|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Програмне розширення офісних пакетів Microsoft Office. Обмін даними між додаткамиКомпанією Microsoft створено сімейство програм для підтримки офісної діяльності -Microsoft Office. Комплект програмних продуктів Microsoft Office включає кілька додатків, що утворюють єдине середовище для обробки будь-якої інформації. До складу Microsoft Office входить потужний текстовий процесор Microsoft Word, електронні таблиці Microsoft Excel, засіб для підготовки і демонстрації презентацій Microsoft PowerPoint, а також інструмент організації й планування роботи Microsoft Outlook, система управління базами даних (СУБД) Microsoft Access. Microsoft Office відрізняється тісною інтеграцією додатків. Це означає, що всі програми, які входять до складу Microsoft Office, «уміють» обмінюватися інформацією і дозволяють робити це досить просто. Наприклад, якщо необхідно підготувати звіт за результатами фінансового періоду, що містить ілюстрації, то дані можна обробити в Microsoft Excel, побудувати на їхній основі графіки й діаграми, потім помістити їх у текст документа, створений у Microsoft Word. Переміщення діаграми здійснюється за допомогою операцій копіювання в буфер обміну Microsoft Windows і вставки в документ, що доступні через основне меню програм, через панелі інструментів, через гарячі клавіші або через контекстне меню, яке з'являється при натисканні на праву кнопку миші. Нарешті, ілюстрацію, як і будь-який інший об'єкт, можна «зв'язати» із документом, просто «захопивши» мишею в одному додатку і «перетягнувши» на потрібне місце в іншому (режим «Drag and Drop»). Додатки Microsoft Office допускають обмін будь-якими даними між будь-якими додатками. Наприклад, можна використовувати діаграми з Microsoft Excel для оформлення звітів у Microsoft Word або для ілюстрації презентації у Microsoft PowerPoint. Можна помістити частину таблиці з Excel у текст документа Word або в слайд PowerPoint, а можна імпортувати в базу даних Microsoft Access. Крім того, будь-який додаток Microsoft Office дозволяє помістити в документ (будь то текст, електронна таблиця, презентація чи база даних) малюнок у будь-якому форматі, а також відеофрагмент або просто звуковий ролик. При перенесенні окремих об'єктів з одного додатка в інший, крім звичайної операції копіювання/вставки, можна використовувати механізм зв'язування оригінального об'єкта і його копії. У цьому випадку при зміні вихідних даних у таблиці Excel змінюється побудована на їхній основі діаграма, а разом із нею і та копія діаграми, що міститься в документі Microsoft Word. Це дає можливість ефективної роботи зі складеними документами, у яких використовуються різні джерела. Наприклад, дані можна взяти з бази даних Access. Вони будуть обновлятися автоматично і кожен, хто захоче ознайомитися з таким документом, побачить останні цифри. Сімейство Microsoft Office містить набір інструментів, спільних для всіх додатків. До них належать механізми перевірки правопису й граматики, засіб для малювання, інструмент для створення яскравих заголовків, редактор організаційних діаграм, інструмент для редагування математичних формул, редактор фотозображень, бібліотека картинок і т. д. Сюди ж належать і панелі інструментів, і навіть меню, що є стандартними елементами будь-якого додатка Microsoft Office. Названі інструменти встановлюються на диску один раз, а потім використовуються всіма додатками Microsoft Office. Ця особливість дозволяє заощадити місце на диску, забезпечує високу швидкість роботи додатків і єдиний інтерфейс. Можна легко почати роботу з будь-яким додатком Microsoft Office, вивчивши лише один із них. Починаючи з версії 97, у Microsoft Office входить новий додаток — Microsoft Outlook. Цей додаток являє собою інструмент для організації й планування персональної діяльності. Microsoft Outlook включає електронну пошту, базу контактів, календар і т. д. Але найголовніше — він зв'язує всі додатки, виступаючи як засіб організації роботи з ними. За допомогою Microsoft Outlook можна призначити зустріч, додавши в її опис супровідний документ. Це може бути список питань, що планується обговорити у форматі Microsoft Word, або звіт про результати року за продажами у форматі Microsoft Excel. Можна переслати складеним документ електронною поштою або у вигляді факсу-повідомлення. Microsoft Office, починаючи з версії для Windows 95, тісно інтегрований з операційною системою і використовує всі її переваги. Наприклад, при роботі з Windows 95 додатки сімейства Microsoft Office дозволяють використовувати ярлики (Shortcuts) як посилання на документи, а самі документи можна зберігати з використанням довгих імен (до 250 символів, включаючи пробіли). Працюючи в мережних операційних системах, додатки сімейства Microsoft Office підтримують спільну групову роботу кількох людей над спільними документами. Існує можливість використання матеріалів, розташованих не тільки на локальному диску робочої станції, але й на сусідньому комп'ютері або на сервері мережі. Електронною таблицею Microsoft Excel, або базою даних Microsoft Access. Її можуть одночасно користуватися кілька людей. Microsoft Word дозволяє створити документ, над різними частинами якого можуть одночасно працювати різні люди. Microsoft PowerPoint дозволяє проводити відеоконференції. При цьому презентація показується одночасно на екранах усіх учасників конференції. Крім того, усі додатки Microsoft Office підтримують роботу з електронною поштою. При роботі над документом, що вимагає коректури кількох людей можна послати цей документ поштою в режимі послідовного розсилання. Як тільки один учасник роботи закінчить вносити поправки, документ відправляється до наступного учасника. Після того як документ обійде всіх зазначених Я у розсиланні людей, він повертається до того, хто його надсилав, при цьому всі Я позначки й поправки будуть позначені окремим кольором для кожного учасника спільної роботи. Поправки можна переглянути й вирішити, які з них потрібно прийняти, а які скасувати. При підготовці документа часто виникає потреба в інформації, що знаходиться або у файлі бази даних, або на сервері баз даних (це може бути, наприклад Microsoft SQL Server). Зазвичай у таких випадках використовуються спеціальній додатки-клієнти, що підтримують механізм ODBC. Він забезпечує можливість одержання даних будь-яким додатком-клієнтом від будь-якого додатка-сервера. Механізм ODBC є одним зі стандартних елементів Microsoft Office, доступним усім додаткам, що належать до сімейства. Додатки Microsoft Office мають широкий набір функцій, розрахованих на різні категорії користувачів. Зрозуміло, однак, що яким би великим не був програмний продукт, він не може містити абсолютно всі специфічні функції, потрібні різним людям. У Microsoft Office вбудована універсальна мова розробки Microsoft Visual Basic. Використовуючи її, кваліфікований користувач може легко створити як окрему утиліту, так і цілий додаток, що відповідає вимогам конкретної організації або підрозділу. Та сама програма мовою Visual Basic може використовувати об'єкти й документи з будь-якого додатка Microsoft Office. Microsoft Office має вбудовану підтримку технологій Інтернету, що дозволяє створювати гнучкі й прості у використанні Інтернет-рішення. Будь-який додаток Microsoft Office дозволяє зберігати документи у форматі HTML, використовувати вбудовані в документи посилання на об'єкти Інтернет-мереж і переглядати ресурси Інтранет й Інтернет. Нова версія Office, як єдиний формат зберігання файлів у всіх додатках, підтримує XML, що є загальновизнаним стандартом зберігання структурованої інформації. За допомогою Microsoft Office створення персональних Web-серверів стає процесом простим і зрозумілим кінцевому користувачеві. Microsoft Office дозволяє істотно спростити пошук інформації у корпоративних мережах. Це досягається шляхом створення внутрікорпоративних Web-серверів зі зручною і зрозумілою ієрархічною системою розміщення інформації. Наприклад, система обліку поточних документів складу може складатися з кількох взаємопов'язаних HTML-сторінок, що стосуються різних підрозділів складу або різних категорій продукції. Кожним елементом на сторінці такого сервера є посилання на реальний документ, наприклад, на зведення про стан окремого складу або відомість наявності товару за категоріями. Перегляд сторінок сервера можна здійснювати за допомогою Microsoft Internet Explorer або будь-якого додатка Microsoft Office. Такий Web-сервер дозволяє спростити процедуру доступу до інформації для рядових користувачів і займає зовсім небагато місця на диску, тому що містить в основному посилання. Якими б широкими можливостями не володів Microsoft Excel, завжди знайдеться така задача, яку стандартними можливостями пакету Microsoft Excel розв’язати неможливо. Для таких випадків, в пакет Microsoft Office, був інтегрований інструмент Visual Basic for Application(VBA), який дозволяє вирішити набагато більший спектр задач, що стоять перед користувачем і дозволяє користувачеві створити те середовище, яке є найбільш прийнятним для певного роду діяльності.
4.1.2. Призначення та основні поняття системи об‘єктно-орієнтованого програмування VBA: редактор, процедури та функції, основні конструкції та оператори мови
Об'єктно-орієнтоване програмування. Об'єктно-орієнтоване програмування це найбільш сучасний стиль в розробці комп'ютерних програм. Цей стиль використовується тому, що сучасне конструювання програм намагається добитися певної специфічної мети. Комп'ютерні програми повинні бути: • що модернізуються • що повторно використовуються • переносимими. Програми повинні бути такими, що перевіряються, щоб ви могли пересвідчитися, що вони роблять саме те, що повинні робити. Програми повинні бути такими, що модернізуються, щоб ви або будь-хто інший могли зрозуміти програму досить добре, щоб внести коректні зміни. Програми повинні бути повторно такими, що використовуються, щоб ви, лише одного разу написавши процедуру, потім могли повторно використати її при будь-якій необхідності. І, нарешті, програми повинні бути переносимими, щоб перенести їх на різні платформи з мінімальними переробками. Сучасна практика програмування шукає досягнення цих цілей в модульності комп'ютерних програм. Модульні комп'ютерні програми при розробці розбиваються на окремі частини, що іменуються модулями. Кожний модуль виконує специфічні, суворо певні функції перетворення і має доступ тільки до тих даних, які необхідні для даного перетворення. Код модуля, розроблений зі суворо певним інтерфейсом для інших модулів програми, дуже легкий для відладки, супроводу і розуміння. Іншим аспектом модульності є його замкненість, що додає упевненість в тому, що будь-які зміни, які ви вносите в код модуля, вплинуть тільки на функції цього модуля і ні на що інше. Таким чином, ці особливості полегшують відладку, супровід і розуміння коду. Об'єктно-орієнтоване програмування (ООП) максимально використовує принцип модульності. Програмний об'єкт в ООП називається "контейнером". Контейнер включає в себе дані і код, який знає, як маніпулювати цими даними. Іншими словами, програмний об'єкт це просто блок, що складається з коду і даних. Він може бути представлений як реальний фізичний об'єкт, наприклад у вигляді командної кнопки. Програмний об'єкт володіє специфічною функцією перетворення і містить весь необхідний код і всі необхідні дані для реалізації цієї функції, але його внутрішня робота прихована від стороннього ока. У більш традиційному програмуванні комп'ютерна програма розроблялася у вигляді функціональних наборів рядків, в яких блоки даних передавалися від модуля до модуля і кожний модуль модифікував або використав ці дані своїм способом. Модулі не містили даних, а тільки коди для модифікації будь-яких переданих даних. Якщо програма випадково передасть такій процедурі невірні дані, процедура все одно обробить їх, повернувши вам "сміття", або взагалі викличе аварію вашої системи. У об'єктно-орієнтованому програмуванні дані і код, який маніпулює цими даними, об'єднані в структурі, званій об'єкт. Замість того, щоб передавати дані від модуля до модуля для виконання різних обчислень, ви посилаєте повідомлення об'єкту, що містить ці дані, і таким чином доручаєте йому виробити обчислення. Передати об'єкту погані дані неможливо, бо дані, з якими об'єкт маніпулює, включені в цей об'єкт. Більш того не можна викликати або виконати об'єкт можна тільки послати йому повідомлення з ввічливим проханням виконати одну із задач, що вирішуються ним (звичайно, якщо об'єкт не знайде можливості здійснити необхідну маніпуляцію, то, швидше усього, йому доведеться ввічливо повідомити вам, що він не може задовольнити ваш запит). Основні поняття Visual Basic for Application. Мова програмування VBA виникла на основі мови Visual Basic(VB). VBA тісно пов’язаний з мовою VB. В VB і VBA використовуються ідентичні середовища розробки. Основна відмінність мови програмування VB і мови Visual Basic for Application в тому, що на мові Visual Basic створюються самостійні додатки, а проекти VBA працюють в середовищі Microsoft Office. Крім того слідує відмітити що, програма VBA не компілюється на відміну від VB, а інтерпретується. Це означає, що переведення програми в машинний код здійснюється в процесі її виконання і проекти VBA виконуються тільки з допомогою додатка, який підтримує VBA. При компіляції переведення програми в машинний код відбувається до запуску програми, тому скомпільовані додатки працюють швидше і займають менше пам’яті. Проте, по-перше, вони мають меншу гнучкість і, по-друге, на сьогоднішній день, комп’ютерна техніка настільки прогресивна, що швидкодія і об’єм пам’яті не є критичним моментом для офісних додатків (помітити різницю в швидкодії програм написаних на VB і VBA практично неможливо). Якщо ж говорити в загальному, то Visual Basic for Application — це інструмент розробки додатків. VBA — не просто стандартна макромова додатків Microsoft Office: цей інструмент застосовується для розширення функціональних можливостей додатків, у яких він використовується. Наприклад, можна додати власне меню або функцію до вбудованих засобів Excel, або створити свого майстра, щоб спростити створення презентацій в PowerPoint. Спільно використовуючи VBA з програмами Microsoft Office, можна вирішувати дуже складні задачі. Наприклад за допомогою VBA можна: 1. Створити макроси, які дозволяють автоматизувати роботу та розширюють функціональні можливості додатка, у який вбудований VBA. Структура проектів VBA. При рішенні задач за допомогою VBA потрібно створити проект. Проект включає кілька елементів. Розглянемо коротко кожний з цих елементів. Розробка проектів і створення додатків. Проекти VBA виконуються разом з іншими додатками. Додаток, у якому розробляється і виконується проект VBA, називається основним. Наприклад, можна створити проект VBA, що працює разом з Microsoft Excel. У цьому випадку Excel є основним додатком. Фактично, не використовуючи основний додаток, не можна побудувати додаток VBA. Середовище розробки VBA. VBA має власне середовище розробки, що називається інтегрованим середовищем розробки або IDE. VBA IDE — це вікно, що містить меню, інші вікна й елементи, що застосовуються при створенні проектів VBA. Редактор VBA активізується командою Сервіс, Макрос, Редактор Visual Basic або натисненням кнопки Редактор Visual Basic панелі інструментів Visual Basic або комбінації клавіш <лівий Alt> + <F11>. Повернутися з редактора Visual Basic в робочу книгу можна натисненням кнопки Viev Microsoft Excel панелі інструментів Standard. В результаті ви потрапляєте в середовище розробки додатків редактора VB. Інтерфейс редактора Visual Basic складається з наступних основних компонент: · вікно Project – VBA Project (Проект); · вікно редагування коду. Вікно розробки має стандартний вигляд для Windows додатків: рядок меню, панель інструментів і два вікна Project (Проект) i Propetis (Властивість). У вікні Project – VBA Project відображається реєстр модулів і форм, які входять до створюваного проекту. Модуль – це лист (не плутати з робочим листом), де набирається код (програма). Подвійним натисненням по значку модуля можна відкрити відповідний модуль. Значок активного модуля виділяється сірим кольором. У VBA кожний робочий лист має модуль. Щоб додати його в проект, необхідно вибрати команду: Вставка, Модуль. В результаті з’являється робочий лист модуля. Для створення програм потрібно скористатись: Вставка, Процедура. Існують два способи запуску програми: 1. Встановити курсор в будь-яке місце програми і натиснути функціональну клавішу F5. 2. Натиснути з будь-якого місця програми піктограму пуск. Виникне модальне вікно (модальне – це означає, що поки ми його не погасили, не можна виконувати ніякі інші дії). Щоб повернутися в модуль, треба натиснути клавішу ОК. Основи мови VBA. Допустимі імена. У VBA користувач визначає імена змінних, функцій, процедур, типів, констант та інших об’єктів. Імена, які вводить користувач, повинні відображати суть позначуваного об’єкту, щоб зробити програму такою, що легко читається. У VBA існують такі обмеження на імена: 1. Довжина імені не повинна перевищувати 255 символів. 2. В імені не може бути крапок, прогалин і наступних символів: %, #, @, $,!, &. 3. Ім’я може містити будь-яку комбінацію букв, цифр, символів, які починаються з букви. 4. Не рекомендується вживати імена, які співпадають з ключовими словами VBA і іменами вбудованих функцій і процедур. 5. Імена повинні бути смисловими. Типи даних. Типи даних відносяться до фундаментальних понять будь-якої мови програмування. Дані можуть бути представлені у вигляді змінних або констант. Константи не можуть змінювати свої значення. Використання констант дозволяє легко читати та виправляти програми. Значення константи задається один раз при об’явленні константи. Синтаксис: [Public | Private] Const Ім’яКонстанти [As Тип] = Вираз Таблиця 4.1.1.
Наведемо приклади числової і рядкової константи: Private Const ПроцСтавка As Single = 0.2 Public Const As String = “abc”. Змінні використовуються для тимчасового зберігання даних в оперативній пам’яті, тобто вони ідентифікують області в пам’яті, де зберігається деяка інформація. Після того, як змінна об’явлена, вона вказує на одну і ту ж область пам’яті до тих пір, поки вона не буде знищена. VBA дозволяє об’являти змінні двома способами: явно і неявно. Явне об’явлення змінної означає, що змінна повинна бути об’явлена раніше, ніж її буде використано. Явно змінну можна об’явити одним з наступних способів: Dim ан’я_змінної [As тип_даних]- для оголошення локальної змінної – видимої тільки у цій процедурі, при виході з процедури її значення буде втрачено. Public ан’я_змінної [As тип_даних]- для оголошення глобальної змінної – видимої у всіх процедурах усіх модулів. Вона може бути оголошена у стандартному модулі. У процедурах обробки подій об’єктів форми можуть оголошуватись тільки локальні змінні, а використовуватись можуть і глобальні змінні анного проекту. Приклади: Dim Сost As Currency; Public a, b, KrokZm As Single Неявне об’явлення змінної здійснюється включенням в кінець її імені спеціального символу, який встановлює тип змінної. В цьому випадку змінну немає необхідності об’являти перед тим, як її використовувати. Допустиме використання наступних символів для визначення типів: Таблиця 4.1.2.
Тип даних визначає множину допустимих значень, які може приймати вказана змінна. В VBA використовуються наступні типи даних: Таблиця 4.1.3.
Області видимості змінних. 1. Змінні рівня процедури розпізнаються тільки в процедурі, в якій вони описані за допомогою інструкції Dim i Static. Такі змінні називаються локальними. 2. Змінні рівня модуля використовуються тільки в модулі, в якому вони описані перед процедурою за допомогою інструкції Dim або Private, але не в інших модулях даного проекту. 3. Змінні рівня модуля, які описані за допомогою інструкції Рublic, є доступними для всіх процедур проекту. Такі змінні називаються відкритими. Час життя змінної. Змінна Private зберігає своє значення до тих пір, поки виконується процедура, в якій вона описана. Змінні, які описані як Static зберігають своє значення після виходу з процедури, поки працює програма. Масиви. Масивом називається впорядкована послідовність величин, які позначені одним іменем. Впорядкованість полягає в тому, що елементи масиву розміщаються в послідовних комірках пам’яті. Щоб звернутись до елементу масиву треба вказати ім’я масиву та індекс елементу масиву. Елементи масиву мають один і той самий тип. Масиви бувають статичні, динамічні, одновимірні та багатовимірні. Статичні масиви - це масиви, які мають постійний або фіксований розмір. Синтаксис: Dim Ім’яЗмінної(індекси) [As Тип] [,Ім’яЗмінної(індекси) [As Тип]] … Таблиця 4.1.4.
Приклади Dim A(12) As Integer – одномірний масив цілих чисел. Розмір – 12 елементів. Причому за замовчуванням перший елемент масиву – А(0), а останній – А(11). В цьому випадку говорять, що 0 – базовий індекс. Його можна змінити, написавши інструкцію Оption Base 1. Тоді першим елементом масиву буде А(1). Dim B(3, 3) As Single – двовимірний масив (матриця) дійсних чисел. Динамічні масиви Іноді в процесі виконання програми необхідно змінити розмір масиву. В цьому випадку масив об’являють як динамічний. Для цього при об’явленні не треба вказувати розмірність, наприклад Dim R() As Single Потім в програмі необхідно обчислити необхідний розмір масиву в деякій змінній, наприклад, n і змінити розмір динамічного масиву за допомогою інструкції ReDim. Синтаксис: ReDim [Ім’яЗмінної (Індекси) [As Тип] [,Ім’яЗмінної (Індекси) [As Тип]] … Таблиця 4.1.5.
Приклад 1. ReDim R(1 to 10) – в цьому прикладі встановлюються межі динамічного масиву від 1 до 10. Приклад 2. Dim B() As String N = 2 M = 2 ReDim B(N, M) N = 3 M = 3 ReDim(N, M) В цьому прикладі показано використання інструкції ReDim. Операції VBA. В програмах на VBA можна використовувати стандартний набір операцій над даними. Існує три типи операцій: математичні (виконуються над числами і їх результатом є числа), відношення (виконуються не лише над числами і їх результатом є логічні значення, наприклад х < у), логічні (застосовуються для логічних виразів і їх результатом є логічні вирази, наприклад Not x And y). Математичні операції: +, -, *, /, \ (цілочисельне ділення), Mod (залишок від ділення), ^ (піднесення до степені). Операції відношення: <, >, <=, >=, <> (не рівно), =. Логічні операції: виконуються з даними логічного типу (boolean). Таблиця 4.1.6.
Нехай ми маємо два вирази: X = (а > b) X = 3 > 2 true Y = (c = d) Y = 4 = 5 false Результат обчислення логічної операції, в залежності від значень операндів X і Y наведені у таблиці. Таблиця 4.1.7.
Інші операції. [Рядок1] & [Рядок2] – зчеплення рядків. Для зчеплення рядків допустимо використання операції [Рядок1] + [Рядок2], але рекомендується застосовувати знак & (амперсант). Приклад: S1 = “Hello” S2 = “Word” S = S1 & S2 Пріоритети (старшинство) операторів: арифметичні > порівняльні > логічні. 1. Арифметичні: виклик функції і дужки, ^, -(зміна знаку), [*; /], \, mod, [+; -]. 2. Порівняльні: однакове старшинство для всіх 3. Логічні: Not, And, Or, Xor, Equ. Вбудовані функції. В VBA є великий набір вбудованих функцій і процедур, використання яких суттєво спрощує програмування. Ці функції можна розділити на наступні основні категорії: математичні функції, функції перевірки типів, функції перетворення форматів, функції обробки рядків, функції дати і часу. Математичні функції дозволяють проводити будь-які обчислення.
Таблиця 4.1.8.
Таблиця 4.1.9. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.025 сек.) |