Класифікація сімейно-шлюбних відносин

Основою сім’ї є шлюб як історична форма соціальних відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство упорядковує і санкціонує, їхнє статеве життя, встановлює їхні подружні та батьківські права і обов’язки.

Сім’я існувала в усіх людських суспільствах, але форми шлюбу дуже різнилися. Соціологія виробила певні принципи типологізації сімейних утворень.

Залежно від форми шлюбу розрізняють такі типи сімейної організації, як моногамія і полігамія.

Моногамія – шлюб між одним чоловіком і однією жінкою.

Полігамія – шлюб між одним індивідом і кількома індивідами іншої статі. Шлюб між одним чоловіком і кількома жінками має назву полігінія, а між однією жінкою і кількома чоловіками – поліандрія.

Причини, що зумовили появу тієї чи іншої форми шлюбу, могли бути різними, але вчені вважають, що вони мали переважно економічний чи соціально-культурний характер.

Залежно від структури родинних зв’язків виділяють: просту, або нуклеарну, сім’ю, що складається з батьків і дітей. Якщо в сім’ї є обоє з членів подружжя – це повна сім’я; якщо один відсутній – неповна.

Якщо діти перебувають у шлюбі, але живуть разом з батьками, утворюється складна, або розширена, сім’я. У минулих століттях і на початку XX ст. більшість населення Російської імперії та деяких не дуже розвинених країн Європи жили особливою різновидністю моногамної сім’ї – патріархальною сім’єю. Вона включала три і більше поколінь, або ж дві і більше нуклеарних сім’ї, які мешкали разом і були пов’язані спільним господарством.

Головою такої сім’ї вважали найстарішого в ній чоловіка, який вирішував усі питання її життєдіяльності, керував сімейним бюджетом. Його сини, навіть вже середнього віку, разом з власними сім’ями не мали права відокремитись, поки батько не помре чи не втратить працездатність. Це були передусім селянські сім’ї, і в їх існуванні був вирішальним економічний сенс – чим більше в селянській родині робочих рук, чим досконаліший розподіл праці, тим більша ефективність її господарства. З цієї ж причини сільські сім’ї завжди були багатодітними.

Під структурою сім’ї розуміють сукупність відносин між її членами, включаючи, окрім відносин спорідненості, систему духовних, етичних відносин, у тому числі відносин влади, авторитету. На цій основі виокремлюють так звану авторитарну структуру і авторитарну сім’ю, де дружина підлегла чоловіку, а діти – батькам.

Демократична сім’я заснована на розподілі ролей не відповідно до традицій (розподілі на "чоловічі" і "жіночі" обов’язки), а на однаковій участі кожного з членів подружжя в прийнятті рішень, добровільному розподілі обов’язків. Це витікає з того, що в наш час жінка практично нарівні з чоловіком бере участь в економічному забезпеченні сім’ї, стала незалежною від чоловіка. Через це в демократичній сім’ї немає офіційного "глави сім’ї", а є лідер. Сучасна сім’я стає егалітарною, де права і обов’язки розподіляються за згодою подружжя, а діти також мають досить незалежне становище і "право голосу".

Поиск по сайту: