінансового ринку, подано на рис. 1.
Рисунок 1. Структура фінансових посередників Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |