АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Лінійні неоднорідні рівняння 2-го порядку

Читайте также:
  1. Абезпечення громадського порядку і громадської безпеки.
  2. Акти офіційного тлумачення (інтерпретаційні акти) – це правові акти, прийняті компетентними державними органами, що містять роз’яснення норм права або порядку їх застосування.
  3. Бюджетні обмеження споживача, бюджетне рівняння та фактори впливу на бюджетну лінію.
  4. Бюджетні обмеження. Вплив зміни доходу або ціни товару на бюджетні обмежені обмеження. Нелінійні бюджетні обмеження.
  5. Види матриць. Лінійні дії над матрицями та їх властивості. Транспонування матриць. Добуток матриць
  6. Визначники другого порядку. Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
  7. Виклад суті згаданого способу почнемо з визначника ІІ-го порядку.
  8. Вкажіть номер неправильної відповіді. Для виконання завдань по охороні громадського порядку організовуються:
  9. Геометрична інтерпретація, диференціального рівняння першого порядку.
  10. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної.
  11. Грошовий обіг та його закони. Рівняння грошової та товарної мас (рівняння Ірвена Фішера). Грошові агрегати.
  12. Диференціальне рівняння кривої, яка в кожній точці має задану дотичну

 

Лінійне неоднорідне рівняння із сталими коефіцієнтами має вигляд:

а0у(n) + a1y(n–1) + a2y(n–2) +...+ any = f(x) (4),

де а0, а1, а2,..., an - сталі, а f(x) – деяка неперервна функція (вона може бути сталою). Рівняння

а0у(n) + a1y(n–1) + a2y(n–2) +...+ any = 0 (5)

у цьому випадку називається відповідним лінійним однорідним рівнянням.

Загальний розв¢язок рівняння (4) знаходять у вигляді:

У = у одн + у част. (6)

де у одн = С1 у 1 + С2 у 2 +...+ С nyn – загальний розв¢язок відповідного однорідного рівняння (5), а у част. – деякий частинний розв¢язок рівняння (4).

Якщо права частина рівняння (4) має певний вигляд, то частинний розв¢язок у част. можна знаходити не вдаючись до інтегрування.

Розглянемо ці випадки, користуючись таблицею:

Таблиця 2

Права частина диференціального рівняння Корені характеристичного рівняння Вигляд частинного розв¢язку
f (x) = Pm(x), де Pm(x) – многочлен степеня m. a) Число 0 не є коренем характеристичного рівняння Qm(x), де Qm(x)– многочлен степеня на вище m
б) Число 0 є коренем характеристичного рівняння кратності l x l Qm(x)
f (x) = eaxRm(x) де a – дійсне число а) Число a не є коренем характеристичного рівняння Qm(x)еax
б) Число a є коренем характеристичного рівняння кратності l Qm(x) еax x l
f (x) = Rm(x) cos bx + + Qm(x) sin bx, де Rm(x) i Qm(x) – многочлени степеня не вище m і хоч один з них має степінь m а) Число bі не є коренем характеристичного рівняння Rm(x) cos bx + Sm(x) sin bx, де Rm(x) і Sm(x) – много-члени степеня не вище m
б) Число bі є коренем характеристичного рівняння кратності l (Rm(x) cos bx + +Sm(x) sin bx) xl
f (x) = eax(Rm(x) cos bx + + Qm(x) sin bx) а) Число a + ib не є коренем характерис-тичного рівняння eax(Rm(x) cos bx + +Sm(x) sin bx)
б) Число a + ib є коренем характерис-тичного рівняння кратності l x l eax(Rm(x) cos bx + +Sm(x) sin bx)

 

Зауваження 1. Якщо права частина рівняння (4) містить лише один доданок із синусом або з косинусом, то частинний розв¢язок у част. все одно повинен містити обидва доданки.

Зауваження 2. Якщо права частина неоднорідного диференціального рівняння представляє суму двох функцій f1(x) і f2(x) спеціального вигляду, то частинний розв¢язок у част. шукають у вигляді

у част. = (у 1)част. + (у 2)част.,

де у 1 част. – частинний розв¢язок, що відповідає функції f 1 (x), а у 2част. – частинний розв¢язок, що відповідає f 2 (x).

П р и к л а д 13. Розв¢язати рівняння:

у¢¢¢ +у¢¢ = 12 х 2.

Р о з в¢ я з о к. Знаходимо загальний розв¢язок у одн відповідно однорідного рівняння.

Характеристичне рівняння має вигляд:

k 3 + k 2= 0, його корені k 1 = – 1, k 2 = k 3 = 0,

отже,

у одн = С1 + С2 х + С3е–х

Визначимо вигляд частинного розв¢язку у част.. Так як 0 – двократний корінь характеристичного рівняння l = 2 і враховуючи, що права частина диференціального рівняння є многочлен другого степеня, то частинний розв¢язок у част. будемо шукати у такому вигляді:

у част. = (А х 2 + В х + С) х 2 = Ах4 + В х 3 + С х 2.

Для знаходження невизначених коефіцієнтів А, В, С шукаємо похідні:

у ¢част. = 4А х 3 + 3В х 2 + 2С х,

у ¢¢част. = 12А х 2 + 6Вх + 2С,

у ¢¢¢част. = 24А х + 6В

і підставляємо знайдені похідні в дане диференціальне рівняння:

24Ах + 6В + 12Ах2 + 6Вх + 2С º 12 х2

 
 

Прирівнюючи коефіцієнти при однакових степенях х в правій і лівій частинах рівності, одержимо:

Отже, у част. = х 4 –4 х 3 + 12 х 2, а загальний розв¢язок даного неоднорідного рівняння буде

у = у одн + у част = С1 + С2 х + С3е–х + х 4 –4 х 3 + 12 х 2.

П р и к л а д 14. Проінтегрувати рівняння:

у ¢¢ –5 у ¢ +6 у = 13 sin 3 х.

Р о з в¢ я з о к. Коренями характеристичного рівняння k 2 – 5 k + 6 = 0 будуть k 1 = 2, k 3 = 3, отже,

у одн = С1е+ С2е

Оскільки число bі = 3і не є коренем характеристичного рівняння, тому частинний розв¢язок неоднорідного диференціального рівняння у част будемо шукати у вигляді:

у част = А sin 3x + B cos 3x

Знайдемо коефіцієнти А і В. Маємо:

у ¢част = 3А cos 3x – 3B sin 3x

у ¢¢част = –9А sin 3x –9B cos 3x,

Підставляючи у ¢част і у ¢¢част у диференціальне рівняння, одержимо:

–9А sin 3x – 9B cos 3x – 15А cos 3x + 15B sin 3x + 6А sin 3x + 6В cos 3x º13 sin 3x.

 
 

Прирівнюючи коефіцієнти при sin 3x і cos 3x, одержимо систему рівнянь:

 
 

Отже,

 
 

Загальний розв¢язок неоднорідного рівняння буде:

П р и к л а д 15. Розв¢язати рівняння:

у ¢¢+4 у = 3 sin 2 х.

Р о з в¢ я з о к.

Характеристичне рівняння k 2 +4 = 0 має уявні корені k 1,2 = ± 2і, тому

уодн = С1 cos + С23 sin 2х.

Оскільки 2і є коренем характеристичного рівняння, то частинний розв¢язок будемо шукати у вигляді:

участ = (А cos 2x + B sin 2x)х.

Знаходимо похідні у ¢част і у ¢¢част:

у ¢част = (–2А sin 2x + 2B cos 2x)х + А cos 2x + В sin 2x,

у ¢¢част = (–4А cos 2x – 4В sin 2x)х – 2А sin 2x + 2B cos 2x – 2А sin 2x + 2B cos 2x =

= (–4А cos 2x – 4В sin 2x)х – 4А sin 2x + 4B cos 2x.

Підставляючи у ¢част і у ¢¢част у дане диференціальне рівняння, одержимо:

(–4А cos 2x – 4В sin 2x)х – 4А sin 2x + 4B cos 2x + (2A cos 2 x + 4В sin 2x)х º 3 sin 2x,

або – 4А sin 2x + 4B cos 2x = 3 sin 2x

 
 

Прирівнюючи коефіцієнти при sin 2 x і cos 2 x у правій і лівій частинах, дістаємо систему:

Отже, у част. = а загальний розв¢язок рівняння буде:

У = С1 cos 2x + С2 sin 2x .

 

П р и к л а д 16. Розв¢язати рівняння: у ¢¢–2 у ¢ + у = sinх + е–х.

Р о з в¢ я з о к. Корені характеристичного рівняння k 2 – 2 k + 1= 0 будуть k 1 = k 2 = 1. Отже, загальний розв¢язок однорідного рівняння буде

у одн = С1ех + С2хех

Так як права частина рівняння f(x) складається із суми двох функцій sin xі е–х, то частинний розв¢язок участ. будемо шукати у вигляді:

у част. = у 1 + у 2,

де у 1 – частинний розв¢язок рівняння у ¢¢–2 у ¢ + у = sin х,

у 2 – частинний розв¢язок рівняння у ¢¢–2 у ¢ + у = е–х.

Знайдемо у 1:

у ¢¢–2 у ¢ + у = sin х (*)

Число bі = i не є коренем характеристичного рівняння, тому частинний розв¢язок у1 будемо шукати у такому вигляді:

у 1 = A sin x + B cos x

Знаходимо похідні у¢1 і у¢¢1:

у¢1 = A cos x – B sin x, у¢¢1 = – A sin x – B cos x

Підставляємо у1, у¢ 1 і у ¢¢1 в рівняння (*):

–А sin x – B cos х– 2A cos x + 2В sin x + А sin x + В cos x º sin x.

 
 

Прирівнюючи коефіцієнти при sinx і cosx в лівій і правій частинах тотожності, маємо:

 
 

Тепер знайдемо частинний розв¢язок у 2 для рівняння у ¢¢–2 у ¢ + у = е–х (**)

Так як a = –1 не є коренем характеристичного рівняння, то частинний розв¢язок у2 шукаємо у вигляді:

у 2 = Ае–х

 
 

Підставляючи у 2, у ¢2 і у ¢¢2 в рівняння (**), одержимо .

 
 

Таким чином, частинний розв¢язок даного диференціального рівняння буде

 
 

а його загальний розв¢язок буде:

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.013 сек.)