Сутності та зв’язки між ними

Головною сутністю проектованої системи є документ, який описує дослідження. Відповідно таких документів може бути кілька типів. Дана система підтримуватиме наступні типи:

¡ стаття;

¡ науковий реферат (автореферат);

¡ тези доповіді.

Проектована інформаційна система містить наступні інформаційні об’єкти (сутності, ІО):

публікація – містить інформацію про місце публікації документу. Дана сутність має такі атрибути – Назва, Дата, ISBN, УДК, Видавництво.

документ - наукова публікація. Дана сутність містить такі атрибути – Тип публікації, Назва(Заголовок), УДК, Об’єм, Дата.

автор – дані про авторів публікації. Дана сутність містить такі атрибути – Прізвище, Ім’я, По-Батькові, Місце праці.

анотація – містить інформацію про мови, якими написані анотації до документу. Дана сутність містить такі атрибути – Мова.

розділ - дані про розділ документу. Дана сутність містить такі атрибути – Порядковий номер в документі, Назва.

ресурс – інформація про графічний і табличний матеріал в документі. Дана сутність містить такі атрибути – Номер розділу, Тип, Назва, Номер, Формат.

літературне джерело – інформація про літературні джерела використані в документі та пов’язані документи. Дана сутність містить такі атрибути – Назва, Автори, Видавництво, Рік видання.

доповідь – інформація про доповідь для типу документу Тези доповіді. Дана сутність містить такі атрибути – Назва заходу, Тип заходу, Дата, Місце проведення.

12.1.2. ER - діаграми системи аналізу наукових досліджень

Для побудови інформаційної моделі системи використовується CASE-засіб AllFusion ERwin Data Modeler r7.2, який дає можливість на основі інфологічної моделі ІІС побудувати її даталогічну модель і створити БД в будь-якій СКБД. В даному випадку для реалізації системи буде використано СКБД MS SQL Server 2005. Розроблення даної ІІС ведеться в нотації IDEF1X (рис. 12.1., 12.2).

Рис. 12.1. ER-діаграма. Рівень сутностей.

12.1.3. DF-діаграми системи аналізу наукових досліджень

Для побудови діаграми потоків даних системи використовується CASE-засіб AllFusion BPwin Process Modeler r7.2.

На контекстній діаграмі (рис. 12.3) показано зовнішні зв’язки інтелектуальної системи аналізу наукових досліджень. Основну масу своєї інформації система бере з інформаційних систем електронних бібліотек, бібліотек та наукових організацій.

На рис. 12.4 - 12.5 показано підсистеми і бізнес-процеси системи. Для цього було проведено декомпозицію потоків даних.

Рис. 12.2. ER-діаграма. Рівень атрибутів.

Рис. 12.3. Контекстна діаграма потоків даних інтелектуальної системи аналізу наукових досліджень

Рис. 12.4. Діаграма потоків даних інтелектуальної системи аналізу наукових досліджень

Рис. 12.5. Декомпозиція блоку "Збір і первинна обробка інформації про наукове дослідження "

Рис. 12.6. Декомпозиція блоку "Формування метаданих про наукове дослідження"

Рис. 12.7. Декомпозиція блоку "Підготовка звітів"

Рис. 12.8. Декомпозиція блоку "Обробка запитів"

12.2. Системний аналіз біржі праці

12.2.1. Дерево цілей

На рис. 12.9 наведений варіант побудови дерева цілей для задачі автоматизації біржі праці (консалтингової фірми).

Вершиною дерева є кінцева мета – створення системи для автоматизації біржі праці. Дана ціль ділиться на ряд підцілей, що утворюють в даному випадку три рівні ієрархії дерева цілей. Реалізація підцілей вищого рівня ґрунтується на реалізації підцілей нижніх рівнів.

Перша підціль даного рівня ієрархії – це “Аналіз шляхів планування системи”. Мета цієї гілки — провести планування структури системи, визначити основні напрямки розвитку та мету розроблення, визначити необхідне устаткування для робочих місць.

Друга підціль даного рівня – “Аналіз апаратного вирішення”. Мета—провести планування структури мережі, вибрати апаратне забезпечення та прикладне програмне забезпечення для створюваної системи.

Третя підціль даного рівня – “Аналіз та Розроблення програмного забезпечення”. За мету ставиться визначання програмного забезпечення, на базі якого буде створена система та середовище, під яким вона буде працювати, а також технічне рішення (реалізація).

Рис. 12.9 Дерево цілей для створення системи автоматизації консалтингової фірми

Гілка дерева “Аналіз баз даних”. Метою цієї задачі є розбиття на простіші підзадачі для того, щоб підвищити ступінь обгрунтованості рішення, дослідження властивостей і відношень між об’єктами системи, а головне — це прийняття рішень, в результаті яких одержуємо необхідну нам структуру ситеми.

Цей підхід включає побудову дерева цілей, аналіз і розвиток проблеми, визначення об’єктів, визначення рівнів ієрархії, оцінка можливостей взаємодії з іншими системами, аналіз розвитку системи. Як результат даного рівня одержуємо модель системи за схемою “як має бути”(третій рівень ієрархії).

Гілка дерева “Аналіз мережевих рішень”. Тут проводиться аналіз структури мережі, визначається її топогологія та методи побудови. Здійснються проектування мережі. відповідає вибору мережевої архітектури. Мережеве вирішення складається зі специфікації активного та пасивного мережевого обладнання. Воно може складатися з декількох частин (наприклад, специфікації структурованої кабельної системи, мережевого вирішення для приєднання до філіалу, мобільних користувачів, приєднання до Internet та ін.).

Гілка дерева “Аналіз технічного забезпечення”. Здійснюється аналіз та вибір технічного забезпечення для сервнрного рішення та для клієнтської частини. При цьому враховуються вимоги до форми подання та обсягів інформації, задач, які вирішуються системою

Гілка дерева “Вибір системного програмного забезпечення”. Тут проводиться аналіз та вибір можливого системного програмного забезпечення для розробки системи. Як результат цього на третьому рівні ієрархії проводить конкретизація вибраного, а саме вибір операційної системи.

Гілка дерева “Вибір прикладного програмного забезпечення”. Тут проводиться аналіз та вибір можливого прикладного ПЗ для розробки системи.

Гілка дерева “Розроблення програми” вказує структуру програми, зв’язок між основними модулями та способи обміну інформацією.

12.2.2. Опис об’єктів предметної області

Розглянемо формальний опис інформаційної моделі ПрО „Біржа праці”.

Наведемо два варіанти її формального представлення – "вузьку" модель релевантної тріади і "розширену" модель релевантної тріади.

М – об’єкти РОБОТОДАВЕЦЬ, РОБОТОШУКАЧ.

V – характеристики РОБОТОДАВЦЯ: організація, адрес, телефон, e-mail;

РОБОТОШУКАЧА: прізвище, ім’я, дата і місце народження, освіта, спеціальність, посада.

R – зв’язки між РОБОТОДАВЦЕМ і РОБОТОШУКАЧЕМ, які показують які вакансії будуть запропоновані роботодавцем і чи підходять цим вакансіям робоошукачі.

"Вузька" модель релевантної тріади:

Mod₁ (Працевлаштування громадян) =

< М = {РОБОТОДАВЕЦЬ, РОБОТОШУКАЧ}; V = V_рд È V_рш; R = {R₁,R₂}>,

де V_рд = { Організація, Адрес, Телефон, E-mail },

V_рш = { Прізвище, Ім’я, Дата народження, Місце народження, Освіта, Спеціальність, Посада },

R₁ = Вакансії, R₂ = Резюме.

"Розширена" модель релевантної тріади:

Mod2 (Працевлаштування громадян) =

< М = {РОБОТОШУКАЧ, ОСВІТА, РОБОТОДАВЕЦЬ, ВАКАНСІЇ},

V = V _рш È V_освіти È V_рд È V_{вакансії}, R={R₁,R₂,R₃} >,

де V _рш ={ Прізвище, Ім’я, Дата народження, Місце народження, Освіта, Спеціальність, Посада },

V_освіти = { Рівень_освіти, Знання_мов, Знання_комп’ютера },

V_рд = { Організація, Адрес, Телефон, E-mail },

V_{вакансії}={ Вид_роботи, Місцезнаходженн_роботи, Зарплатня, Перспективи_кар’єрного_росту, Робочий_день },

R₁= Займання посади роботошукачем

R₂= Подання резюме роботошукачем

R₃= Надання вакансій роботодавцем.

Інфологічна Моd(ПрО) - це формалізована модель ПрО, яка містить вичерпну сукупність відомостей, необхідних для проектування ІБ даної ПрО. Вона розглядається як результат проблемно-орієнтованого моделювання і одночасно як вихідна модель для точного відображення в комп'ютерному середовищі.На рис. 12.10. показано варіант організації ІБ у вигляді 2-х незалежних файлів, кожен з яких представляє один з 2-х об'єктів ПрО.

Рис. 12.10. Організація ІБ у вигляді 2-х незалежних файлів.

Для логіко-семантичного опису ПрО як релевантної тріади "об'єкти - властивості -зв'язки" використовують певний набір понять, в межах якого можна описати будь-які інформаційні структури, необхідні для відображення складових елементів тріади. Основними з таких є:

¡ інформаційні об'єкти (ІО);

¡ атрибути ІО;

¡ типи та екземпляри ІО;

¡ ключі ІО;

¡ інформаційні відношення (IB);

¡ види ІВ;

¡ типи IB.

Іформацііїний об'єкт (ІО) - це інформаційне відображення деякого об'єкта ПрО, інформація про якого повинна бути представленою в ІБ.

Інформаційний опис ІО задається у вигляді зафіксованого набору певних властивостей (характеристик) відповідного реального об'єкта. Так, об'єкти ПрО “Біржа праці”: РОБОТОШУКАЧ, ОСВІТА, ЗНАННЯ_МОВ, ЗНАННЯ_КОМП’ЮТЕРА, ВАКАНСІЇ, РОБОТОДАВЕЦЬ можуть мати такий інформаційний опис:

РОБОТОШУКАЧ: (ідентифікаційний_номер, прізвище, ім’я, по-батькові, дата_народження, спеціальність, посада_яку_займає, освіта);

ОСВІТА: (ідентифікаційний_номер_роботошукача,

рівень_освіти);

ЗНАННЯ_МОВ: (ідентифікаційний_номер_роботошукача, мова_яку_знає);

ЗНАННЯ_КОМП’ЮТЕРА: (ідентифікаційний_номер_роботошукача, знання_комп._програм, типи).

Ці три інформаційні об'єкти (ІО) моделють потенційного роботошукача. У них зберігається інформація про характеристики, мови та рівень володіння ними, освіта, володіння комп. програмами, відповідно.

ВАКАНСІЇ: (ідентифікаційний_номер, посада, організація,

підписання_контракту, місце роботи, умови роботи, вимоги_до_працівника, можливість_кар’єрного_росту,

заробітня_плата);

РОБОТОДАВЕЦЬ: (ідентифікаційний_номер, назва_організації,

спеціалізованість, телефон, адрес, e-mail).

Ці два ІО моделюють потенційного роботодавця. У них зберігається інформація про посади, професії, рівні укладу, вимоги до професійних вмінь та якостей відповідно.

Отже, ІО є складовою одиницею інформації і утворюється набором логічно взаємозв'язаних атрибутів, що характеризують якісні і кількісні властивості відображуваного об'єкта ПрО.

Тип ІО задасться присвоєною унікальною назвою сукупності об'єктів і набором імен атрибутів, що відображають зафіксовані ознаки.

