АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність та роль міжнародної торгівлі в системі МЕВ

Читайте также:
  1. Cтиль керівництва: сутність, вимоги у його сучасних умовах
  2. I. Сутність і види соціальних змін.
  3. III. Соціальна політика, її сутність і функції.
  4. Адміністративні методи регулювання зовнішньої торгівлі.
  5. Аудит у системі господарського контролю
  6. В чому полягає соціальна сутність браку – 15 б.
  7. Взаємозв’язок зовнішньої торгівлі, валютних курсів і платіжного балансу
  8. Визначаючи сутність девіантної поведінки, необхідно зазначити, що вона поділяється на два типи.
  9. Виробничі можливості в економічній системі та проблема економічного вибору
  10. ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ «ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»
  11. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв’язків
  12. Власність як економічна категорія. Сутність власності, її економічний та правовий зміст

 

Міжнародна торгівля - історично перша форма МЕВ, що являє собою обмін товарами і послугами між виробниками та споживачами різних країн.

Зовнішня торгівля – торгівля однієї країни з іншими, що складається з оплачуваного експорту та імпорту.

Сутність міжнародної торгівлі можна розглядати як процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами МЕВ (операційний підхід) і як особливий тип суспільних відносин у системі світового господарства, що виникає між державами у процесі обміну товарами і послугами (державно-політичний).

 

Порівняльна характеристика підходів щодо сутності міжнародної торгівлі

Критерії Підходи
операційний державно-політичний
Суб’єкти Фізичні та юридичні особи, держави, міжнародні організації Держави та міжнародні організації
Цілі Реалізація економічних інтересів (експорт – отримання прибутку: імпорт – задоволення потреб у дефіцитних ресурсах і товарах) Досягнення політичних і економічних інтересів держав; гармонізація світової торгівлі на недискримінаційній основі
Інструменти Комерційні угоди і контракти Зовнішньоекономічні та зовнішньоторговельні політики держав та їх інтеграційних угруповань; міждержавні угоди та домовленості; норми міжнародного торговельного права;
Предмет МТ як сфери знань Організація здійснення експортно-імпортних операцій Організація торгівельного обміну
Об’єкт Операція з експорту чи імпорту Процес торгівельного обміну

 

Міжнародна торгівля як обмін товарами і послугами є не тільки зовнішньою ознакою існування світового ринку, а й матеріальною основою міжнародних економічних відносин, що забезпечує зростаючу інтеграцію сучасного світового господарства. Це форма зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їх взаємну економічну залежність. За оцінками Джеффрі Сакса, 80% сучасних міжнародних економічних відносин становить міжнародна торгівля[1], а відповідно до досліджень СОТ на кожні 10% росту світового виробництва приходиться 16% збільшення обсягу світової торгівлі.

Структурні зміни у світовому господарстві супроводжуються дедалі більшим підпорядкуванням торговельних потоків загальносвітовим потокам капіталу та інтелектуальних ресурсів, підвищенням їх залежності від зростаючої інформатизації міжнародного обміну.

За основними подіями в світі виділяють 5 етапів розвитку міжнародної торгівлі.

Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі (з початку 70-х років) можна поділити на два періоди:

- конкуренції двох світових систем господарства — капіталістичної та соціалістичної (до початку 90-х років);

- глобалізації світової економіки (з початку 90-х років).

Кожному етапу розвитку міжнародної торгівлі притаманні:

- основні фактори, що впливають на розвиток м/н торгівлі;

- особливості, що відтворюють рівень інтернаціоналізації виробництва і роль міжнародної торгівлі у розвитку національних господарств;

- пріоритетні методи регулювання зовнішньої торгівлі більшості країн світу (див. табл.1)[2].

В 70-і роки зростання світового експорту знизилося до 5%, ще більше скоротившись у 80-і роки. Наприкінці 80-х світовий експорт продемонстрував помітне пожвавлення (до 8,5% у 1988 р.). Після явного спаду на початку 90-х років, у середині 90-х знову відновлюються високі стійкі темпи зростання - у середньому 6% на рік. На стабільне, стійке зростання міжнародної торгівлі вплинув ряд чинників:

• розвиток міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації виробництва і капіталу;

• науково-технічна революція, що сприяє відновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки та прискорює реконструкцію старих;

• регулювання міжнародної торгівлі за допомогою заходів ГАТТ/СОТ;

• лібералізація міжнародної торгівлі, перехід багатьох країн до режиму, що включає скасування кількісних обмежень імпорту та істотне зниження мита - утворення “вільних економічних зон”;

• активна діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку;

• розвиток процесів торгово-економічної інтеграції: усунення регіональних бар'єрів, формування спільних ринків, зон вільної торгівлі;

• одержання політичної незалежності колишніми колоніальними країнами. Виділення з їхнього числа “нових індустріальних країн” із моделлю економіки, орієнтованої на зовнішній ринок.

Окрім цього, для розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапі характерними є такі чинники міжнародного середовища:

· посилення міжнародної конкуренції,

· зміцнення існуючих і поява нових інтеграційних угруповань,

· індустріалізація більшості країн, що розвиваються,

· проблема заборгованості як цих країн, так і країн з перехідною економікою,

· розпад світової соціалістичної системи господарства,

· бурхливий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій та мережі Інтернет,

· перехід розвинутих країн до постіндустріальної економіки,

· монопольна діяльність ТНК на світовому ринку, глобалізація світової економіки.

На початку третього тисячоліття через спад у світовій економіці зростання міжнародної торгівлі майже припинилося. Якщо в 2000 р. її обсяг виріс на 12,4%, то в 2001 році, відповідно до попередньої оцінки, тільки на 1%, у 2002 р. близько - 2,1 % Навіть під час рецесії на початку 90-х років відповідні показники були значно вище.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.)