Сутність підприємництва, його ознаки і функції

Підприємець є одним з людських факторів виробництва, без якого ринкова економіка не можлива. До початку останньої третини ХІХ ст. підприємець одночасно був власником капіталістичного підприємства.З кінця XIX ст. і до наших днів підприємець необов’язково є власником

Діяльність підприємця дає суспільству такі переваги. По-перше, підприємець, як правило, завжди має можливість досягти кращих результатів, тому що він є висококваліфікованим спеціалістом, який добре знає свою справу. По-друге, підприємець може краще працювати на споживача. Прогнозуючи його запити, підприємець намагається виходити не тільки з поточних, а й з майбутніх потреб і спрямовувати суспільне виробництво на їх задоволення. По-третє, лише підприємець здатний організовувати суспільне виробництво таким чином, щоб витрачені ресурси дали найбільшу віддачу. Отже, задоволення суспільних потреб тут досягається найефективнішим способом.

Підприємництво — це самостійна, ініціативна господарська діяльність громадян, що спрямована на отримання прибутку (доходу) і здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту майнову відповідальність чи юридичної особи — підприємства (організації). Щодо Закону України «Про підприємництво». Принципи підприємницької діяльності: орієнтація на запити, смаки та уподобання споживачів; інноваційний характер діяльності; максимальне використання конкурентних переваг; дотримання принципів ділової етики; постійний творчий пошук, прагматизм, наслідування демократичних традицій. Ознаки підприємництва як економічної діяльності: самостійність, новаторство, ініціатива, творчість, ризикованість, економічна та соціальна відповідальність, масштабність мислення, діловитість.

В Україні суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності та дієздатності; юридичні особи всіх форм власності, установлених Законом України «Про власність». Об’єктами підприємницької діяльності є товари, продукти, послуги.Підприємницька діяльність здійснюється згідно з чинним законодавством: без використання найманої праці; з використанням найманої праці; без утворення юридичної особи; з утворенням юридичної особи.

Головних функції сфери підприємницької діяльності: ресурсну (формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів); організаційну (організація маркетингу, виробництва, збуту і реклами та інших господарських прав); творчу (новаторські ідеї, генерування та активне використання ініціативи, уміння ризикувати).

Одержання прибутку — дуже важлива мета для підприємця. Головне — використання прибутку для більшого його зростання шляхом розширення, модернізації, структурної перебудови виробництва. В умовах підприємництва змінюється співвідношення між матеріальною зацікавленістю і мотивацією трудової діяльності. Для підприємця остання висувається на перший план.

Проблеми розвитку цивілізованого підприємництва в Україні. Створення умов становлення та розвитку національного підприємництва, у першу чергу дрібного, малого та середнього бізнесу, є головним напрямом політики ринкової трансформації економіки України. Світовий досвід і практика господарювання доводять, що саме існування і взаємодія великих, середніх, малих і дрібних підприємств, їх природне регулювання (в тому числі і за рахунок (співробітництва) становлять характерну рису ринкової економіки.

Негативно впливають на розвиток дрібного і малого бізнесу такі стримуючі фактори, як загальний спад виробництва, зростання цін, низький рівень платоспроможності населення, надмірний контроль за діяльністю суб’єктів підприємництва з боку державних органів виконавчої влади, корупція, рекет тощо. Результати досліджень показали, що основними причинами, які стримують розвиток дрібного і малого підприємництва в Україні, є: 1) недосконалість законодавства з питань розвитку дрібного та малого бізнесу, як і підприємництва в цілому; 2) високі податки, що примушує деяких суб’єктів дрібного і малого підприємництва йти в тіньову економіку; 3) недостатня державна фінансово-кредитна підтримка дрібних і малих підприємств; 4) відсутність дієвого механізму реалізації державної політики з підтримки дрібного та малого бізнесу; 5) недосконалість системи обліку та статистичної звітності дрібних і малих підприємств; 6) недосконалість системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для підприємницької діяльності; 7 ) відсутність стимулів для інвестицій.