|
|||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Показники міжнародної спеціалізації економіки країниМіжнародно спеціалізовані галузі -галузі які беруть найактивнішу участь в МПП. Для них характерна висока частка продукції на експорт та високий рівень внутрішньогалузевої спеціалізації. Міжнародно спеціалізована продукція — це продукція, яка є предметом двосторонніх та багатосторонніх угод про розподіл виробничих програм і за умови виготовлення в одній чи декількох країнах і значною мірою задовольняє потреби світового ринку в ній. Основними показниками рівня міжнародної спеціалізації галузі є такі:
1. коефіцієнт відносної експортної спеціалізації:
де Eк — питома вага товару в експорті країни; Ес — питома вага товару в світовому експорті. Якщо Кr > 1, то галузь або товар вважаються міжнародно спеціалізованими; 2. експортна квота у виробництві галузі:
де Е— обсяг експорту за даний період; Овн— обсяг внутрішнього виробництва. Експортна квота характеризує значення експорту продукції певної галузі для економіки країни. 3. індекс товарності. Індекс товарності характеризує міру участі національного господарства в МПП.
де E — річний експорт; I — річний імпорт; ВВП — річний валовий внутрішній продукт. Форми і головні сфери розвитку міжнародного кооперування виробництва Другим елементом у МПП є міжнародне виробниче кооперування, тобто об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку. Коопераційні зв'язки проявляються на світовому, міжгалузевому або внутрішньогалузевому рівнях. Основні методи кооперування:. 1) здійснення спільних програм, вони реалізуються у двох формах: ¾ підрядне кооперування; ¾ організація спільного виробництва. 2) договірна спеціалізація завданням якої є розмежування виробничих програм і закріплення за кожним учасником певного асортименту кінцевої продукції. 3) створення спільних підприємств – це об'єднання на пайовій основі власності партнерів, спільне управління підприємством, спільна відповідальність по виробничим і комерційним ризикам, розподіл прибутку між партнерами згідно з умовами договору. Найбільш поширені в усьому світі спільні підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та акціонерних товариств (АТ). Головні сфери співробітництва міжнародного кооперування виробництва: а) виробничо-технічне співробітництво; б) співробітництво у сфері реалізації кооперованої продукції; в) співробітництво у після продажному обслуговуванні кооперованої продукції. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |