Завдання. 1.В грудні 2005 року державний реєстратор відмовив у реєстрації в якості фізичних осіб – підприємців: 17-річному громадянину України

1. В грудні 2005 року державний реєстратор відмовив у реєстрації в якості фізичних осіб – підприємців: 17-річному громадянину України, 25-річному громадянин Німеччини та 18-річній особі без громадянства, посилаючись на те, що згідно чинного законодавства України ці особи не вправі займатись підприємницькою діяльністю.

Чи правомірні дії державного реєстратора?

2. Прокурор звернувся до суду із позовом про визнання недійсною державної реєстрації підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю через допущені при його створенні порушення, які не можна усунути. Засновниками підприємства були наступні особи: особа без громадянства, 15-річний громадянин України, Казенне підприємство, Споживчий кооператив та Благодійний фонд. В якості підстав позову прокурор вказував - згідно чинного законодавства всі зазначені вище особи не вправі виступати засновниками господарських товариств; неможливим є створення підприємства з іноземними інвестиціями без участі іноземних фізичних або юридичних осіб.

Чи правомірні вимоги прокурора? Якими мають бути наступні дії прокуратури у випадку задоволення позову? Як мають діяти засновники підприємства, якщо вони зацікавлені в збереженні підприємства?

3. Громадянин Іванов є фізичною особою - підприємцем. Також Іванов є засновником приватного підприємства. При стягненні боргів з ФОП Іванова його ділові партнери – кредитори виявили, що майна, яке використовувалось ним у підприємницькій діяльності, недостатньо для задоволення їхніх вимог. У зв’язку з цим вони вирішили звернути стягнення на особисте майно гр. Іванова, нерухоме майно зареєстроване на ім’я його дружини, а також на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку приватного підприємства, засновником якого є Іванов.

Чи підлягають задоволенню вимоги кредиторів?

4. До адвоката із запитом звернувся іноземний громадянин, в якому просив надати юридичні консультації з питань організації бізнесу в Україні. Іноземця, зокрема, цікавило, в якій організаційно-правовій формі слід створити юридичну особу, щоб вона відповідала наступним вимогам:

Мета – отримання прибутку;

Предмет діяльності – торгівля цінними паперами або послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

Учасники – фізичні та юридичні особи резиденти та нерезиденти;

Можливість концентрації капіталу у значних розмірах;

Управління – всіма його учасниками;

Підвищений рівень забезпеченості вимог кредиторів.

Підготуйте письмову юридичну консультацію з цих питань.

5. У ТОВ два учасники, кожний з яких володіє 50 відсотками в статутному капіталі. Один із засновників подав державному реєстратору нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників товариства, а потім висунув вимогу до товариства про негайну видачу йому його частки в майні і у прибутку товариства.

Чи правомірна така вимога? В якому порядку і в які строки проводяться розрахунки з учасником, який вибув із товариства з обмеженою відповідальністю? Як можна вирішити спір?

6. Громадянин Франції, перебуваючи на території України, уклав з юридичною фірмою договір про надання послуг щодо супроводження державної реєстрації створеного ним товариства з обмеженою відповідальністю. В грудні 2009 року документи було підготовлено та нотаріально посвідчено, відкрито тимчасовий поточний рахунок. В січні 2010 року засновник перерахував грошові кошти на тимчасовий поточний рахунок і юристи з необхідним пакетом документів звернулися до державного реєстратора з проханням зареєструвати ТОВ, створене іноземцем. Однак, державний реєстратор відмовив в проведенні реєстрації, посилаючись на те, що статутний капітал ТОВ визначався, виходячи з мінімальної заробітної плати, що діяла в грудні 2009року. Однак, з 1 січня 2010 року мінімальна заробітна плата була підвищена, в зв’язку з чим реєстратор запропонував привести розмір статутного фонду ТОВ у відповідність з новими вимогами.

Чи правомірна відмова державного реєстратора? (3-я тема)

7. У 1992 р. було створено і зареєстроване у встановленому порядку “Мале колективне сільськогосподарське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Колгосп “Червоний Жовтень”.

У квітні 2011р. у підприємства виникла необхідність внести зміни до статуту підприємства, в зв’язку з чим відповідні документи були подані державному реєстратору для їх реєстрації. Однак, державний реєстратор відмовив в прийомі документів.

При цьому відмова була усно мотивована тим, що для проведення реєстрації змін необхідно привести статут підприємства у відповідність до чинного законодавства, а саме:

збільшити статутний капітал, оскільки відповідно збільшився мінімальний розмір заробітної плати;

виключити з найменування підприємства посилання на “колгосп” тому, що чинним законодавством не передбачено такої організаційно-правової форми, та посилання на “колективне сільськогосподарське підприємство” оскільки не можна об’єднувати в найменуванні посилання на дві різні організаційно-правові форми (КСП та ТОВ).

перейменувати “Мале підприємство” в “Спільне підприємство з іноземними інвестиціями”, оскільки серед нових учасників ТОВ є громадянин Німеччини.

Чи відповідають чинному законодавству вимоги державного реєстратора?

8. В січні 2004 року директор Підприємства звернувся в Харківське обласне управління статистики з заявою про виключення Підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

В якості підстави для цього надав постанову Господарського суду про визнання Підприємства банкрутом.

Підготуйте відповідь органа статистики.

9. Один з учасників товариства відступив свою частку іншому учаснику. Документи про реєстрацію цих змін в установчих документах товариства були надані державному реєстратору лише рік потому. Державний реєстратор відмовив у реєстрації змін в установчих документах, посилаючись на те що зміни подані із пропуском строку.

Чи правомірні дії реєстратора? Протягом якого часу зміни до установчих документів повинні були бути подані на реєстрацію? Які наслідки пропуску цього строку? З якого моменту другий учасник вважається таким, що набув прав на частку першого учасника? Чи може перший учасник скасувати передачу своєї частки другому учаснику до реєстрації відповідних змін? (до 3-ьої теми)

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28.06.96р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1996. – N 30 (23.07.96) - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.03р. // Офіц. вісн. України. – 2003. - №11 – Ст. 461.

4. Господарський кодекс України від 16.01.03р. // Офіц. вісн. України. – 2003. - №11 – Ст. 462.

5. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.91р. // ВВС УРСР. - 1991.

№49 - Ст.68.

6. Про споживчу кооперацію: Закон України від 10.04.92р. //Відом. Верхов. Ради України.- 1992. - №30. - Ст. 414.

7. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17.07.97р. // Офіц. вісн. України. - 1997, № 33 (22.08.97), с.1.

8. Про кооперацію: Закон України від 10.07.03р. // Офіц. вісн. України. - 2003.- № 33 (29.08.2003).- Ст. 1774.

9. Про колективні сільськогосподарські підприємства: Закон України від 14.02.92р. // Відом. Верхов. Ради України.- 1992. - №20. - Ст. 272.

10. Про приватизацію державного майна: Закон України від 04.03.92р. // Відом. Верхов. Ради України.- 1992.- №24. - Ст.348.

11. Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію): Закон України від 06.03.92р. // Відом. Верхов. Ради України.- 1992.- №24.- Ст. 350.

12. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10.04.92р. // Відом. Верхов. Ради України.- 1992.- №30.- Ст. 416.

13. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15.05.03р. // Офіц. вісн. України - 2003.- № 25 (04.07.2003), - Ст. 1172

14. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.05 р. // Офіц. вісн. України – 2005.- № 29 (05.08.2005). - Ст. 1694

15. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011 р. // Голос України № 199 від 25.10.2011 р.

Література:

1. Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище - К.:Знання.- 1998.-308 с.

2. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины. Учебное пособие.- Харьков: фирма "Эспада", 2001, 288с.

3. Кочергина Е.А. Содержание организационно - правовых форм предпринимательских обществ: интересы, функции, правовые средства. - Харьков.: "Основа".- 2005.- 233с.

4. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. – К. Атака, 2004. – 624 с.

5. Мілаш В.С. Господарське право: Курс лекцій: у 2-х частинах. Ч. 1. – Х.: Право, 2008. – 496 с.

Поиск по сайту: