Ринок, його функції та структура

Ринкова економіка - система економічних відносин, пов'язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використан­ня різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово- кредитних механізмів. Є два сектори економіки: ринковий і неринковий (бюджетний). Ринковий сектор. Ринок - економічна система, що працює заради прибутку Бюджетний сектор. Виробляє необхідні для суспільства товари і послуги, але головна метадля нього - не прибуток, а задоволення потреб через вuробництво сусnільнuх благ. Ринок - невід'ємний атрибут товарного господарства. Він забезпечує рух товарів і грошей (Т-Г-Т та Г-Т-Г). Через ринок здійснюється переважна більшість економіч­них процесів. Це специфічна форма економічних взаємовідно­син, що пов'язує між собою різних господарюючих суб'єктів. Для сучасного ринку характерним є: економічна свобода, конкуренція, мобільність ресурсів, автономність дій учасників ринку, вичерпна поінформованість суб'єктів, соціалізація та глобалізація економічних зв'язків.

Переваги ринкової економіки:

- висока економічна ефективність; - висока якість товарів і послуг; - відсутність дефіциту товарів і послуг;

- дієвий механізм мотивації праці – прибуток; - саморегулювання; - економічна свобода.

Недоліки ринкової економіки:

- циклічність і нестабільність економіки; - байдужість до фундаментальних наукових досліджень, проблем довкілля, обмеженості ресурсів; - неспроможність регулювання зовнішніх ефектів економічної діяльності;

- байдужість до виробництва суспільних благ і вирішення соціальних проблем;

- нерівномірність в розподілі багатства, надмірне розшарування суспільства за доходами;

- неспроможність подолати монополістичні тенденції в економці.

Головні завдання держави в умовах ринкових економіч­них систем:

— правове забезпечення функціонування ринкового ме­ханізму; організація грошового обігу;

— захист і сприяння розвитку конкуренції; виробництво суспільних благ;

— мінімізація трансакційних витрат; компенсація зовнішніх ефектів (екстерналій);

— стабілізація макроекономічних коливань; перерозподіл доходів через податкову систему;

— реалізація національних інтересів у світовій еко­номіці.

Зовнішні ефекти (екстерналії) — витрати і вигоди, пов'язані з виробництвом і споживанням благ тими суб'єк­тами, які не є учасниками певної ринкової угоди.

Зовнішні ефекти набувають форми позитивних і нега­тивних.

Позитивні ефекти — виробництво або споживання будь-якого блага, що приносить некомпенсовані вигоди третім особам.

Приклад. Затрати на обмеження і ліквідацію епідемії холери (ізоляція хворих, надання їм медичної допомоги, утримання впродовж інкубаційного періоду тих, хто мав контакт із хворими, тощо) дають позитивний неоплачений ефект тим, хто міг би захворіти, але уник цієї біди, не оплачуючи безпосередньо перелічених послуг з охорони здоров'я.

Негативні ефекти — виробництво або споживання будь-якого блага зумовлює некомпенсовані витрати третіх осіб.

Лютого 2006р. США, як остання інстанція, визнали Україну країною з ринковою економікою і поступово були зняті обмеження на торгівлю товарами з високими технологіями (поправка Джесіка - Веніка).

Соціально орієнтований ринок, у якому, крім ме­ханізмів регулювання, держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення.

Найважливіші функції ринку такі. Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні процеси - виробництво, обмін, розподіл та споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження попиту й пропозиції. Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП. Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами. Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Цей механізм санації економічного довкілля деперсоніфікований і тому не може бути упередженим і несправедливим.. Інформативна функція. Ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що - ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо. Функція інтеграції. Ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.

Етапи формування ринку: класичнии вільнии ринок (до середини ХІХ ст.), в якому держава не втручалася в економіку, виступаючи "нічним вартовим", який стежив за тим, щоб усі, хто має самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної казни; регульовании ринок (середина ХІХ - 50-ті роки ХХ ст.) характеризувався втручанням держави в економічне життя суспільства з метою обмеження свавілля монополій та захисту конкурентного середовища; соціально opiєнтoвaнии ринок, у якому, крім механізмів регулювання, держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення.

Основними об’єктами ринкових відносин є: 1) товари і послуги, які постачені на ринок або які можуть бути постачені за певного рівня ціни. До товарів ми включаємо і капітальні блага, тобто засоби виробництва; 2) робоча сила, або праця; 3) земля та інші природ

Поиск по сайту: