Пакет Механізми розширення

Пакет Механізми розширення також є підпакетом пакета Основні елементи й специфікує порядок включення в модель елементів з уточненою семантикою, а також модифікацію окремих компонентів мови UML для більше точного відбиття специфіки модельованих систем. Механізм розширення визначає семантику для стереотипів, обмежень і позначених значень. Хоча мова UML має значну множину понять і нотацій для моделювання типових програмних систем, реально розробник може зіштовхнутися з необхідністю включити в модель додаткові властивості або нотації, які не визначені явно в мові UML. При цьому розробники часто зіштовхуються з необхідністю включення в модель графічної інформації, такої, наприклад, як додаткові значки.

Для цієї мети в мові UML передбачені три механізми розширення, які можуть використовуватися спільно або окремо для визначення нових елементів моделі з різною семантикою, нотацією й властивостями від специфікованих у мета-моделі мови UML елементів. Такими механізмами є: обмеження (Constraіnt), стереотип (Stereotype) і помічене значення (TaggedValue).

Таким чином, механізми розширення мови UML призначені для виконання наступних завдань:

¨ Уточнення існуючих модельних елементів під час розроблення моделей мовою UML.

¨ У специфікації самої мови UML для визначення стандартних компонентів, які або не є досить цікавими, або складні для безпосереднього визначення як елементи мета-моделі UML.

¨ Визначення таких розширень мови UML, які залежать від специфіки модельованого процесу або від мови реалізації програмного коду.

¨ Приєднання довільної семантичної або несемантичної інформації до елементів моделі.

Хоча питання розширення мета-моделі UML виходять за межі нашого навчального посібника, варто знати про потенційну можливість явного додавання в мову UML нових мета-класів і інших мета-конструкцій. При цьому, однак, необхідно дотримуватися правила породження нових мета-класів від наявних у мові UML. Ця можливість єдино залежить від властивостей окремих інструментальних засобів, що підтримують мову UML, або від особливостей метамодельного подання самого процесу ООАП.

Найважливіші з вбудованих механізмів розширення ґрунтуються на понятті стереотип. Стереотипи забезпечують деякий спосіб класифікації модельних елементів на рівні об'єктної моделі й можливість додавання в мову UML "віртуальних" мета-класів з новими атрибутами й семантикою. Інші вбудовані механізми розширення ґрунтуються на понятті списку властивостей, що містить позначені значення й обмеження. Ці механізми забезпечують користувачеві можливість включення додаткових властивостей і семантики безпосередньо в окремі елементи моделі.

Поиск по сайту: