|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Категорії іменників1 Рід – це одна з найважливіших категорій. Належність до конкретного роду визначається: а) за закінченням – радість, жарко; б) за зв’язком з іншими словами – приїхала Петренко, приїхав Петренко; в) іменники, що означають назви осіб як чоловічої, так і жіночої статі, за професією чи родом діяльності – викладач, інженер належать до іменників чоловічого роду, тому відхиленням від норми є: інженерка, керівничка… В українській мові є слова спільного роду: бідолаха, каліка – їх рід визначається за статтю. Іменниками спільного роду слід уважати українські прізвища: Головко, Краля. Зазначають кілька груп іменників, у морфологічній формі яких не закладене розмежування за статтю: 1 Назви наукових ступенів і звань: доктор, професор … 2 Офіційні, адміністративні, посадові назви: президент, посол… 3 Назви осіб за військовими спеціальностями: воїн, боєць… 4 Інші найменування соціально-оцінного типу: інженер, лауреат … Примітка! У художньому, публіцистичному й розмовному стилях можна використовувати – лікарка, прем’єрка, в офіційно-діловому й науковому – лікар, прем’єр. 2 Число – однина,множина. За відношенням до числа іменники поділяються на: 1 Іменники, що мають і однину, і множину – менеджер, менеджери; 2 Тільки однину: * збірні (студентство); * назви речовин (бензин); * власні назви (Краматорськ). 3 Тільки множину: * назви сукупності людей, істот, предметів: гроші, фінанси, * назви часових понять, свят, ігор, побутових обрядів: вибори, заручини, * назви предметів парної чи симетричної будови: окуляри, ножиці, * назви речовин: дрова, дріжджі, * власні назви: Карпати, Чернівці. 3 Відмінок – це словозмінна категорія іменника. За характером відмінкових закінчень іменники поділяють на: 1відміну – чол., жін., спільний рід – закінчення - а, -я: Микола, суддя, сирота, тиша; 2 відміну – середній рід – закінчення - о, -е, -я, чоловічий рід – закінчується на - о, та приголосний: Дніпро, дядько, життя; 3 відміну – жіночий рід – нульове значення: ніч, піч; 4 відміну – середній рід – закінчення - ат, -ят, -ен: дівчата, ягнята, імена… По-перше,варто нагадати про варіативність закінчень іменників чоловічого роду другої відміни однини в родовому й давальному відмінках. У родовому відмінку це варіанти - а, -я і -у, -ю. Закінчення - а, -я, як правило, мають іменники зі значенням конкретності (предмети, на які можна показати, які мають точний вимір, а також точкові географічні об’єкти): чоловіка, дуба, відмінка, Києва. Закінчення – у, -ю мають іменники зі значенням абстрактності, узагальненості (предмети, які не можна показати, які не мають точного виміру, а також просторові географічні назви): цинку, алфавіту, вокзалу, регіону. Якщо географічна назва або узагальнений об’єкт має наголос на останньому складі, то пишемо закінчення - а, не має – - у. У давальному відмінку можливі варіанти – у, -ові, -еві. Для милозвучності краще – директорові заводу, Тарасові Шевченку. По-друге, на позначення осіб за статусом, місцем роботи або проживання, у діловому мовленні вживаються аналітичні форми: не заводчани, а працівники заводу. По-третє, у діловій мові однина іменників може вживатися на позначення множини, якщо немає одиниці виміру або предмети не можна перерахувати: Урожай вишні здано на консервний завод, але шість кілограмів вишень. По-четверте, складноскорочення типу завкафедри, заввідділу пишуться разом, слово завідуючий – окремо, з подальшою формою орудного відмінка: завідуючий відділом. По-п’яте, у ділових паперах для назв осіб за професією, посадою або званням уживаються іменники чоловічого роду, при цьому дієслово узгоджується із прізвищем людини, а не посади: Секретар Петрова сказала. По-шосте, в українській мові характер закінчень принципово впливає на розрізнення Р. в. і Д. в., тому їх не можна плутати: одержано листа від Коряки С.Ф. (Р.в.); надіслано лист Коряці С.Ф.(Д. в.). По-сьоме, у кличному відмінку вживаються закінчення відповідних іменників: 1 відміна Миколо, Ілле, Наталю; 2 відміна Олегу, Сергію, Ігоре; 3 відміна Любове, Нінеле. Варто запам'ятати: Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |