|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Деякі задачі фізичного та геометричного змістуДиференціальні рівняння мають велике значення для розв¢язування задач з різних галузей науки: астрології, хімії, механіки, геометрії, а особливо для розв¢язування задач з фізики. За допомогою диференціальних рівнянь фізичні процеси описуються просто, повно, і набагато полегшують розв¢язування задач. Вичерпних правил для складання диференціальних рівнянь немає. В більшості випадків методика розв¢язування задач з використанням звичайних диференціальних рівнянь зводиться до слідуючого: 1) аналіз умови задачі і складання малюнку, який пояснює її суть; 2) складання диференціального рівняння розглядуваного процесу; 3) інтегрування цього рівняння і визначення його загального розв¢язку; 4) визначення часткового розв¢язку задачі на основі даних умов задачі; 5) визначення при необхідності деяких параметрів (наприклад, коефіцієнта пропорціональності і т.д.), з використанням для цієї мети додаткових умов задачі; 6) вивід загального закону розглянутого процесу і числове визначення шуканих величин; 7) аналіз відповіді й перевірка вихідного положення задачі. Деякі з цих рекомендацій в залежності від характеру задачі можуть і не використовуватись. П р и к л а д 21. Швидкість охолодження тіла пропорційна різниці між температурами тіла і середовища. При деяких розрахунках вважають, що коефіцієнт пропорціональності лінійно залежить від часу: k = k0 (1 + at). Знайти залежність між температурою тіла q і часом t, якщо при t = 0 q = q0, а темпе-ратура оточуючого середовища q1. Р о з в¢ я з о к. Диференціальне рівняння охолодження тіла де k - коефіцієнт пропорціональності, який лінійно залежить від часу: k =k 0 (1 + at). Враховуючи це, одержимо: Відокремлюючи змінні, одержимо: Після потенціювання одержимо: Враховуючи початкові умови: при t = 0, q = q0, знайдемо постійну величину С: q0 = q1 + С, звідси С = q0 - q1. Таким чином, закон охолодження тіла: Отстаточно П р и к л а д 22. Точка масою m рухається прямолінійно; на неї діє сила, пропорційна часу (коефіцієнт пропорціональності k 1), починаючи з моменту, коли швидкість дорівнювалась нулю. Крім того, на точку діє сила опору середовища, пропорціональна швидкісті (коефіцієнт пропорціональності k 2). Знайти залежність швидкості від часу. Р о з в¢ я з о к.. На матеріальну точку, що рухається прямолінійно, діють сили F пропорціонально часу: F1 = k 1 t, F2 пропорціональна швидкості F 2 = - k 2 v, де знак мінус означає, що сила F2 протидіє руху. Результуюча ціх двох сил F = F1 + F 2, або F = k1 t - k 2 v. За другим законом Ньютона Звідси маємо диференціальне рівняння руху: Розв¢язуємо одержане лінійне рівняння. Нехай v = uw, v¢ =u¢w + uw¢, тоді З рівняння (1) маємо З рівняння (2) маємо
Отже, Використовуючи початкові умови v = 0 при t = 0, знайдемо значення постійної С: Таким чином, залежність швидкості руху матеріальної точки від часу П р и к л а д 23. Сталева проволока довжиною l0 з поперечним перерізом F розтягується з силою, яка поступово зростає до величини Р. Знайти роботу розтягування. Р о з в¢ я з о к.. Видовження проволоки D l під впливом розтягуючої сили визначається за формулою де k - коефіцієнт видовження, l0 - початкова довжина проволоки. Розглянемо елементарний процес: Приймаючи на нескінченно малій частині видовження dl силу Р постійною, одержимо роботу, яка виконується цією силою на розглядуваній частині Інтегруючи останнє рівняння, одержимо загальний розв¢язок Для визначення С використовуємо початкові дані, при Р = 0, w = 0, отже Отже, шукана робота розтягування П р и к л а д 24. Ланцюг, що звисає на гачку, починає сповзати в момент часу, коли один кінець його має довжину 12 м, а другий 8 м. За який час ланцюг сповзе повністю? Р о з в¢ я з о к.. Позначимо через x(t) довжину довшого кінця ланцюга в момент часу t, тоді 20- х (1) - довжина коротшого кінця, а їх маси відповідно дорівнюватимуть m1 = x g, m2 = (20 - x)g, де g - густина матеріалу, з якого зроблено ланцюг. Рух відбувається за рахунок двох сил F1 = m1g і F2 = m2g. Тоді за законом Ньютона рівняння руху ланцюга має вигляд: mx¢¢ = m1g - m2g, де m = 20g - маса всього ланцюга, а х¢¢(f) - прискорення руху в момент часу t. Підставимо в рівняння руху знайдені величини (нехай g = 10 м/с2. Тоді маємо: 20g х ¢¢ = х g × 10 - (20 - х)g × 10, або х ¢¢ - х = - 10. Це неоднорідне рівняння з правою частиною f(x) = -10. Його характеристичне рівняння k2 - 1 = 0 має корені k 1 = 1, k 2 = -1. Загальний розв¢язок однорідного рівняння буде х одн. = С1et + C2e-t, а частинний х част. знаходимо як х част. = А. Тоді х¢ част. = х¢¢ част. = 0 і -А = -10, звідси А = 10. Отже, загальним розв¢язком рівняння руху є x(t) = C1et + C2e-t + 10 З умови задачі визначаємо початкові умови, а саме: х (0) = 12 (довжина довшого кінця) і х ¢(0) = 0, бо ланцюг знаходився у стані спокою до цього моменту. Підставляючи першу умову в загальний розв¢язок, маємо: С1 + С2 = 2 Знайдемо x¢(t): x¢(t) = C1et - C2e-t, підставляючи сюди другу умову, дістаємо: С1 - С2 = 0 і частинний розв¢язок рівняння має вигляд: x(t) = et + e-t + 10. Ланцюг повністю впаде, коли x(t) = 20.Тоді маємо: Звідси визначимо час t. Нехай et = z. Тоді Лише перший корінь задовольняє умову задачі. Отже, et = 5 + 2 i t = ln (5 + 2 )»2,292, тобто ланцюг упаде приблизно через 2,3 с. П р и к л а д 25. Довести, що крива у = f(x) є параболою у = С х 2 тоді і тільки тоді, коли вона має таку властивість: якщо через будь-яку точку кривої провести прямі, паралельні осям координат до перетину з ними, то крива поділить утворений прямокутник на дві фігури, площі яких відносяться як 1:2, рахуючи від осі ОХ. Р о з в¢ я з о к.. Позначимо через S1 площу фигури, що прилягає до осі ОХ. Тоді (тут х - абсциса довільної точки М(х; у) кривої у = f(x)). Тоді площа другої фігури S2 = xy - S1 Так як за умовою S2 = 2S1, то 3S1 = ху, або Продиференцюємо цю рівність за змінною х: 3 у = у + ху¢, або ху ¢, або ху¢ = 2 у. Одержали рівняння з відокремлюваними змінними. Маємо Р о з в¢ я з о к.. Складемо диференціальне рівняння за умовою задачі. Оскільки кутовий коєфіцієнт дотичної до кривої y = f(x) в точці (х, у) дорівнює у ¢, то за умовою у¢ = у + 3. Одержали рівняння з відокремлюваними змінними. Його загальний розв¢язок Враховуючи початкові умови, дістаємо ln 1= 0 + C, звідси С = 0 і ln|y+3| = x, або у = ех - 3. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |