Рівень 3

Рис.5.1.4. Графічне відображення ієрархічної структури БАЗА ДАНИХ

Перевагами ієрархічної моделі є простота організації, наявність заздалегідь заданих зв'язків між сутностями, подібність з фізичними моделями даних. Це дозволяло домогтися прийнятної продуктивності ієрархічних СУБД повільних ЕОМ з дуже обмеженими обсягами пам'яті. Але, якщо дані не мали деревоподібної структури, то виникала маса складностей при побудові ієрархічної моделі і бажанні домогтися потрібної продуктивності.

У мережевій структурі, при тих самих основних поняттях (рівень, вузол, зв‘язок) кожен елемент цієї бази даних може бути пов'язаним з будь–яким іншим елементом. Рис.5.1.5. Графічне відображення мережевої структури.

На рис. 5.1.5. відображена мережева структура бази даних у вигляді графа.

У мережевій моделі дані організовуються у вигляді довільного графа. Недоліками є жорстка структура та висока складність реалізації.

Недоліком як ієрархічної так і мережевої моделей є те, що структура даних задається на етапі проектування бази даних та не може бути змінена при організації доступу до неї.

В об’єкт орієнтованих базах даних окремі записи є об’єктами. Між записами бази даних та функціями їх обробки встановлюються взаємозв’язки за допомогою механізмів, що подібні відповідним зв’язкам у ООП мовах програмування. Об’єктно–орієнтовані моделі сполучають особливості мереженої та ієрархічної моделі та використовуються для створення великих баз даних зі складною структурою.

Реляційна модель отримала свою назву від англійського слова relation та була запропонована в 70-х роках Е. Коддом. Реляційна база даних являє собою сукупність таблиць, що пов’язані відношеннями. Перевагами реляційної моделі є простота, гнучкість структури, зручність реалізації не ЕОМ, наявність теоретичного опису. Більшість сучасних баз даних є реляційними.

Типи зв'язків. Всі інформаційні об‘єкти предметної області пов‘язані між собою. Розрізняють зв‘язки декількох типів, для яких введені наступні позначення:

§ Один до одного (1:1)

§ Один до багатьох (множини) (1:М)

§ Багато до багатьох (множина до множини) (М:М).

Розглянемо ці типи зв‘язків на прикладі.

Приклад. Дана сукупність інформаційних об‘єктів, яка відображає учбовий процес у ВУЗі:

СТУДЕНТ (Номер, Прізвище, Ім‘я, По батькові, Стать, Дата народження, Група)

СЕСІЯ (Номер, Оцінка 1, Оцінка2, Оцінка3, Оцінка4, Результат)

СТИПЕНДІЯ (Результат, Відсоток)

Викладач (Код викладача, Прізвище, Ім‘я, По батькові)

Зв‘язок один до одного (1:1) передбачає, що в кожен момент часу одному екземпляру інформаційного об‘єкта А відповідає не більше одного екземпляра інформаційного об‘єкта В і навпаки.

А1 В1

А2

А3 В2

Рис. 5.1.6. Графічне представлення реального відношення 1:1

Приклад. Прикладом зв'язку 1:1 може служити зв‘язок між інформаційними об‘єктами СТУДЕНТ і СЕСІЯ

СТУДЕНТ ↔ СЕСІЯ

Кожен студент має визначений набір екзаменаційних оцінок за сесію.

При зв‘язку один до багатьох (множини) (1:М) одному екземпляру інформаційного об‘єктів А відповідає 0, 1 або більше екземплярів об‘єкта В, але кожен екземпляр об‘єкту В пов‘язаний не більш чим з одним екземпляром об‘єкта А

А1 В1

А2 B2

А3 В3

Рис.5.1.7. Графічне представлення реального відношення 1:M

Приклад. Прикладом зв'язку 1:M може служити зв‘язок між інформаційними об‘єктами СТІПЕНДІЯ і СЕСІЯ

СТІПЕНДІЯ ↔→ СЕСІЯ

Встановлений розмір стипендії за результатами сесії може повторюватися багато разів для різних студентів.

Зв‘язок багато до багатьох (М:М) передбачає, що в кожну одиницю часу одному екземпляру інформаційного об‘єкта А відповідає 0, 1 або більше екземплярів об‘єкта В і навпаки.

А1 В1

А2 В2

А3 В3

Рис.5.1.8. Графічне представлення реального відношення М:М

Приклад. Прикладом зв'язку М:М може служити зв‘язок між інформаційними об‘єктами СТУДЕНТ і ВИКЛАДАЧ

СТУДЕНТ ВИКЛАДАЧ

Один студент навчається у багатьох викладачів, і один викладач навчає багатьох студентів.

Поиск по сайту: