|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Примітка. Зараз спроби оцінити професіоналізм програміста кількістю рядків програмного коду можуть викликати лише усмішку співбесідника
Зараз спроби оцінити професіоналізм програміста кількістю рядків програмного коду можуть викликати лише усмішку співбесідника. Дійсно, використовуючи вбудовані засоби сучасних інструментаріїв розроблення (MS Visual C++ або Inprise/Borland Delphi), навіть новачок може за лічені секунди послідовним натисненням кнопок діалогових меню створити працездатну програму, що містить сотні рядків програмного коду і складається з десятка окремих файлів проекту. 3.2. Методологія об'єктно-орієнтованого програмування З часом ситуація почала істотно змінюватися. Виявилось, що трудомісткість розроблення програмних засобів на початкових етапах програмування оцінювалася значно нижче за зусилля, що реально витрачалися, що служило причиною додаткових витрат і затягування остаточних термінів готовності програм. У процесі розроблення програм змінювалися функціональні вимоги замовника, що ще більше віддаляло момент закінчення роботи програмістів. Збільшення розмірів програм приводило до необхідності залучення більшого числа програмістів, що, у свою чергу, зажадало додаткових ресурсів для організації їх узгодженої роботи. Але не менш важливими виявилися якісні зміни, пов'язані із зсувом акценту використання комп'ютерів. Якщо в епоху "великих машин" основними споживачами програмного забезпечення були крупні підприємства, компанії і установи, то пізніше з'явилися персональні комп'ютери, які тепер використовуються в малому і середньому бізнесі. Обчислювальні і розрахунково-алгоритмічні завдання в цій області традиційно займали другорядне місце, а на перший план виступили завдання опрацювання і маніпулювання даними. Стало очевидним, що традиційні методи процедурного програмування не здатні справитися ні з складністю програм і їх розроблення, що постйно зростає, ні з необхідністю підвищення їх надійності. У другій половині 80-х років виникла потреба в новій методології програмування, яка була б здатна вирішити весь цей комплекс проблем. Такою методологією стало об'єктно-орієнтоване програмування (ООП). Фундаментальними поняттями ООП є поняття класу і об'єкту. При цьому під класом розуміють деяку абстракцію множини об'єктів, які мають загальний набір властивостей і володіють однаковою поведінкою. Кожний об'єкт у цьому випадку розглядається як екземпляр відповідного класу. Об'єкти, які не мають повністю однакових властивостей або не володіють однаковою поведінкою, за визначенням, не можуть бути віднесені до одного класу. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |