Тема 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ҐЕНЕЗА СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ

1. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми, періоди.

2. Передумови становлення соціології як самостійної науки.

3. О. Конт – засновник соціології. Позитивістська соціологія О. Конта.

4. Еволюціоністська соціологія Г. Спенсера.

5. Марксистська соціологія, її особливості.

6. Соціологія і соціологічний метод Е. Дюркгейма.

7. Внесок М. Вебера у розвиток соціології.

Основні поняття: протосоціологія, "позитивізм", соціальний еволюціонізм, соціальний дарвінізм, натуралізм, диференціація, інтеграція, органістична школа в соціології, матеріалізм, соціальний факт, солідарність, аномія, соціальна дія, ідеальний тип, структурно-функціональний аналіз.

При висвітленні першого питання слід звернути увагу на давні форми соціального знання, які знайшли відображення у працях античних мислителів, в першу чергу Платона, Аристотеля. При опрацюванні цієї теми, загалом, варто розібратися із матеріалом поданим в таблиці нижче. Новим етапом розвитку соціологічних знань було Середньовіччя й необхідно показати специфіку осмислення соціальних явищ крізь призму християнської теології. Слід засвоїти такі поняття як геоцентризм і провіденціалізм, які визначали бачення суспільних процесів. При цьому доцільно порівняти античні й середньовічні уявлення про суспільство. Дати визначення сутності Просвітництва і таких понять, як природне право, суспільний договір, прогрес. В якості прикладу просвіт­ницьких уявлень про суспільство навести ідеї Ж.-Ж. Руссо. Показати зміну світоглядних орієнтирів в епоху Відродження та на початку Нового часу, утвердження в ньому ідей Просвітництва.

У відповіді на друге питання необхідно показати соціальні зміни у суспільстві, пов’язані із великими соціально-політичними револю­ціями ХVІІІ ст. та становлення індустріального суспільства в першій половині ХІХ ст., що зумовило необхідність наукового пояснення суспільних явищ і процесів. Водночас в якості передумов виникнення соціології як самостійної науки наголосити на значних змінах у сфері гуманітарного знання.

При висвітленні третього питання показати формування поглядів О. Конта на суспільство, його роль як засновника соціології. При цьому варто наголосити на відмінності його підходів від попередніх мислителів, які полягали у прагненні визначити закони і законо­мірності розвитку суспільства, давати точні знання про соціальні процеси. Дайте визначення поняттю позитивізм з точки зору Конта.

В наступному питанні слід розкрити сутність концепції соціальної еволюції Г. Спенсера, заснований ним органістичний напрямок. Акцентувати увагу на внеску мислителя у розвиток соціології як науки. Показати різні напрямки, що зародилися в рамках соціології (як наслідок усвідомлення специфіки соціальної природи суспільства і людини, їх унікальності як природного історичного явища): натуралізм, соціальний дарвінізм, географічна, расово-антропологічна школи та ін.

В п’ятому питанні показати специфіку марксистської соціології, що спиралася на діалектико-матеріалістичне розуміння історії. Розкрити розуміння К. Марксом соціальної історії як природно-історичного процесу, заснованого на послідовній, закономірній зміні суспільних формацій. Проаналізувати системний підхід до вивчення суспільства, розробку центральної категорії "суспільна формація", визначити, чому саме спосіб виробництва, за Марксом, є системо­утворюючим компонентом соціальної системи, дати пояснення його трактувань категорій "базис" і "надбудова".

Висвітлюючи шосте питання, варто наголосити на особливій увазі Е. Дюркгейма у розробці предмету соціології. Слід при цьому дати характеристику соціологічного методу, соціального факту, показати їх специфіку; охарактеризувати явище аномії, котре описав Дюркгейм. Згадати, чому поділ праці він вважав основою зміни суспільства, і розумів під ним не чисто економічне, а всеохоплююче соціальне явище, тобто фактор, що обумовлює перехід від архаїчного типу суспільств до розвинутого (відповідно притаманні для суспільства два типи солідарності: механічна і органічна).

У відповіді на сьоме запитання необхідно показати концепції інтерпретативної або розуміючої соціології М. Вебера. При цьому слід підкреслити його розуміння функцій і завдань соціології, внесок вченого у вивчення соціальної структури, соціальних процесів. Дати характеристику основній категорії М. Вебера "соціальна дія", та чотирьом типам соціальних дій (ціле-раціональна, цінніснораціо­нальна, традиційна і афективна). З’ясувати поняття "ідеального типу", та розглянути розроблену ним оригінальну концепцію соціального управління "панування" ( три види "легітимного" панування: харизматичне, традиційне і легальне).

При опрацюванні цієї теми, загалом, варто розібратися із мате­ріалом поданим нижче. З огляду на великий обсяг, матеріал подається у таблицях, виокремивши періоди в розвитку соціологічного знання. Звернути увагу на те, що соціологічна думка в Україні як цілісний еволюційний процес донедавна практично не досліджувалася.

Поиск по сайту: