АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Розвиток дитини від народження до пубертатного періоду
Вік
| Фізичний
розвиток
| Сенсорне сприйняття
| Розвиток ЦНС
| Розвиток мови
| Комунікації
| Емоції
| Свідомість
| Ново-народ-жений
| Рухливість обмежена, багато оформлених рефлексів (наприклад, смоктання, хватання та ін.)
|
Визначає джерело звуку, повертає очі та голову в його сторону
| Швидко вчиться повертати голову до джерела звуку перед кормлінням
|
Єдиний звук, який подається – плач
| Діти поділяються на активних, середньо-рухливих та тихих по реакції на нову людину
| Ще не диференційо-вані; діти знаходяться в стані бадьорості чи сплять
|
До 6-7-ми місяців не мають відношень чи переконань
| До 2-х місяців
|
Лежачи на животі піднімає підборіддя
| Фокусує, координує погляд, реагує на картинки з схематичним зображенням обличчя людини; високі звуки неприємні
|
Забуває по присутність об’єкта через
15 секунд після його зникнення
з поля зору
| Період максимального плачу; в основному, присутній голосний „а” та інші голосні звуки
|
Починає посміхатись своїй мамі з 4-го тижня; чітко пов’язує плач з соціальним оточенням
|
Диферен-ційовані на позитивні та негативні
| 2–4 місяці
|
Піднімає голову, лежачи на животі;
повертає її до джерела звук
|
З’являється впізнання предметів,
оцінка трьохвимірності простору
|
Відрізняє маму поміж іншими, проте не розуміє, що вона лише одна; все, що навколо неї відбувається,
радує її
| Починається утворення звуків (гукання); реагує на людський голос та посмішку, звертання до нього, інколи сміється
| Грається з різними предметами, наприклад, з брязкальцем, якщо його дати дитині в руки; починає диференцію-вати своє відношення до людей, що її оточують
| Чітко вияв-ляються ознаки позитивних і негативних емоцій, під час
гукання – посмішка
| 4–6 місяців
|
Простягає руки для контакту з предметами хватає їх, залучаючи всі пальці, крім великого
|
Тягне предмети до рота, вивчаючи їх; посміхається у відповідь на картинку, що рухається з зображенням обличчя людини
|
Переживає стрес при спогляданні картинки, на якій три рази зображена його мама
|
В гуканні добре вирізняються голосні звуки та з’являються приголосні
|
До кінця періоду дійсно добре відрізняє дорослих
|
Позитивні емоції на присутність людей стають вибірковими; з’являються окремі
емоції – страх, злість
| 6–8 місяців
| Недовго може сидіти без підтримки і стояти з підтримкою, хватає предмети, використовуючи вказівний і великий пальці
|
Фокусує увагу
на виразі обличчя, а не на загальних рисах лиця людини
| Розуміє, що предмети, який зникнув з
поля зору, продовжує існувати, навіть якщо його не видно
| 8–10 місяців
| Повзає і намагається стояти самостійно, сама тримає пляшечку при годуванні
|
Розвивається відчуття
глибини
|
Вдоскона-люється поняття про „постійність існування предмета”; шукає предмет, який зник
|
Часто намагається повторити почуті звуки, проте, не завжди це виходить правильно
|
Надає перевагу грі з людьми, а не самій з собою;
починає копіювати інших в рухах
| Боязливо ставиться до незнайомих людей, які ведуть себе надто нав’язливо, посміхається своєму зображенню в дзеркалі
|
З’явля-ються ознаки відчуже-ння, коли її
сварять за погану поведінку
| 10-12 місяців
|
Може ходити
з підтримкою, перестає тягнути всі предмети до рота
|
Перестає засмучуватись при раптовому, неочікуваному зникненні об’єкта
|
Разом з першими словами починає створювати
і використову-вати слова, які означають предмети чи явища
| Першими словом часто є іменник,
який має узагальню-юче значення (наприклад „киця” може означати багато чотириногих тварин)
|
У присутності мами можуть зменшуватись збудливість, увага та здатність реагувати на сторонні стимули
|
У хлопчиків і дівчаток виникає різниця в способі само-утвердження, з’являється готовність торкнутись до інших
|
Розуміння батьківських прохань залишається дуже примітивним та стосується певних ситуацій
| 12–18 місяців
| Самостійно ходить вже до 13-ти місяців; допомагає одягати себе, їсть сама, спускається із сходів
|
Швидко розвивається здатність використовувати предмети за призначенням
| До 7-ми років розвивається здатність встановлювати зв’язок між зображенням об’єкта та думками про нього (абстрагування)
|
Мовний репертуар складає 3–50 слів; мова, в основному, „телеграфна”, наприклад „всі – пішли - кухня”
|
До кінця періоду виникають ревнощі та боротьба за іграшки; радіє окремим людям чи подіям
| Зникає страх перед незнайомими об’єктами, людьми і звуками; до кінця періоду з ревнощами ставиться до інших дітей
|
Поведінка до 6–7-ми років визначається бажанням уникнути покарання та задовольнити потреби
| 18 місяців – 2 роки
| Бігає, але часто падає, піднімається по сходах, тримаючись за палець чи перила; хлопчики ростуть дещо швидше за дівчаток
|
Помічає перестановку предметів, навіть якщо не бачить їх руху
|
Думає, що всі бачать те ж, що і вона; так, наприклад, дитина, закриває очі, та не бачачи вас, думає, що ви її теж не бачите
|
Використовує два слова разом (іменник та доповнення), множинне число та інші граматичні форми
|
Одиночні ігри припиняються; більш звичні паралельні ігри між дітьми, які знаходяться в одній кімнаті
| До кінця періоду з’являється боязнь темноти і вигаданих створінь; більш чутлива до насмішок
| Дитяча самооцінка морального кодексу батьків складається тільки з простих категорій: добре – погано
| 2–3 роки
| Нічне сечовипускання відбувається рідше, контроль над м’язами сфінктера дозволяє привчити дитину до туалету; вдосконалю-ються навики самостійно їсти
|
Зростає
здатність класифікувати різноманітні об’єкти за однією чи декількома загальним
ознакам
|
Об’єднує 3-4 слова, починає користуватись часовими дієсловами, слідкує за порядком слів у реченні
|
Робить спроби допомогти в домашніх справах; зростає взаємодія між дітьми, які граються
| Хлопчики, більше ніж дівчатка, прагнуть фізично самоутверди-тись; діти намагаються отримати велику незалежність
|
З’являється комплекс реакцій провини, проте він все ще залишається ситуативним
| 3–5 років
| Дівчатка починають випереджати хлопчиків в розвитку скелету; мозок складає ¾ маси мозку дорослої людини
|
|
Розуміє, що об’єкт може частково змінюватись, проте, не повністю (наприклад вода-лід), проте, рідко розуміє чому це відбувається
| Речення стають довгими і складними, вдоскона-люється правильність мови, використову-ється активний і пасивний стан
|
На поведінку починають впливати однолітки; ідентифікація себе з одним з батьків тієї ж статі сильніша
| Збільшується задоволення від самостійно вирішеної проблеми; пізнається чутливість до думок та ставлення інших людей
|
З’являється відчуття провини та самоконтролю
| 5–7 років
|
До 6-ти років маса мозку досягає 90% мозку дорослої людини; нервові шляхи, в основному, сформовані
|
|
Користується поняттями і правилами, проте рідко та в залежності від ситуації
| Виправляється неправильні закінчення слів у множині (кіно), збільшуються та усклад-нюється словниковий запас, який тепер пов’язаний зі школою
|
Спілкується з однолітками більше, ніж з дорослими; рольові ігри дають різний соціальний досвід
|
Діти активно задіяні у вивчення своєї зовнішності
|
Уявлення про „правильність” змінюється: перед правилами більше поваги, ніж страху
| 7–11 років
| Збільшується сила і швидкість м’язового скорочення, покращується координація рухів, проворність
|
| Здатна до узагальнення та бачення окремих частин в цілому, відбирає предмети у відповідності з їх розміром та масою
| До кінця періоду, майже повністю, володіє всіма складними граматичними формами
| Соціальна взаємодія сильніша між дітьми однієї статі; з дітьми протилежної статі вона мінімальна
| Емоції менше проявляється в фізичному плані, а більше у вербальних комунікаціях з однолітками
| Дитина робить вчинки, орієнтуючись на те, що отримає якесь заохочення, чи не порушить закони
| 11–13 років
|
Дівчата починають швидко рости і до кінця періоду випереджають хлопців в середньому на 2,5 роки.
|
| Здатні обдумувати предмети чи події, підбираючи подумки велику кількість рішень; використовують абстрактні правила для вирішення задач на мислення
| Словниковий запас поповнюється технічними і спеціальними термінами; збільшується набір слів, які описують явище
|
Загальні інтереси, почуття та плани пов’язані з однолітками відповідної статі
|
Перехідний період – віддалені від батьків; виникають почуття до осіб іншої статі
|
При здійсненні вчинків керуються універсаль-ними етичними принципами
|
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. – С-Пб: Сотис, 1998. – 526 с.
2. Батуев А.С., Никитина И.П., Журавлев В.А., Соколова Н.Н. Малый практикум по физиологии человека и животных: Учебн. пособие / Под ред. А.С. Батуева. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2001. – 348 с.
3. Белецкая В.И., Громова З.П., Єгорова Т.И. Школьная гигиена: Учебное пособие для студентов пед. институтов. – М., 1983.
4. Бугаев К.Е., Марусенко Н.Н. и др. Возрастная физиология. – Ростов-на-Дону: Ворошиловградская правда», 1975. – С. 80 – 85.
5. Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові: Фізіологічні та клінічні основи: Навч. посіб. для студ. вищ. мед. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Л.: Світ, 2001. – 175 с.
6. Гіттік Л.С. Вступ до загальної фізіології людини і тварин: Навч. посібник. – Луцьк: Ред.-вид. відд. „Вежа“ Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 100 с.
7. Дубровский В.И. Валеология. Здоровый образ жизни, М.: Флинта, 1999. – 560 с.
8. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. М.: Высшая школа, 1985. – 384 с.
9. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма: (Основы учения о клетке и развитии организма, нервная система, опорно-двигат. аппарат): Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. № 2111 «Педагогика и психология (дошк.)». – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1986. – 287 с.: ил.
10. Любимова З.В. и др. Возрастная физиология. В 2 ч. Ч. 1: Учебник / З.В. Любимова, Н.В. Маринова, А.А. Никитина. – М.: ВЛАДОС, 2004. – 304 с.
11. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студентів небіологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. – К.: професіонал, 2004. – 480 с.
12. Медична біологія / За ред.. В.П. Пішака, Ю.І. Мажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 656 с.: іл. ISBN 966-7890-35-X.
13. Начала физиологии. Учебник для вузов /Под ред. Акад. А.Д. Ноздрачева. – С.-П.: Лань, 2001. – 1088 с.
14. Обреимова Н.И., Петрухин А.С. Основы анатомии, физиологии и гигиены детей и подростков. - М.: Изд. Центр «Академия», 2000. – 376 с.
15. Плахтій П., Кучерук О. Фізіологія людини. Нейрогуморальна регуляція функцій: Навчальний посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 200. – 336 с.
16. Плахтій П.Д. Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язової діяльності: Навчальний посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 2006 – 464.
17. Плиска О.І. фізіологія: Навч. посіб. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – 362 с.
18. Практические занятия по курсу «Физиология человека и животных» / Под общей ред. Р.И. Айзмана, И.А. Дюкарева. – Новосибирск: Сиб. Унив. Изд-во, 2003. – 120 с.
19. Сапин М.Р., Брыскина З.Г. Анатомия и физиология детей и подростков. – М.: Академия, 2004. – 456 с.
20. Сапин М.Р., Сивоглазов В.И. Анатомия и физиология человека (с возрастными особенностями детского организма). - М.: Изд. Центр «Академия», 1999. - 448 с.
21. Сиротюк А.Л. Нейропсихологическое и психофизиологическое сопровождение обучения. – М.: ТЦ Сфера, 2003. – 288. ISBN5–89144–303–1.
22. Смирнов В.М., Будылина С.М. Физиология сенсорных систем и высшая нервная деятельность. 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2004. – 304 с.
23. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник. – К.: УСМП, 2001. – С. 33 – 60.
24. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. Пособие для пед. ин-тов / А.Г. Хрипкова, М.В. Антропова, Д.А. Фарбер. – М.: Просвещение, 1990. – С. 164-173.
25. Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. Вводный курс: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 656 с.
26. Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение.: пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 239 с.
27. Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія. – К.: Вища школа, 1982. – 268 с.
28. Физиология плода и детей / Под ред. В.Д. Глебовского. - М.: Медицина, 1988. - 223 с.
29. Физиология человека: в 2 т. / Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. - М.: Медицина, 1997. - Т.1 - 480 с,, Т.2 - 368 с.
30. Физиология пищеварения: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1974. – 762 с.
31. Физиология почки: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1972. – 398 с.
32. Физиология терморегуляции: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1984.- 470 с.
33. Филатова С.А., Безденежная Л.П., Андреева Л.С. Геронтология. – Ростов н/д: Феникс, 2004. – 512 с. (Серия “СПО„).
34. Цибенко В.О. Фізіологія серцево-судинної системи. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 248 с.
35. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища шк., 2003. – 463 с.
36. Чувин Б.Т. Физиологическая регуляция функций организма человека: Учеб. Пособие для студ. Мед. училищ и колледжей.-М.: ВЛАДОС, 2003. – 176 с.
37. Шевчук В.Г. Посібник з фізіології. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – 576.: іл. ISBN 966–8609–17–4.
38. Шмалей С.В. Діагностика здоров’я, Херсон, 1994. – 206 с. 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | Поиск по сайту:
|