Для того, щоб із сукупності однорідних об'єктів ПрО виділити деякий конкретний об'єкт (тобто ідентифікувати певний екземпляр ІО), необхідно надати відповідних конкретних значень всім атрибутам ІО. Проте, деякі атрибути володіють особливою властивістю: знаючи значення такого атрибуту ІО можна однозначно визначити значення всіх решти атрибутів даного ІО. Це означає, що за значенням одного атрибуту можна ідентифікувати весь екземпляр ІО в цілому.

Ключові атрибути ІО прийнято підкреслювати:

РОБОТОШУКАЧ: (ідентифікаційний_номер, прізвище, ім’я, по-

батькові, дата_народження, спеціальність, посада_яку_займає, освіта);

ОСВІТА: (ідентифікаційний_номер_роботошукача,

рівень_освіти);

ЗНАННЯ_МОВ: (ідентифікаційний_номер_роботошукача,

мова_яку_знає);

ЗНАННЯ_КОМП’ЮТЕРА: (ідентифікаційний_номер_роботошукача,

знання_комп._програм, типи).

Ці три інформаційні об'єкти (ІО) моделють потенційного роботошукача. У них зберігається інформація про характеристики, мови та рівень володіння ними, освіта, володіння комп. програмами, відповідно.

ВАКАНСІЇ: (ідентифікаційний_номер, посада, організація,

підписання_контракту, місце роботи, умови

роботи, вимоги_до_працівника,

можливість_кар’єрного_росту,

заробітня_плата);

РОБОТОДАВЕЦЬ: (ідентифікаційний_номер, назва_організації,

спеціалізованість, телефон, адрес, e-mail).

12.2.3. Концептуальна модель

Зовнішніми сутностями системи біржі праці є праценаймачі (надалі вакансії) та працешукачі (надалі замовники).

Побудуємо контекстну діаграму предметної області засобами Visio рис. 12.11).

Рис. 12.11 Контекстна діаграма

Процес 1 «Співставлення вимог» розбивається на три основних процеси: 1.1. “Облік замовлень”, 1.2. “Облік вакансій”, 1.3. “Аналіз замовлень”, 1.4. “Перекваліфікація”.

В системі виділяються сховища даних: вакансії, замовники, класифікатори. У перших двох сховищах зберігається інформація, яка поступає із зовнішніх сутностей, а третє сховище містить дані, які призначаються для аналізу.

Вхідними потоками даних є резюме та заявки на вакансії від фірм-роботодавців.

Вихідними потоками даних є реклама (розміщення резюме та вакансій для загального розгляду), множина замовлень-кандидатів та конкретні вакансії, прогнозування найпопулярніших вакансій, місць роботи, спеціальностей тощо.

Діаграма потоків даних першого рівня подана на рис. 12.12.

Перших два процеси (1.1 та 1.2) реалізують такі функції працівника біржі праці:

Збір інформації – потоки резюме, майбутніх місць роботи, побажання, місце розташування фірм, вакансії, вимоги до працівників, - надходять із зовнішніх сутностей;

Збереження та оперативна обробка – збереження зазначених потоків даних у сховищах даних V.Вакансії та О.замовники; виділення із вказаних даних класифікаційних ознак та збереження їх у сховищі даних С.Класифікатори;

Рис. 12.12 Діаграма потоків даних процесу “Співставлення вимог”

Експорт інформації – надання зацікавленим особам інформації про нові вакансії, нових замовників тощо (інформаційні потоки інформація про нові вакансії та інформація про нових замовників). Фактично, здійснюється рекламна діяльність замовлень та вакансій.

Іншою характеристикою роботи працівника біржі праці є розгляд резюме та характеристик вакансій та підбір замовлень. У більшості з розглянутих програмних продуктів ця частина роботи проводиться вручну і тому є мало ефективною. Фактично, проводиться прогностичне моделювання без застосування ніяких засобів автоматизації. Процес 1.3. Аналіз замовлень призначений для підтримки процесу пошуку та прийняття рішень по вказаній частині роботи працівника біржі праці. Розглянемо цей процес детальніше (рис. 12.13).

Процес 1.4. виконується тоді, коли особа, що шукає роботу, певну кількість разів відмовилася від вакансій, що їй пропонувалися. У такому разі їй пропонують перекваліфікуватися на таку спеціальність, яка є найбільш затребувана в даний момент на ринку праці.

Приведемо пояснення до діаграм потоків даних, зображених на рис. 4.12 - 4.13.

Результатом прогностичного моделювання замовлень є співставлення основних характеристик замовлень та вакансій та порівняння ступеню їх близькості. Чим ближчими (подібнішими) є деякі вакансія та замовлення, тим більшою є ймовірність отримання робочого місця за вказаною вакансією для працівника.

Рис. 12.13 Деталіація процесу Аналіз завмовлень

Формування класифікаторів здійснюється у процесах 1.1 та 1.2, і результат записується у сховище класифікаторів. З цього сховища послідовно беруться класифікатори (характеристики). Значення цих характеристик шукається серед ознак замовлення та вакансії. У процесі 1.3.3 здійснюється їхнє співставлення та видається ступінь близькості. Опрацювання результату аналізу та формування відповідних звітів, побажань тощо здійснюється процесом 1.3.4.

Виходом цього процесу є множина замовлень на конкретну вакансію (або навпаки) та рейтинг найпопулярніших вакансій, спеціальностей, місць праці тощо.

Сховище оцінених замовлень містить проміжні результати аналізу. Результатом аналізу даних сховища FZ можуть бути нові класифікатори, ознаки “ненадійних” замовлень або вакансій тощо.

Сховища даних «Замовлення» та «Вакансії» повинні містити однакову за структурою інформацію, що характеризує вміння та навички працівника.

У сховищі Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця зберігається нормативні документи, які встановлюють:

¨ професійне призначення, кваліфікацію і умови використання фахівця за певною спеціальністю;

¨ систему соціально-професійних і професійних задач;

¨ сукупність і рівень сформованості вмінь і знань, необхідних для вирішення соціально-професійних і професійних задач;

¨ вимоги до атестації випускників навчальних закладів.

Ієрархію задач біржі праці подамо на рис. 12.14.

Рис. 12.14 Ієрархія задач системи

Діаграма об'єктів-зв'язків у нотації Чена для моєї ПрО “Біржа праці” подана на рис. 12.15.

Рис. 12.15. Діаграма об'єктів-зв'язків у нотації Чена ПрО “Біржа праці”

Рис. 12.16. ERD-діаграма ПрО Біржа праці.

РОЗДІЛ 13. Характеристики CASE-засобів

à Silverrun+JAM

à Vantage Team Builder (Westmount I-CASE) + Uniface

У розділі описано CASE-засоби.

13.1. Silverrun+JAM

13.1.1. Silverrun

CASE-засіб Silverrun американської фірми Сomputer Systems Advisers, Inc. (CSA) використовується для аналізу і проектування ІС бізнесу-класу [22] і орієнтований більшою мірою на спіральну модель ЖЦ. Він застосовується для підтримки будь-якої методології, заснованої на роздільній побудові функціональної і інформаційної моделей (діаграм потоків даних і діаграм "сутність-зв'язок").

Налаштування на конкретну методологію забезпечується вибором необхідної графічної нотації моделей і набору правил перевірки проектних специфікацій. У системі є готові налаштування для найпоширеніших методологій: DATARUN (основна методологія Silverrun), Gane/Sarson, Yourdon/DeMarco, Merise, Ward/Mellor, Information Engineering. Для кожного поняття, введеного в проекті є можливість додавання власних описів. Архітектура Silverrun дозволяє нарощувати середовище розроблення по мірі необхідності.

Поиск по сайту: