Гірничо-металургійний комплекс України

Гірничо-металургійний комплекс є невід'ємною складовою виробництва конструкційних матеріалів, що значною мірою визначає економічний потенціал країни і забезпечує матеріалізацію капіталовкладень в основних фондах. Основними споживачами продукції гірничо-металургійного комплексу є машинобудування, будівництво, транспорт.

Функціональним ядром комплексу є чорна і кольорова металургія, їхній комплексний зв'язок грунтується на певній взаємозамінності чорних і кольорових металів у машинобудуванні та будівництві, подібності окремих технологічних процесів при виробництві сплавів, використанні цинку для антикорозійного покриття (оцинкування) листового заліза тощо

Сприятливими умовами для розвитку гірничо-металургійного комплексу в Україні є територіальні поєднання насамперед Донбасу і Придніпров'я, великих родовищ коксівного вугілля, залізної та марганцевої руд, високоякісних вапняків і формувальних пісків та вогнетривів, наявність родовищ алюмінієвої сировини, ртутних, титанових, нікелевих, ванадієвих, молібденових руд, магнієвої сировини; забезпечення районів розвитку металургійного виробництва транспортною мережею і водними ресурсами, великий попит на метал; значна кількість вторинної сировини.

Гірничо-металургійному комплексу притаманна висока концентрація, автоматизація та механізація виробничих процесів, компактність територіального зосередження. Він виконує важливі функції щодо територіальної організації продуктивних сил України, впливає на формування галузевих промислових, металургійних вузлів і центрів.

ГМК України включає:

• 15 металургійних комбінатів і заводів;
• 3 феросплавних заводи;
• 14 гірничодобувних підприємств;
• 12 коксохімічних заводів;
• 13 заводів з виробництва вогнетривів;
• 20 метизних заводів;
• 8 підприємств з виробництва труб і 134 підприємства, що організували виробництво труб.

Сектор української чорної металургії представлено 15 великими підприємствами – металургійними заводами і комбінатами. На їхню частку припадає близько 98% національного виробництва сталі і 100% виробництва передільного чавуну.

До основних металургійних підприємств України відносяться:

- ВАТ „Макієвський МК”,

- ВАТ „Єнакіївський МЗ”,

- ВАТ „Азовсталь”,

- ВАТ „Донецький МЗ”,

- ВАТ „Краматорський МЗ”,

- ВАТ „Маріупольський МК ім. Ілліча”,

- ВАТ „Алчевський МК”,

- ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг”,

- ДМК ім. Дзержинського,

- ВАТ „Запоріжсталь”,

- ВАТ „ДМЗ ім. Петровського”.

Вітчизняна металургійна промисловість здебільшого орієнтована на випуск плоского прокату (листа і рулону) – близько 55% виробничих потужностей. На решту припадає підприємства із виготовлення довгомірного прокату. Є також можливість виробництва прокату з легованих марок сталі (МЗ «Дніпроспецсталь», ММЗ «ІСТІЛ (Україна)»).

Існуючі виробничі потужності в Україні вже кілька років показують позитивну динаміку зростання виробництва чавуну, сталі і прокату. Починаючи з 2002 р., відмічається збільшення виробничих показників в секторі чорної металургії в середньому на 2-5% щорічно. Так, за підсумками 2007 р. основні виробничі показники по галузі чорної металургії порівняно з 2002 р. зросли на 28,8% по чавуну, на 25,7% по сталі і на 25,6% по прокату.

Динаміка виробництва продукції українськими металургійними підприємствами у 2002-2007 рр., млн. т

В територіальній структурі України металургійні підприємства є ядром регіональних систем і складають основу економіки і забезпечують підтримку необхідного рівня соціального забезпечення населення території. Металургійні комбінати є найважливішими містоутворюючими об’єктами. Саме ці підприємства є основним місцем зайнятості населення. Українська чорна металургія зосереджена в чотирьох областях країни: Донецькій, Дніпропетровській, Луганській і Запорізькій.

Україна досить близько розташована до найважливіших світових ринків споживачів сталі – країн Європейського Співтовариства, Близького Сходу та Росії, до яких постачається понад 60% металопродукції, виготовленої в країні. Часто саме через оптимальні транспортні витрати український метал достойно конкурує на цих ринках.

У даний час Україна належить до великих країн – виробників чорних металів, впевнено посідаючи восьме місце в світі після Китаю, Японії, США, Росії, Південної Кореї, Німеччини та Індії. У 2007 р. частка нашої країни в загальносвітовому виробництві рідкої сталі складала 3,2% (випущено 42,83 млн. т).

Місце української чорної металургії у світовому виробництві рідкої сталі

У 2007 р. використання основних виробничих фондів в металургії України складало: 85-100% – на металургійних підприємствах, 75-85% – на гірничодобувних і при виробництві залізорудної сировини, 40-42% – у вогнетривкій галузі і 90-92% – в коксовому виробництві. Трубопрокатне і метизне виробництво має чималий запас виробничих потужностей, і їхнє завантаження залежить, в першу чергу, від наявності ринків збуту. Значна частина прокатної продукції металургійних підприємств України сертифікована провідними світовими центрами. Так, наприклад, більша частина продукції «Азовсталі», «Запоріжсталі» і ММК ім. Ілліча (суднова, котельна, конструкційна сталь) сертифіковані Lloyd’s Register of Shipping (Велика Британія), TUV (Німеччина), American Bureau of Shipping (США), Російським морським реєстром та іншими організаціями. Катанку і арматуру, відповідну європейським і американським нормам, виробляє «АрселорМіттал Кривий Ріг» (колишня «Криворіжсталь»).

Україна має не тільки розвинену металургійну галузь, але й багаті запаси природних ресурсів, потужності з виробництва металургійної сировини, необхідної для виробництва металів. Сировинну базу української металургії складають значні природні запаси залізної і марганцевої руди, коксівного вугілля, флюсів, вогнетривких глин і інших мінеральних матеріалів. Природні запаси дозволяють за рахунок власних ресурсів забезпечувати потреби національного сектору чорної металургії у всіх видах стратегічної сировини, в першу чергу, в залізорудних матеріалах (аглоруда, концентрат, агломерат, обкотиші) і кокси. Наша країна також має близько 20% світових запасів марганцевих руд і належить до найбільших виробників коксівного та енергетичного вугілля в світі (входить до десятки найбільших світових виробників). Річний обсяг видобутку коксованого вугілля складає близько 40 млн. т.

Динаміка виробництва основних сировинних матеріалів в Україні, необхідних для виробництва сталі

Українська металургія значною мірою орієнтована на експорт і є залежною від кон’юнктури зовнішніх ринків. Потужна виробнича структура українських металургійних підприємств дозволяє забезпечувати потреби внутрішнього ринку в прокаті. У 2007 р. частка внутрішніх постачань в структурі розподілу прокату зросла з 18,5% в 2002 р. до 25,6% в 2007 р. в результаті підвищення попиту на внутрішньому ринку.

Останніми роками почали відчутно посилюватися позитивні тенденції у присутності України на світовому ринку. Продукція провідних українських виробників не поступається за якістю аналогічної продукції провідних світових підприємств. Активізувалося просування на зарубіжні товарні ринки українського прокату з вищою додатковою вартістю з боку найбільших виробників, що мають для цього необхідну технологічну і технічну базу. В результаті почала поліпшуватися товарна структура українського експорту чорних металів. У 2007 р. порівняно з 2002 р. в структурі експорту прокату (у натуральному вираженні) частка сировинних матеріалів знизилася з 19,2% до 12,4% при відповідному зростанні частки готового прокату.

Товарна структура українського експорту чорних металів в 2007 р. виглядала таким чином:

• напівфабрикати (квадратна і трубна заготівка, сляби) – в натуральному вираженні – 36,7% (11,8 млн. т, скорочення експорту на 5,5%), у вартісному вираженні – 30,6% (5126,8 млн. USD, зростання на 17,9%);
• плоский прокат (гаряче- і холоднокатаний, з покриттям) – в натуральному вираженні – 28,0% (9,02 млн. т, зростання експорту на 2,5%), у вартісному вираженні – 31,5% (5274,5 млн. USD, зростання на 28,2%);
• довгомірний прокат (арматура, катанка, сортовий) – в натуральному вираженні – 22,9% (7,38 млн. т, зростання експорту на 3,7%), у вартісному вираженні – 25,8% (4326,2 млн. USD, зростання на 34,6%);
• сировинні матеріали (чавун, металобрухт, феросплави) – в натуральному вираженні – 10,2% (4,00 млн. т, зростання експорту на 23,8%), у вартісному вираженні – 12% (2013,8 млн. USD, зростання на 46,4%).

Динаміка експорту чорних металів з України в 2002-2007 рр., млн. т

За підсумками 2007 р., географія експорту української металопродукції розподілилися за регіонами світу таким чином:

• країни Близького Сходу (35,3%, або 9,882 млн. т, зростання поставок на 12,8%)
• країни Європи (21,3%, або 5,951 млн. т, зниження поставок на 14,7%)
• країни СНД (14,9%, або 4,176 млн. т, зростання поставок на 22,1%)
• країни Азії (12,9%, або 3,612 млн. т, зростання поставок на 6,5%)
• країни Африки (9,7%, або 2,708 млн. т, зниження поставок на 2,0%)
• країни Америки (5,8%, або 1,609 млн. т, зниження поставок на 43,8%)

Останніми роками на українському ринку чорних металів відзначається неоднозначна ситуація. Незважаючи на досить розвинений сектор чорної металургії, а також стабільно зростаюче виробництво сталі і прокату, щорічні обсяги імпорту чорних металів до України продовжують стрімко зростати. Так, в 2007 р. обсяги імпорту металопродукції до України порівняно з попереднім 2006 р. збільшились на 24,1%, досягнувши максимального значення з моменту незалежності України – 2859,5 тис. т. При цьому обсяги імпорту в грошовому вираженні склали 2238,6 млн. USD, що на 52,4% вище за аналогічний показник за 2006 р.

Слід зазначити збільшення частки імпорту сталевого прокату в українському споживанні, яка зросла з 6,3% в 2003 р. до 16,3% в 2007 р. Відповідно, частка вітчизняного виробництва в споживанні скоротилася з 93,7% в 2003 р. до 83,1% в 2007 р.

Баланс українського ринку готового прокату в 2003-2008 рр.

Збільшення обсягів імпортних поставок чорних металів до України зумовлено впливом наступних факторів.

• високим ступенем експортної орієнтації українських металургійних підприємств
• відносно вузьким асортиментом металопродукції, що виробляється в Україні
• існуючою системою збуту металопродукції
• виробничими зв’язками споживачів прокату
• дисконтними програмами, що надаються українським імпортерам металопродукції закордонними виробниками.

Географічна структура українського імпорту металопродукції в 2007 р. не зазнала істотних змін. Найбільшим постачальником металопродукції в Україну залишається Росія – 73,4%, або 2,4 млн. т. Близько 10,2%, або 297,8 тис. т у структурі імпорту належать іншим країнам СНД – Казахстану, Молдові і Білорусі. Решта прокату імпортувалась з ЄС, країн Близького Сходу та Азії.

Динаміка імпорту чорних металів в Україну в 2002-2007 рр., тис. т

Поиск по сайту: