Примітка. Імена інтерфейсів підкоряються загальним правилам найменування компонентів мови UML, тобто ім'я може складатися з будь-якого числа букв

Імена інтерфейсів підкоряються загальним правилам найменування компонентів мови UML, тобто ім'я може складатися з будь-якого числа букв, цифр і деяких розділових знаків, таких як подвійна двокрапка "::". Останній символ використовується для складніших імен, що включають не тільки ім'я самого інтерфейсу (після знаку), але й ім'я сутності, яка включає даний інтерфейс (перед знаком). Прикладами таких імен є: "Мережа підприємства сервер" для вказівки на сервер мережі підприємства або "Система аутентифікації клієнтів: форма введення пароля".

Графічний символ окремого інтерфейсу може з'єднюватися на діаграмі суцільною лінією з тим варіантом використання, який його підтримує. Суцільна лінія в цьому випадку вказує на той факт, що пов'язаний з інтерфейсом варіант використання повинен реалізовувати всі операції, необхідні для даного інтерфейсу, а можливо й більше (рис. 18.4, а). Окрім цього, інтерфейси можуть з'єднуватися з варіантами використання пунктирною лінією зі стрілкою (рис. 18.4, б), що означає, що варіант використання призначений для специфікації тільки того сервісу, який необхідний для реалізації даного інтерфейсу.

Рис. 18.4. Графічне зображення взаємозв'язків інтерфейсів з варіантами використання

З системно-аналітичної точки зору інтерфейс не тільки відокремлює специфікацію операцій системи від їх реалізації, але і визначає загальні межі проектованої системи. У подальшому інтерфейс може бути уточнений явною вказівкою тих операцій, які специфікують окремий аспект поведінки системи. У цьому випадку він зображається у формі прямокутника класу з ключовим словом "interface" в секції імені, з порожньою секцією атрибутів і з не порожньою секцією операцій. Проте подібне графічне подання використовується на діаграмах класів або діаграмах, що характеризують поведінку модельованої системи.

Важливість інтерфейсів полягає в тому, що вони визначають стикувальні вузли в проектованій системі, що абсолютно необхідно для організації колективної роботи над проектом. Більше того, специфікація інтерфейсів сприяє "безболісній" модифікації вже існуючої системи під час переходу на нові технологічні рішення. У цьому випадку зміні піддається тільки реалізація операцій, але ніяк не функціональність самої системи. А це забезпечує сумісність подальших версій програм з первинними при спіральній технології розроблення програмних систем.

18.4. Примітки

Примітки (notes) у мові UML призначені для включення в модель довільної текстової інформації, що має безпосереднє відношення до контексту проекту, що розробляється. Такою інформацією можуть бути коментарі розробника (наприклад, дата і версія розроблення діаграми або її окремих компонентів), обмеження (наприклад, на значення окремих зв'язків або екземпляри сутності) і помічені значення. Стосовно діаграм варіантів використання примітка може носити найзагальнішу інформацію, що відноситься до загального контексту системи.

Графічно примітки позначаються прямокутником з "заломленим" верхнім правим куточком (рис. 18.5). Усередині прямокутника міститься текст примітки. Примітка може відноситися до будь-якого елементу діаграми, у цьому випадку їх з’єднює пунктирна лінія. Якщо примітка відноситься до декількох елементів, то від нього проводяться, відповідно, декілька ліній. Зрозуміло, примітки можуть бути присутніми не тільки на діаграмі варіантів використання, але й на інших канонічних діаграмах.

Якщо в примітці вказується ключове слово "constraint", то дана примітка є обмеженням, що накладається на відповідний елемент моделі, але не на саму діаграму. При цьому запис обмеження береться у фігурні дужки і повинен відповідати правилам правильної побудови виразів мови UML. Проте для діаграм варіантів використання обмеження включати в моделі не рекомендується, оскільки вони достатньо жорстко регламентують окремі аспекти системи. Подібна регламентація суперечить неформальному характеру загальної моделі системи, в якості якої виступає діаграма варіантів використання.

Рис. 18.5. Приклади приміток у мові UML

18.5. Відношення на діаграмі варіантів використання

Між компонентами діаграми варіантів використання можуть існувати різні відношення, які описують взаємодію екземплярів одних акторів і варіантів використання з екземплярами інших акторів і варіантів. Один актор може взаємодіяти з декількома варіантами використання. У цьому випадку цей актор звертається до декількох сервісів даної системи. У свою чергу один варіант використання може взаємодіяти з декількома акторами, надаючи для всіх них свій сервіс. Слід відмітити, що два варіанти використання, визначені для однієї й тієї ж сутності, не можуть взаємодіяти один з одним, оскільки кожний з них самостійно описує закінчений варіант використання цієї сутності. Більше того, варіанти використання завжди передбачають деякі сигнали або повідомлення, коли взаємодіють з акторами за межами системи. У той же час можуть бути визначені інші способи для взаємодії з елементами всередині системи.

У мові UML є декілька стандартних видів відношень між акторами і варіантами використання:

¨ Відношення асоціації (association relationship)

¨ Відношення розширення (extend relationship)

¨ Відношення узагальнення (generalization relationship)

¨ Відношення включення (include relationship)

При цьому загальні властивості варіантів використання можуть бути представлені трьома різними способами, а саме за допомогою відношень розширення, узагальнення і включення.

18.5.1. Відношення асоціації

Відношення асоціації є одним з фундаментальних понять в мові UML і в тому або іншому ступені використовується під час побудови всіх графічних моделей систем у формі канонічних діаграм.

Стосовно діаграм варіантів використання воно служить для позначення специфічної ролі актора в окремому варіанті використання. Іншими словами, асоціація специфікує семантичні особливості взаємодії акторів і варіантів використання в графічній моделі системи. Таким чином, це відношення встановлює, яку конкретну роль відіграє актор під час взаємодії з екземпляром варіанту використання. На діаграмі варіантів використання, так само як і на інших діаграмах, відношення асоціації позначається суцільною лінією між актором і варіантом використання. Ця лінія може мати додаткові умовні позначення, такі, наприклад, як ім'я і кратність (рис. 18.6).

Рис. 18.6. Приклад графічного представлення відношення асоціації між актором і варіантом використання

Кратність (multiplicity) асоціації вказується поряд з позначенням компоненту діаграми, який є учасником даної асоціації. Кратність характеризує загальна кількість конкретних екземплярів даного компоненту, які можуть виступати як елементи даної асоціації. Стосовно діаграм варіантів використання кратність має спеціальне позначення у формі однієї або декількох цифр і, можливо, спеціального символу "*" (зірочка).

Поиск по сайту: